Огляд критеріїв адекватного перекладу романтичних образів. Особливості перекладацької настанови в залежності від домінант у структурі романтичного образу. Визначення специфіки перекладу поезій різних течій англійського та американського романтизму.
При низкой оригинальности работы "Відтворення образної своєрідності поезій англійських та американських романтиків в українських перекладах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У руслі загальної теорії перекладу значний внесок зробили А. Однак, інтерпретація образів романтичних поезій в англо-українських перекладах залишається недослідженою і потребує системного та комплексного вивчення. Пошуки загальноприйнятої методики перекладознавчого аналізу романтичного образу та визначення адекватності його перекладу зумовлює потребу в розробці методологічних засад інтерпретації романтичної образної складової. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній: 1) окреслено засади адекватного перекладу романтичного образу; 2) визначено особливості відтворення англомовних романтичних поезій в українських перекладах; 3) зясовано специфіку збереження багатозначності романтичного образу в перекладі; 4) визначено зміну перекладацької настанови залежно від структурних особливостей романтичного твору та належності його автора до певної романтичної школи. В англо-українському перекладі змінюється ідейно-смислова багатозначність романтичного образу: перекладач увиразнює і поглиблює одне із можливих значень образу за рахунок інших.Труднощі відтворення образності повязані з її багатогранністю, яка визначається багатозначністю, емоційною насиченістю, метафоричністю, звукописом та символічністю. Блейка «Усмішка», де текст визначається градацією емоційних відтінків: smile of love - frown of hate (усмішка кохання гіркого - усмішка люті); smile of deceit - frown of disdain (усмішка обману лихого - усмішка зневаги); smile of smiles - frown of frowns (усмішка всесильна - без перекладу). Лонгфелло «День відійшов» через метафоризацію мовлення: the darkness falls from the wings of night - крила ночі розсипали пітьму глуху (Г.К.), і з неба вечірня падає мла (В.М.); as a feather is wafted downward from an eagle in his flight - неначе орел, що ронить перо на своїм шляху (Г.К.), немовби піря, що вітер висмикує з крил орла (В.М.); And a feeling of sadness comes oer me / That my soul cannot resist - У смузі тихого смутку / Опертися - сили нема (Г.К.); І смуток мене обіймає, / І тисне серце мені (В.М.); banish the thoughts of day - прогнати думи важкі (Г.К.), гасять денні думки (В.М.); distant footsteps echo through the corridors of Time - луна їх кроків ще й досі гримить в коридорах часу (Г.К.), чий крок лунає донині у коридорах часу (В.М.). Кисільова уникають генералізації та конкретизації, коли описують ягня: gave thee life - дав життя (В. М. і Т. К.); bid thee feed - пастись звелів (В. М.), дав добру їжу (Т. К.); gave thee clothing of delight - теплу вовну тобі дав (В. М.), гарний одяг, он який (Т. К.); gave thee voice - голос дав (В. М.), голос дарував (Т. К.); Ill tell thee, / He is called by thy name, / For he calls himself a lamb - Я скажу тобі, Ягня: / Тим же звуть його імям, / Бо ягням назвавсь він сам (В. М.), Я скажу тобі, ягня, / Він узяв твоє імя: / Агнцем назвався божим (Т. К.). По подекуди інтерпретують із математичним розрахунком комбінацій слів та звуків, як у випадку із «Дзвонами»: In a sort of Runic rhyme, / To the tintinnabulation that so musically wells / From the bells, bells, bells, bells, / Bells, bells, bells, - / From the jingling and the tinkling of the bells - Наче строфи давніх рун, / У музичнім передзвоні стрівся з тоном тон без змін / Слухай дзвін і знову дзвін / Дзвін, дзвін, дзвін - / Мелодійний і веселий передзвін (Пер.Обмежене коло перекладів ускладнює всебічне дослідження особливостей відтворення багатогранних романтичних образів. Адекватність інтерпретації образів визначається відповідними принципами перекладу. Інтерпретація може спрощувати чи спотворювати багатогранний образ, якщо перекладач не здатний синтезувати його у своїй мові як цілість. Перекладачі виокремлюють та увиразнюють одну з ліній багатозначності, зберігаючи смислове ядро відповідного образу. Як показує дослідження, перекладачі відтворюють метафори через прямі відповідники.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Із різнобарвя напрямків англомовної романтичної поезії лише невелику частину перекладено українською мовою. Обмежене коло перекладів ускладнює всебічне дослідження особливостей відтворення багатогранних романтичних образів.
Адекватність інтерпретації образів визначається відповідними принципами перекладу. Романтичні тексти відтворюють із урахуванням конкретного контексту. Інтерпретація може спрощувати чи спотворювати багатогранний образ, якщо перекладач не здатний синтезувати його у своїй мові як цілість. Збереження смислотвірної домінанти - одна із ключових перекладацьких настанов. Досягнення цієї мети можливе завдяки передачі елемента образу, який становить його ідейно-смислове ядро і є визначальним для розуміння першотвору. Важливо зберегти цілісність структурної організації оригіналу, яка забезпечується завдяки врахуванню звязків домінанти романтичного образу з іншими елементами тексту.
Багатогранність романтичного твору відтворюється шляхом передачі образної багатозначності, емоційної насиченості, метафоричності, символіки та звукопису. Перекладачі виокремлюють та увиразнюють одну з ліній багатозначності, зберігаючи смислове ядро відповідного образу. Емоційна насиченість є одним із ключових елементів у романтичній поетиці. Для передачі емоційності добирають експресивну лексику, де переважають яскраві епітети, порівняння та метафори.
