Відтворення робочих місць підприємства як чинник продуктивної зайнятості - Автореферат

Процеси адаптації підприємства до динаміки макроекономічної ситуації, ринкової кон‘юнктури, державного регулювання впливають на зайнятість працюючих через зміни в системі робочих місць. Шаленко, Л.С.Шевченко, Р.А.Яковлєва та інших проблеми створення робочих місць розглядаються в контексті досягнення повної та продуктивної зайнятості, збалансованості попиту і пропозиції на ринку праці, вдосконалення державної політики зайнятості. Зокрема, "Комплексний аналіз та прогнозування тенденцій у створенні робочих місць в Україні" (номер державної реєстрації 0104U003996), де особисто автором досліджені функціональні залежності між обсягами та структурою капіталовкладень і масштабами створення робочих місць у вітчизняній економіці; "Розробка організаційно-економічного механізму державного регулювання процесів створення нових робочих місць в Україні" (номер державної реєстрації 0105U003914), де автором досліджені процеси, що опосередковують зв‘язок між створенням робочих місць і динамікою показників повноти і продуктивності зайнятості; "Створення нових робочих місць на перспективний період на основі інноваційної моделі розвитку" (номер державної реєстрації 0107U005654), де особисто автором розроблені пропозиції щодо вдосконалення державного регулювання створення робочих місць. Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено такі науково-прикладні завдання: - сформульовано визначення "робочого місця" як облікової одиниці для оцінки масштабів сфери докладання праці та достатніх ознак створення робочого місця; набули подальшого розвитку: - методичні принципи оцінки впливу відтворення системи робочих місць на зайнятість персоналу підприємства, з використанням двохетапної моделі зв‘язку відтворення системи робочих місць і зайнятості, яка дозволила визначити два періодично змінювані напрями впливу параметрів відтворення системи робочих місць на зайнятість, врахування яких сприятиме зростанню якості планування створення робочих місць;У розділі 1 "Теоретичні засади відтворення системи робочих місць підприємства як основи продуктивної зайнятості" розкрито значення категорії "робоче місце" в понятійному апараті економіки праці, сформульовано ознаки створення робочого місця; вдосконалено підходи до визначення строків існування робочого місця та оцінки узгодженості масштабів і структури системи робочих місць із обсягами та структурою витрат праці робітників. Робоче місце запропоновано розглядати як сукупність організаційно-технічних передумов реалізації трудового потенціалу індивіда, що створює єдину методичну базу для обліку фізичних і економічних робочих місць, теоретичне підґрунтя включення обліку робочих місць в систему управління працею на підприємстві. Достатньою ознакою створення робочого місця, яка дозволяє розширити сферу застосування методів обліку робочих місць, порівняно із орієнтованими на визначення робочого місця за сукупністю засобів праці, призначених для приведення в дію одним працівником є включення до складу виробничих функцій трудового колективу нового комплексу трудових операцій, що протягом зміни, або значної частини її тривалості виконуються одним робітником і зумовило зміни чисельності, або професійно-кваліфікаційного складу трудового колективу. Переваги цього методичного положення зумовлені такими чинниками: по-перше, наявністю формальних ознак, за якими можна фіксувати зміну набору трудових операцій, що можуть виконуватись на робочому місці, коли поширений у вітчизняній літературі принцип визначення тривалості існування робочого місця ("принципове оновлення технологічних процесів та техніки") не дозволяє визначити формальні ознаки такого оновлення; по-друге, придатністю запропонованого підходу для визначення строку служби робочих місць, що не оснащені стаціонарним обладнанням і устаткуванням (робочі місця ручної праці, робітників з інструментом), а також робочих місць із нестандартною організацією зайнятості (робочі місця надомників, робочі місця працівників із власним інструментом тощо); по-третє, його придатністю для визначення строку існування робочих місць, що не належать безпосередньо до "технологічного ядра" системи робочих місць підприємства. Відповідно до неї на етапі активного оновлення технічної бази погіршується узгодженість функціонування системи робочих місць і режимів праці робітників, знижується рівень використання потенціалу системи робочих місць щодо зростання продуктивності праці та розширення зайнятості працівників, а на етапі стабілізації технічного рівня системи робочих місць відбувається узгодження її функціонування із режимами праці робітників, реалізується потенціал системи робочих місць щодо зростання продуктивності праці і розширення масштабів зайнятості.Найбільш адекватні вітчизняним умовам господарювання методичні основи для обліку кількості та аналізу руху робочих місць створюються якщо, по-перше, прийняти в якості вихідного моменту існування робочого місця комплекс трудових операцій, що на ньо

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