Відтворення вищої освіти України у європейському освітньому просторі - Автореферат

Вища освіта все більш відчутно впливає на формування та розвиток гуманітарних і виробничих технологій, виконання науково обґрунтованих технічних, економічних і соціокультурних проектів. Заслуговують на увагу вивчення проблем ефективності й управління вищою освітою й аналізу її впливу на економічну стабільність в умовах модернізації економіки. З одного боку, вища освіта - це сфера, призначенням якої виступає збереження і збагачення тих інтелектуальних досягнень, якими володіє людство, духовний розвиток людини, культури, цивілізації в цілому, з іншого - ця сфера, за умов ринкової економіки функціонує на економічних засадах, конче потребує всебічного врахування суспільних затрат та оцінки одержаних результатів. У процесі роботи використовуються такі методи: історико-системний - для дослідження розвитку освітнього потенціалу, визначення стратегічних завдань державного регулювання освіти в контексті суспільних трансформацій; аналізу, синтезу та порівняння - для встановлення факторів розвитку вищої освіти, рівня забезпечення освітніми послугами, відповідності досягнутого потенціалу суспільним потребам, рівню забезпечення освітніх потреб населення в інших країнах; економіко-статистичний - для розробки системи показників і методів розрахунку соціально-економічної ефективності вищої освіти, дослідження порівняльних результатів розвитку соціальних показників забезпечення освітян та працівників в інших галузях; економіко-математичний - для побудови перспективної моделі обрахунків системи вищої освіти в залежності від чисельності населення, тривалості навчання, вартості навчання, а також для розробки необхідного ресурсного забезпечення навчального процесу. Наукова новизна полягає в одержанні наукових результатів, які містять положення теорії та практики, спрямовані на визначення ролі вищої освіти в Україні в процесі її євроінтеграції в умовах трансформаційної економіки, а також у розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання освіти, забезпечення якості освітніх послуг.У висновках дисертаційного дослідження в розширеному вигляді презентовані основні наукові результати, які виносяться на захист, визначаються перспективи подальшого наукового пошуку закономірностей розуитку системи вищої освіти в нашій країні в умовах світових інтеграційних процесів та модернізаційних перетворень українського суспільства. Визначено, що в різних країнах світу здійснюється реформування національних систем освіти, які мають відповідати новим вимогам інформаційного суспільства. І хоча стабілізаційні процеси мають зважений та збалансований характер, процес реформування вищої освіти проходить суперечливо, має ознаку того, що ряд факторів безпосереднім або опосередкованим чином стримують його успішність. В останнє десятиріччя ХХ століття в системі організації освітньої діяльності в Україні відбулися зміни, які загалом збігаються з напрямом світових тенденцій у сфері освіти: перехід до ступеневої освіти; диверсифікація навчальних закладів; значне урізноманітнення як форм навчання, так і закладів післядипломної освіти; розвиток недержавного сектору освіти. В системі управління вищою освітою потребує переосмислення керівна роль держави, яка поряд з посиленням функцій контролю за якістю освітніх послуг має передбачати значну децентралізацію влади і розширення автономії вищих навчальних закладів та реальне включення інших субєктів у процес керівництва галуззю.Умови проведення системних реформ у вищій освіті // Гуманітарний вісник Переяслав - Хмельницького державного педагогічного університету імені Григоія Сковороди: Науково - теоретичний збірник. Особливості розвитку управління вищою освітою в умовах євро інтеграційних процесів // Науково-теоретичний збірник. Важелі державного упорядкування системи вищої освіти в умовах Болонського процесу // Науково-теоретичний збірник. Шляхи вдосконалення державного регулювання сфери освіти // Розширення Європейського союзу: нові реалії і перспективи на міжнародному ринку вищої освіти і науки. Педагогічні умови запровадження кредитно - модульної системи навчання в процесі підготовки фахівців з єкономіки // Розширення Європейського союзу: нові реалії і перспективи на міжнародному ринку вищої освіти і науки.

Основний зміст дослідження викладено в таких публікаціях автора

У висновках дисертаційного дослідження в розширеному вигляді презентовані основні наукові результати, які виносяться на захист, визначаються перспективи подальшого наукового пошуку закономірностей розуитку системи вищої освіти в нашій країні в умовах світових інтеграційних процесів та модернізаційних перетворень українського суспільства.

Визначено, що в різних країнах світу здійснюється реформування національних систем освіти, які мають відповідати новим вимогам інформаційного суспільства. Різні, за глибиною і характером здійснюваних заходів, процеси перебудови спрямовані на пошук більш ефективних, дійових систем організації, управління і фінансування освітньої діяльності, підвищення її ролі в соціально-економічному житті.

Необхідно продовження і прискорення системних реформ у вищій освіті, які відображають процеси економічного розвитку і модернізації вищої освіти до суспільних вимог. І хоча стабілізаційні процеси мають зважений та збалансований характер, процес реформування вищої освіти проходить суперечливо, має ознаку того, що ряд факторів безпосереднім або опосередкованим чином стримують його успішність.

