Відтворення оригінального насіння картоплі з різного вихідного матеріалу в умовах південно-західної частини лісостепу України - Автореферат

Важливим чинником при цьому, зважаючи на високу енергоємність цього методу, є інтенсифікація процесу його розмноження, спрямована на отримання значних обсягів садивних бульб як вихідного матеріалу в оригінальному насінництві. Визначення таких прийомів забезпечить одержання у короткі терміни за одночасного зниження витрат значної кількості оздоровленого насіннєвого матеріалу як вихідного в оригінальному насінництві. Використання такого оригінального насіння для відтворення еліти, в свою чергу, сприятиме отриманню високопродуктивного репродукційного насіннєвого матеріалу, зокрема нових сортів та сортів, що користуються підвищеним попитом у виробництві. Дослідження здійснювали за тематикою Буковинського інституту АПВ УААН в 2001-2006 роках, у відповідності з науковотехнічною програмою “Картоплярство” за завданням 20012005рр “Відпрацювання системи насінництва картоплі на основі біотехнології, ресурсозбереження та фітосанітарних прийомів в умовах західного регіону України” (номер держреєстрації 0101У004282), у 2006 році за завданням „Розробити способи одержання і розмноження вихідного оздоровленого матеріалу еліти картоплі в умовах Буковини” (номер держреєстрації 0106U003022). Лабораторнопольовий метод використовували для спостереження за ростом і розвитком рослин при культивуванні розсади від рослин in vitro, визначення її урожайності і сортових якостей в польових умовах.У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених стосовно отримання оздоровленого високопродуктивного вихідного насіннєвого матеріалу та методів його відтворення в оригінальному насінництві. зроблено висновки про причиннонаслідкові звязки в системі вихідний матеріал - сорт - вірус в процесі продукування оздоровленого насіннєвого матеріалу картоплі. Кількість листків та міжвузлів також не залежала від способів культивування рослин in vitro і становила 45 на одну рослину. Встановлено, що приживленність розсадних рослин, дорощених у горщиках, становила у сорту Божедар 92%, що на 12% більше порівняно з розсадою, отриманою в рулонах. Висота рослин від горщикової розсади в період бутонізації була вищою порівняно з рослинами, дорощеними в рулонах. При вирощуванні рослин in vitro в горщиках у веснянолітній теплиці за три роки досліджень середня кількість бульб від однієї рослини становила від 1,8 у сорту Серпанок до 3,4 бульби у сорту Водограй.Рослини in vitro, отримані біотехнологічним способом, дорощені в горщиках, на відміну від розсади, культивованої в рулонах, відзначаються інтенсивним ростом і розвитком. За роки досліджень у сортів Серпанок, Невська і Луговська перевищення висоти рослин на користь горщикової культури становило залежно від сорту 35 см порівняно з дорощуванням у рулонах. Різниця в кількості пагонів на одній рослині щодо горщикової розсади порівняно з рулонною становила у сортів Божедар і Серпанок 0,4, а у сортів Водограй і Луговська - 0,2 пагони. Вирощування горщикової розсади в польових умовах забезпечує, порівняно з рулонною розсадою, утворення в сорту Божедар на 1,8, Серпанок на 3,1, Водограй на 2,4, Невська на 1,1, Луговська на 1,4 більше бульб під кущем. Ураженість рослин вірусами в насадженнях бульбами першоїтретьої репродукцій сортів Божедар, Серпанок, Водограй, Невська, Луговська не залежала від способу культивування оздоровлених вихідних рослин in vitro (горщикова, рулонна розсада).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення нового важливого наукового завдання щодо встановлення ефективних прийомів відтворення оригінального бульбового насіння картоплі з вихідного матеріалу, оздоровленого різними способами, в умовах південнозахідної частини Лісостепу України. Доведено, що при культивуванні розсади горщиковим способом, на відміну від рулонного, зростає, як правило, інтенсивність росту і розвитку, життєздатність і врожайність розсадних рослин, збільшується кількість пагонів на рослині. Застосування горщикової розсади забезпечує підвищення продуктивності оздоровлених рослин in vitro при їх вирощуванні в польових умовах, що має суттєве значення в насінництві для відтворення оригінального насіння.

1. Рослини in vitro, отримані біотехнологічним способом, дорощені в горщиках, на відміну від розсади, культивованої в рулонах, відзначаються інтенсивним ростом і розвитком. За роки досліджень у сортів Серпанок, Невська і Луговська перевищення висоти рослин на користь горщикової культури становило залежно від сорту 35 см порівняно з дорощуванням у рулонах. У сортів Водограй і Божедар за обох способів культивування розсада, отримана для висадження в ґрунт, однорідна за висотою.

2. Рослинам від горщикової розсади властиве утворення більшої кількості пагонів. Різниця в кількості пагонів на одній рослині щодо горщикової розсади порівняно з рулонною становила у сортів Божедар і Серпанок 0,4, а у сортів Водограй і Луговська - 0,2 пагони. У сорту Невська цей показник за обох способів культивування розсади рівнозначний.

3. Розсада, отримана в горщиках, відзначається підвищеною життєздатністю. Приживленність такої розсади у відкритому ґрунті становила залежно від сорту 8492%, що на 412% більше в порівнянні з рулонною. Перевага за врожайністю на користь горщикової розсади порівняно з рулонною розсадою за середніми показниками трирічних випробувань становила 1,93,7 т/га.