В основі творення метафор романтичних поезій у більшості випадків лежить персоніфікація, яка увиразнюється загальними принципами милозвучності. Як показує дослідження, перекладачі відтворюють метафори через прямі відповідники. Поширеними також є прийоми компенсації та додавання.
Переклад романтичних образів неможливий без урахування звукопису. Розрізняють різні типи взаємозвязку між звуковою організацією та семантичним наповненням. Звучання може бути допоміжною складовою у структурі образів. Така взаємодія наявна у всіх розглянутих інтерпретаціях романтичних поезій, де перекладачі зберігають загальну мелодійність віршів. Крім того, звукопис може ставати домінантою структурної організації образу і мати підкорювальне значення відносно інших елементів тексту.
Романтизм - не монолітний напрямок, а сукупність різних течій, які обєднанні загальним духом та засадами доби романтизму і мають як спільні, так і відмінні риси. Відтворюючи романтичні поезії, враховують особливості образотворення кожної з них та ідіостиль відповідного автора.
Інтерпретація пророчих поем В. Блейка передбачає збереження глибокого філософського і релігійного змісту, де комбінації лексем розкривають цілу палітру значень. Перекладачі наслідують структури першотворів. Лексичні відповідники добираються і організуються із врахуванням семантичної відповідності та звукового вираження. Вербалізація образів відбувається через поняття-опозиції та метафоризацію висловлювання, що є джерелом інакомовності.
Поетика В. Вордсворта належить до народно-фольклорної течії. Романтичні образи вербалізовано розмовною мовою із високою частотністю порівнянь, метафор та інших стилістичних прийомів. В структурній організації текстів перекладачі враховують домінування на смислотвірному рівні народно-фольклорних мотивів та загальні закономірності ритміки і звукопису.
Відтворюючи поетичні образи Дж. Байрона, використовують численні епітети, де семантика увиразнюється загальною милозвучністю. Перекладачі, наслідуючи специфіку першотворів, вживають численні порівняння, повтори та метафори. Цілісність та емоційна насиченість образів Дж. Байрона важливіша від збереження окремих словникових дефініцій.
Переклад романтичних образів Е. По залежить від відтворення містичності віршів, яка увиразнюється милозвучністю та звукосимволізмом. Хоча загалом чуттєві романтичні образи важко логізувати, перекладачі інтерпретують поезії Е. По подекуди із математичним розрахунком комбінацій слів та звуків. Одна лексема або влучний звуковий повтор перетворюються на домінанту тексту, довкола якої вибудовується структура образів.
Багатозначність образів Е. Дікінсон зумовлена філософським підтекстом, що вербалізується перекладачами через лаконізм поетичного вислову. Використовують еліпсис і ненормативний синтаксис, що посилює експресивність. Уникнення в інтерпретаціях надлишкових дієслів, займенників, сполучників сприяє збільшенню кількості іменникових лексем відносно інших частин мови. У такий спосіб образи уподібнюються до окремих слів-понять.
Переклад поезій Г. Лонгфелло передбачає врахування гуманістичного забарвлення образів та міфологічних мотивів. Перекладачі зберігають загальну милозвучність, яка властива структурній організації першотворів. Відтворення експресивності текстів забезпечується численними епітетами, метафорами і порівняннями, що вербалізуються простими синтаксичними конструкціями.
Зміна інтерпретаційної настанови визначається не лише специфікою матеріалу, а й залежить від індивідуальності перекладачів. Інтерпретації романтика П. Куліша притаманне значне переосмислення ідейно-смислового наповнення оригіналу. Вербалізація образів відбувається під впливом власного романтичного письменства митця.
Перекладацький підхід послідовників неокласичної школи перекладу відзначається поглибленою увагою до структури образів, стислістю вислову та чітким збереженням особливостей образотворення. Сучасні перекладачі романтичних поезій (В. Богуславська, М. Габлевич, В. Кейс, Т. Кисільова, В. Марач, О. Матвієнко, М. Стріха) переважно дотримуються принципів неокласичної школи. Однак, вони схильні до експериментів із структурою образів і вільніше інтерпретують організацію елементів першотвору.
Перспективами дослідження з обраної проблематики є окреслення принципів адекватної інтерпретації для ширшого кола поетів-романтиків із поглибленим аналізом впливу індивідуальності перекладача на відтворення романтичних образів.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА
1. Боровинський І.М. Множинність способів відтворення образності англійських романтичних поезій / Ілля Боровинський // Мовні і концептуальні картини світу - Вип. 30. - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2010 - С. 90-94.
2. Боровинський І.М. Переклад англомовної романтичної поезії як особливого способу світосприйняття / Ілля Боровинський // Мовні і концептуальні картини світу. - Вип. 31. - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2010. - С. 22-24.
3. Боровинський І.М. Особливості відтворення романтичної образної складової у перекладі А. Онишком «Країни сновидінь» Е.По / Ілля Боровинський // Мовні і концептуальні картини світу. - Вип. 25 (1). - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2009. - С. 87-91.
4. Боровинський І.М. Особливості українського перекладу опозиції «життя-смерть» в поезії американських романтиків / Ілля Боровинський // Мовні і концептуальні картини світу. - Вип. 26 (1). - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2009. - С. 117-121.
5. Боровинський І.М. «Тигр» В. Блейка в українських перекладах / Ілля Боровинський // Мова і культура. - Вип. 12. - Том IX. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. - С. 344-352.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы