Відтворення функціональної семантики українських часток у перекладах англійською та французькою мовами - Автореферат

Оскільки частки належать до слів з нечіткою семантикою, перед перекладачем під час передачі значення частки іншою мовою постає проблема точного визначення функціональної семантики тієї чи іншої української частки, а, отже, і вірного вибору її прямого або варіантного відповідника, хибне визначення яких може спричинити в деяких випадках неповний переклад або переклад з уведенням додаткової інформації, відсутньої в оригіналі, а то й призвести до перекладацької помилки. Мета дисертації полягає у виявленні й докладному описі прийомів перекладу найуживаніших українських часток англійською та французькою мовами, у визначенні особливостей відтворення функціональної семантики часток української мови у перекладі цільовими мовами. Для ілюстрації прийомів перекладу було обрано ті українські частки та їхні сполучення, що становлять найбільші труднощі для перекладу, тобто найуживаніші українські частки, які в перекладі цільовими мовами мають більше двох відповідників. Завданнями дослідження є: - висвітлення перекладацьких труднощів, повязаних із невеликою кількістю праць із перекладу українських службових слів (зокрема часток), та труднощів, з якими стикаються перекладачі у процесі відтворення функціональної семантики українських часток англійською та французькою мовами; Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше встановлено нові (незафіксовані в перекладних словниках і науковій літературі) прийоми перекладу й уточнено характер і особливості застосування вже відомих прийомів перекладу деяких поширених українських часток та їхніх сполучень англійською та французькою мовами, встановлено причини вибору перекладного відповідника цих часток української мови в перекладі цільовими мовами, здійснено зіставний аналіз прийомів перекладу українських часток англійською та французькою мовами.У першому розділі “Труднощі перекладу українських часток іноземною мовою” зясовуються причини існування незначної кількості праць із перекладу службових частин української мови (прийменників, сполучників, часток) порівняно з роботами, де досліджується передача повнозначних слів. На основі зробленого нами огляду теоретичних досліджень (як вітчизняних, так і зарубіжних) про частку виявилося, що існує кілька позицій стосовно проблеми лексичного значення часток. Ніколаєва висунула ідею щодо комунікативної функції часток, суть якої полягає в тому, що, виділяючи певний компонент у реченні, частки водночас створюють додаткову імпліцитну семантику, що відіграє важливу роль у комунікації. Слід зауважити, що розрізнення та відтворення імпліцитної семантики часток у перекладі є важливою проблемою й нелегким завданням для перекладача, особливо, якщо він (перекладач) має справу з полісемантичними частками української мови, адже в таких випадках значення частки можна визначити лише з контексту твору. В окремих випадках унаслідок застосування варіантних відповідників українських часток у перекладі цільовою мовою зявляються семи, що не були характерними для цих часток в оригіналі, що призвело до неповного перекладу або перекладу з уведенням додаткової інформації, відсутньої в оригіналі.Серед труднощів перекладу та перекладознавчого аналізу відтворення українських часток англійською та французькою мовами слід виокремити такі: - типологічна розбіжність мови оригіналу (української) та цільових мов (англійської та французької), результатом чого є значна різниця в кількості часток у цих трьох мовах, що зумовлює переклад українських часток за допомогою інших засобів (лексичних, конструкції логічної емфази, прийому редуплікації, тощо) або, в деяких випадках, - їх нульовий переклад цільовими мовами; проблема, що полягає у виборі відповідників українських часток у перекладі цільовими мовами, представлена явищами полісемії й омонімії часток української мови; проблема, повязана з нечіткістю класифікації часток англійської та французької мов, що викликає труднощі з визначенням точних відповідників українських часток у цільових мовах під час перекладознавчого аналізу. В окремих випадках унаслідок використання варіантних відповідників українських часток у перекладі цільовими мовами зявляються семи, що не були характерними для цих часток в оригіналі, що призвело до неповного перекладу або перекладу з уведенням інформації, відсутньої в оригіналі. Певною особливістю перекладу українських окличних речень із частками англійською та французькою мовами є те, що в окремих випадках при перекладі окличного речення з часткою відбувається трансформація речення (з окличного в оригіналі на емоційно нейтральне в перекладі або навпаки, причому перший варіант є поширенішим).

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Причинами існування незначної кількості робіт про переклад не повнозначних слів української мови (сполучників, прийменників і, зокрема, часток) іноземними мовами є: - відсутність єдиного погляду серед науковців на наявність лексичного значення службових частин мови та характер функціонування часток;

- труднощі, повязані з омонімією та полісемією переважної частини не повнозначних слів з іншими повнозначними та не повнозначними частинами мови.

2. Серед труднощів перекладу та перекладознавчого аналізу відтворення українських часток англійською та французькою мовами слід виокремити такі: - типологічна розбіжність мови оригіналу (української) та цільових мов (англійської та французької), результатом чого є значна різниця в кількості часток у цих трьох мовах, що зумовлює переклад українських часток за допомогою інших засобів (лексичних, конструкції логічної емфази, прийому редуплікації, тощо) або, в деяких випадках, - їх нульовий переклад цільовими мовами;

- проблема, що полягає у виборі відповідників українських часток у перекладі цільовими мовами, представлена явищами полісемії й омонімії часток української мови;

- проблема, повязана з нечіткістю класифікації часток англійської та французької мов, що викликає труднощі з визначенням точних відповідників українських часток у цільових мовах під час перекладознавчого аналізу.