4. Вирощування горщикової розсади в польових умовах забезпечує, порівняно з рулонною розсадою, утворення в сорту Божедар на 1,8, Серпанок на 3,1, Водограй на 2,4, Невська на 1,1, Луговська на 1,4 більше бульб під кущем. Загальна кількість бульб від однієї розсадної рослини залежить від генотипу сорту і відповідно (горщикова і рулонна) становила у сорту Божедар - 9,1 і 7,3; Серпанок - 12,4 і 9,3; Водограй - 13,1 і 10,7; Невська - 11,4 і 10,3; Луговська - 10,7 і 9,3 шт.

5. Продуктивність сортів Божедар, Серпанок, Водограй, Невська, Луговська в насадженнях першої, другої та третьої бульбової репродукції не залежить від способу культивування оздоровлених вихідних рослин на етапі in vitroin vivo. В процесі продукування встановлена рівнозначність урожайності сортів Божедар, Серпанок, Водограй, Невська, Луговська, продукованих від вихідних бульб, які отримані від горщикової розсади при вирощуванні її в польових умовах та в горшечній культурі у веснянолітній теплиці.

6. Ураженість рослин вірусами в насадженнях бульбами першоїтретьої репродукцій сортів Божедар, Серпанок, Водограй, Невська, Луговська не залежала від способу культивування оздоровлених вихідних рослин in vitro (горщикова, рулонна розсада). Загальна ж кількість хворих рослин залежала від генотипу сорту, в першу чергу, здатності протистояти вірусній інфекції. У насадженнях третьою бульбовою репродукцією проявлення ураженості рослин вірусами була у сорту Божедар на рівні 1,92,4%, Серпанок - 2,02,4%, Водограй- 1,72,0%, Невська - 2,12,4%, Луговська - 1,62,0%.

7. Показник латентної вірусної інфекції зростав відповідно до терміну розмноження вихідних оздоровлених бульб. Так, стосовно найбільш поширеного MBK (Мвірус картоплі) показник ураженості цим вірусом при серологічній діагностиці зростав у насадженнях бульбами другої репродукції на 15,531,5%, третьої - на 35,545% в порівнянні з насадженнями бульбами першої репродукції від вихідних оздоровлених рослин in vitro. Рослин, уражених XBK (Хвірус картоплі), не встановлено.

8. За роки досліджень ураженість насаджень вірусами не перевищувала 0,82,4%, тобто відповідала вимогам Державного стандарту до оригінального насіння (не більше 2,5%).

9. У південнозахідній частині Лісостепу України за умови просторової ізоляції посадок оздоровленої картоплі від джерел та переносників вірусної інфекції і застосування комплексу обовязкових насінницьких заходів, у першу чергу видалення хворих рослин у міру їх виявлення, регулярного обробітку посадок афіцидами, раннього знищення картоплиння, продуктивність першої, другої та третьої бульбових репродукцій від оздоровлених методом термотерапії та культури апікальної меристемної тканини рослин in vitro суттєво не змінюється залежно від способу культивування оздоровлених рослин на етапі in vitro - vivo.

10. З метою отримання бульбового насіннєвого матеріалу та використання його для відтворення оригінального насіння та еліти за скороченим циклом, найбільш економічно ефективним при розмноженні оздоровлених рослин in vitro для одержання першої бульбової репродукції є культивування горщикової розсади. При цьому кількість насіннєвих бульб зростала на 2000 штук на 1000 вихідних рослин та збільшувались грошові надходження на 2778 грн. порівняно з культивуванням рослин in vitro в рулонах.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При відтворенні оригінального насіння картоплі з використанням як вихідного насіннєвого матеріалу, оздоровленого біотехнологічним способом, для отримання бульб у польових умовах, дорощування оздоровлених рослин in vitro перед висадженням у відкритий грунт проводити в горщиках з обємом ґрунтової суміші (грунт, пісок 3:1) 380 см3, удобрення NPK 1:1,2:1,5, вологоємність ґрунтового субстрату 7580% загальної вологоємності, період культивування 1821 діб.

2. В умовах південнозахідної частини Лісостепу України для відтворення оригінального насіння бульб на основі оздоровленої біотехнологічним способом картоплі, як вихідний насіннєвий матеріал використовувати садивні бульби від розсади, отриманої за культивування рослин in vitro в горщиках.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Семенчук В.Г. Продуктивність оздоровлених рослин in vitro залежно від способу їх розмноження / В.Г. Семенчук // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія „Агрономія і біологія”. - 2004. - Вип. 6 (9). - С . 4144.

2. Семенчук В.Г. Розмноження оздоровлених рослин in vitro та їхня продуктивність / В.Г. Семенчук // Картоплярство. - 2004. Вип. 33. - С. 158162.

3. Семенчук В.Г. Урожайність та сортові якості насіннєвої картоплі при застосуванні різних методів розмноження / В.Г. Семенчук // Картоплярство. - 2006. Вип. 34 - 35 - С. 5256.

4. Семенчук В.Г. Продуктивність насіннєвої картоплі залежно від способу одержання вихідного матеріалу / В.Г. Семенчук // Зб. наук. праць Подільського державного аграрнотехнічного університету. - 2006. - Вип.14. - С. 9598.

5. Семенчук В.Г. Ураженість рослин картоплі вірусними хворобами в процесі продукування оздоровленого насіннєвого матеріалу отриманого за різних способів культивування вихідних рослин in vitro / В.Г. Семенчук, О.Г.Коханюк // Матеріали Міжнародної науковопрактичної конференції „Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні” - Оброшино, 2007. С. 154158 (частка авторства 80% - постановка досліджень, обробка експериментальних даних, їх аналіз і формування тексту за темою дисертаційної роботи).