Відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки України - Автореферат

Сучасне постіндустріальне суспільство цілком ґрунтується на продукуванні, засвоєнні та використанні життєзберігаючих знань, основним творцем яких є людина, яку ще від часів зародження економічної науки визначають як основне багатство нації. У процесі становлення національних інноваційних економік змінюються людські потреби та способи їх задоволення, а це, своєю чергою, підвищує вимоги до знань, умінь та навиків людини, зокрема здатності до аналізу, узагальнення й формулювання нових ідей і гіпотез, винахідливості, підприємливості, ризику, незалежності мислення і вчинків, що можуть реалізуватися тільки за умов розширеного відтворення людського потенціалу нової якості. Саме тому виникла потреба глибше дослідити специфіку інноваційної економіки як теоретико-методологічного поля та живильного середовища якісно розширеного відтворення людського потенціалу, а також вимог і критеріїв останнього як основного фактора виробництва й інструмента інноваційного розвитку економіки України. Водночас потрібно уточнити, обґрунтувати та ввести в науковий обіг такі категорії: "людський потенціал інноваційної економіки", "інноваційне споживання", "інноваційна культура" "відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки". обґрунтовано сутність й необхідність введення в науковий обіг категорії "інноваційне споживання", а також розроблено концепцію розширеного відтворення людського потенціалу інноваційної економіки, реалізація якої дозволить сформувати і розвинути людський потенціал інноваційної якості, що стане основою розвитку постіндустріального суспільства в Україні.У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади дослідження відтворення людського потенціалу інноваційної економіки" - розглянуто сутність категорії "людський потенціал інноваційної економіки", насамперед, такі базові поняття, як "інноваційна економіка", "людина" і "потенціал", "інноваційне споживання" та "інноваційна культура". Дослідження еволюції поглядів видатних представників основних економічних шкіл на категорію "людський потенціал" підтверджує, що людський потенціал є головним чинником поступу цивілізації на всіх історичних етапах прогресивного розвитку, виступаючи його мірою і метою. соціально-економічна категорія, що являє собою наявні на певний час можливості: нагромаджений людиною запас генетично закладених природою обдарувань, здоровя, навичок, мотивацій; а також здобуті знання та вміння людей, здатність до праці (фізичні, психологічні, світоглядні, соціальні, культурні, духовні риси і виробничі та творчі здібності, які людина може втілити в різних сферах суспільного виробництва за допомогою нових методів відтворення, матеріальних, економічних і соціальних благ, духовних цінностей в суспільстві). Проведене дослідження дає підстави для висновку, що розширене відтворення людського потенціалу інноваційної економіки - це постійно повторюваний процес проходження етапів формування, утвердження, втілення і розвитку структурних компонентів людського потенціалу інноваційної економіки, генетичної (вродженої) й онтогенезної (набутої) та детермінується чинниками умов цього процесу (рис. У дисертації визначено і розкрито зміст таких чинників умов відтворення людського потенціалу: демографічні - впливають на кількісні та якісні характеристики людського потенціалу; освітні - визначають якість формування людського потенціалу; фінансово-економічні - створюють достатній фундамент для задоволення потреб; соціальні - визначають ефективність соціальної забезпеченості; духовно-культурні - визначають ефективну збалансованість культурних відносин; природні (природно-кліматичні, природно-біологічні, екологічні) - визначають систему розселення і суттєво впливають на відтворення населення; інноваційні - сприяють підвищенню якісних характеристик відтворюваного людського потенціалу; інституційні - від їх якості і дієвості залежить механізм реалізації людського потенціалу.У дисертації теоретично узагальнено і по-новому розвязано наукове завдання - розширене відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки України, що виявилося в обґрунтуванні теоретичних та практичних засад інноваційного відтворення людського потенціалу. Людський потенціал інноваційної економіки - це соціально-економічна категорія, що являє собою внутрішню потенційну властивість людини, тобто наявні на певний момент можливості: нагромаджений людиною запас генетично закладених природою обдарувань, здоровя, навичок, мотивацій; а також здобуті знання та вміння людей, здатність до праці (фізичні, психологічні, світоглядні, соціальні, культурні, духовні риси і виробничі та творчі здібності, які людина може втілити в різних сферах суспільного матеріального і нематеріального виробництва за допомогою нових методів відтворення матеріальних, економічних благ і духовних цінностей в суспільстві). Здійснене дослідження відтворення людського поте

Основний зміст дисертаційної роботи