В останнє десятиріччя ХХ століття в системі організації освітньої діяльності в Україні відбулися зміни, які загалом збігаються з напрямом світових тенденцій у сфері освіти: перехід до ступеневої освіти; диверсифікація навчальних закладів; значне урізноманітнення як форм навчання, так і закладів післядипломної освіти; розвиток недержавного сектору освіти. В Україні для цього створена необхідна законодавча база. Встановлено, що в Україні відбувається подальший розвиток ресурсного забезпечення вищої освіти, що супроводжується якісними та кількісними змінами у мережі навчальних закладів. Потреби суспільства, щодо оновлення змісту навчання, конкурентоспроможності та визнання документів, особливо з урахуванням пріоритетності напряму євро інтеграції задовольняються ще не повною мірою.

Ефективність освітньої діяльності розкривається в двох аспектах: економічна (співвідношення величини витрат та одержаного ефекту) та соціально-економічна ефективність (відповідність результатів діяльності соціальним та економічним цілям). З іншого боку, ефективність освіти розглядається на двох рівнях: внутрішня ефективність (продуктивність і результативність виробництва освітніх послуг з точки зору галузі освіти, її внутрішніх цілей і завдань) і зовнішня ефективність (виражає міру, якою “вироблені” навчальними закладами результати є бажаними для суспільства).

В системі управління вищою освітою потребує переосмислення керівна роль держави, яка поряд з посиленням функцій контролю за якістю освітніх послуг має передбачати значну децентралізацію влади і розширення автономії вищих навчальних закладів та реальне включення інших субєктів у процес керівництва галуззю. Здійснення цих важливих завдань з одночасним посиленням взаємних звязків і взаємодії основних партнерів (держави, громадськості, приватного сектору, керівництва навчальних закладів) дозволить активізувати всі складові освітнього процесу. Обґрунтовано, що місія держави у сфері вищої освіти визначається такими основними цілями: забезпечення стабільного розвитку, ефективного механізму функціонування та справедливого розподілу, що досягається через виконання відповідних функцій: 1) визначення стратегії розвитку та розробка нормативно-правової бази; 2) управління системою вищої освіти; 3) забезпечення достатніх обсягів фінансування освіти за допомогою безпосереднього фінансування, пільгового оподаткування, стимулювання притоку приватних джерел тощо. Державна стратегія розвитку освіти своїм фундаментом повинна мати чітке усвідомлення того, що освіта - це довгострокові економічні і соціальні інвестиції.

Закріплення демократичних принципів та форм організації управління в законодавчих і нормативних документах є важливим кроком в процесі модернізації системи вищої освіти. Однак, не менш важливим виступає впровадження відповідних механізмів, які б дозволяли не лише декларувати, а й неухильно їх дотримуватися. Нагально необхідним виступає формування гнучкої розгалуженої системи організаційно-економічного управління, урізноманітнення її інструментарію. Менеджмент вищої освіти вирішує дві важливі задачі, які мають педагогічний та економічний характер. Первинними є педагогічні цілі, але досягнення їх стає можливим на основі виконання економічних завдань. Успішна реалізація всього комплексу завдань, що стоять перед навчальним закладом, потребує відповідної системи менеджменту, а включення закладів освіти у ринкові відносини - і розвиток маркетингу.

Доведено, що якість є невідємною складовою потенціалу вищої освіти, має міжнародне визнання і закладається в основу визнаних стратегій перспективного розвитку вищої освіти не тільки як філософська, а також і як політична категорія. У низці авторитетних міжнародних документів: Лісабонська конвенція, Сорбонська декларація, Болонська угода, у рішеннях Всесвітньої конференції ЮНЕСКО та інших, що працюють у напрямку визначення пріоритетів вищої освіти у міжнародному масштабі, значення даної категорії повязується не тільки навчальними досягненнями та навичками студентів, професійною майстерністю професорів, якістю дидактичного матеріалу та методичного забезпечення, а й із якістю роботи всієї системи вищої освіти загалом. Показано, що пріоритетність категорії якості сьогодні важливо саме тому, що Україна традиційно має високий рівень вищої освіти, який внаслідок процесів реформування і певних трансформацій неповинен бути втраченим. Національна вища освіта повинна обрати за взірець кращий європейський досвід, процес реформування повинен відбуватись послідовно, системно і цілеспрямовано з метою покращення якості вищої освіти, приведення її до міжнародних зразків.

Створення ефективної системи підвищення якості навчального процесу, вдосконалення форм і методів організаційної, методичної, наукової діяльності вищих навчальних закладів, повязане з дієвістю, оперативністю і обєктивністю реалізації функцій внутрішнього контролю. На часі поглиблення змісту цього компоненту управління, зростання дієвості педагогічного, оперативного та етапного контролю у вищих навчальних закладах. Особливе значення внутрішній контроль повинен мати при проведенні державного інспектування, акредитації спеціальностей та навчальних закладів.