Характеристика повсякденного життя студентства Київської духовної академії другої половини ХІХ ст.: житлові умови, побут, медичне обслуговування молоді, розпорядок дня, академічні традиції. Взаємовідносини між студентами та ставлення до своїх викладачів.
При низкой оригинальности работы "Відтворення повсякденного життя духовного студентства підросійської України другої половини ХІХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Відтворення повсякденного життя духовного студентства підросійської України другої половини ХІХ ст. у спогадах випускників Київської духовної академії Кругляк М.Е. Київська духовна академія (1819 - 1919), будучи єдиним у підросійській Україні вищим духовним навчальним закладом, залишила яскравий слід у світовій історії. Вихованці її, хоч і були студентами в класичному розумінні цього поняття, проте через релігійну спрямованість навчального процесу все ж вирізнялися від світської молоді, в т.ч. й організацією власного побуту. Проте незаперечним є факт, що суспільні рухи другої половини XIX - початку XX ст., в які було втягнуте світське студентство, не могли оминути й духовні вищі навчальні установи, і академію в тому числі. Значний інтерес справляють неопубліковані документи, що містяться у фондах Інституту рукопису Національної академії наук імені В.І. Вернадського (далі ІР НБУВ), насамперед у Ф. Ці документи є унікальними спогадами про організацію навчально-виховного процесу в академії, викладачів, керівництво закладу, про товаришів, з якими довелося навчатися. Зазвичай такі матеріали готувалися до ювілею закладу чи річниці академічного служителя (спогади про інспектора та ректора академії Стефана Мальованського [10]) чи передавалися в якості дарунка улюбленому викладачеві як, наприклад, спогади П. Тихвинського, що призначалися виключно І.М. Королькову [11,арк.1]. Особливість їх полягає в описі подій, значно віддалених у часі (спогади М. У 1864-1865 роках ректор Філарет провів житлову реформу, перебудувавши корпус за зразком жіночого інституту - із окремими кімнатами для занять та спальнями, аудиторіями, рекреаційною залою, гардеробними і буфетною при їдальні, що повинні були відкриватися і закриватися в певний час. Що ж стосується розміщення номерів у новому корпусі, то поряд із квартирою інспектора (його помічники жили в окремих приміщеннях) була розташована квартира економа; у нижньому поверсі знаходилися аудиторії канцелярії Правління й саме Правління, а також їдальня. На обід - борщ, потім або каша, або печеня, або галушки, зрідка тістечко» [5,226,301], то М. Пальмов, навпаки, стверджує, що «годували ситно та смачно», а особливо студентам подобалися коржі з мигдалевим або маковим молоком у дні посту та каша з сиром - у скоромні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