3. Серед прийомів перекладу досліджуваних українських часток та їхніх сполучень англійською та французькою мовами спільними для передачі обома цільовими мовами є: 1) переклад частками англійської та французької мов;

2) відтворення за допомогою слів інших частин мови, до яких належать дієслова, займенники, прикметники, прислівники та вигуки;

3) передача сталими словосполученнями;

4) застосування описового прийому перекладу;

5) відтворення за допомогою конструкції логічної емфази.

Відмінності в цьому аспекті перекладознавчого порівняння полягають у наявності лише в одному з варіантів перекладу (англійському або французькому) таких прийомів перекладу, як: І. Англійський варіант перекладу: а) застосування в перекладі таких частин мови, як дієприкметник, прийменник, сполучник;

б) прийом редуплікації;

в) афіксація.

ІІ. Французький варіант перекладу: передача дієслівною конструкцією.

4. Прямі відповідники в англійській мові мають 11 із 14 досліджуваних українських часток, виняток становлять частки “же (ж)”, “ну”, “аж”. Стосовно французької мови, прямі відповідники у цій цільовій мові мають 13 із 14 досліджених українських часток, виняток становить частка “ну”. В усіх інших випадках було застосовано варіантні відповідники аналізованих часток української мови, використання яких переважно є прийнятним. В окремих випадках унаслідок використання варіантних відповідників українських часток у перекладі цільовими мовами зявляються семи, що не були характерними для цих часток в оригіналі, що призвело до неповного перекладу або перекладу з уведенням інформації, відсутньої в оригіналі.

5. Причинами вибору певного іншомовного відповідника аналізованих українських часток та їхніх сполучень, розглянутих у цій роботі, англійською та французькою мовами є: 1) узуальні, що базуються на особливостях уживання певних слів, конструкцій, характерних для цільових мов у тому чи іншому випадку;

2) субєктивні причини, що визначаються рівнем перекладацької компетенції.

6. Функціональну характеристику українських часток, що полягає у виокремленні слова, словосполучення, речення, у більшості випадків перекладу цільовими мовами передано належним чином. Однак, здійснене дослідження свідчить про наявність випадків не передачі цієї характеристики часток української мови в перекладі, причинами чого є: 1) особливості перекладу часток у поетичних творах;

2) узуальні причини, що базуються на особливостях уживання певних слів, конструкцій, характерних для англійської та французької мов у тому чи іншому випадку;

3) перекладацькою помилкою.

7. За комунікативною типологією речення, в яких використано розглянуті вище частки української мови, є переважно розповідними, рідше - спонукальними, а також питальними. Хоча при перекладі вищезазначену ознаку речень, в яких ужито дані частки, переважно збережено, однак здійснений аналіз засвідчив наявність випадку трансформації питального речення в оригіналі на розповідне в перекладі (французький варіант перекладу), причиною чого є різниця в передачі емоційно-оцінної інформації в реченнях української та французької мов.

8. За ступенем емоційного забарвлення речення, в яких використано українські частки, є здебільшого емоційно нейтральними, рідше - окличними, що в перекладі англійською та французькою мовами відтворено в більшості випадків відповідними розділовими знаками. Певною особливістю перекладу українських окличних речень із частками англійською та французькою мовами є те, що в окремих випадках при перекладі окличного речення з часткою відбувається трансформація речення (з окличного в оригіналі на емоційно нейтральне в перекладі або навпаки, причому перший варіант є поширенішим). Причиною такого явища “нейтралізації” є розбіжності в передачі емоційно-оцінної інформації мовою оригіналу та цільовими мовами.

9. Проведене порівняння прийомів перекладу українських часток англійською та французькою мовами засвідчує, що частки української мови передаються в перекладі більшою кількістю французьких часток-відповідників, ніж англійських. Прийом перекладу українських часток за допомогою інших частин мови як в абсолютно-кількісному, так і у відсотковому планах переважає в українсько-англійському, ніж в українсько-французькому напрямку перекладу.

Щодо передачі українських часток за допомогою сталих словосполучень варто зазначити, що цей прийом як в абсолютному, так і у відсотковому плані переважає в англійському варіанті перекладу. Передача українських часток за допомогою описового прийому однаковою мірою представлена в обох напрямках перекладу, хоча за відсотковими даними переважає французький варіант перекладу (на 0,26 %). Прийом логічної емфази за абсолютно-кількісними даними однаковою мірою представлений і в англійському, і у французькому варіантах перекладу, однак за відсотковими даними переважає французький варіант перекладу (на 0,994 %).

Відтворення українських часток за допомогою дієприкметника, прийменників, сполучників, прийому редуплікації й афікса представлене лише в англійському варіанті перекладу, а передача часток української мови за допомогою дієслівної конструкції є характерною лише для французької мови. переклад семантика словосполучення

10. Причинами застосування схожих/відмінних прийомів перекладу українських часток англійською та французькою мовами є: 1) суто мовленнєві причини, що, по-перше, повязані з традиціями мовлення мовою оригіналу (українською) та цільовими мовами (англійською та французькою) і пояснюють здебільшого спільні ознаки в перекладі українських часток англійською та французькою мовами. По-друге, ці причини зумовлені традиціями мовлення мовами перекладу (англійською та французькою), що певним чином пояснює розбіжність у перекладі українських часток цільовими мовами;

2) субєктивні причини, що визначаються рівнем перекладацької компетенції.

Подальшою перспективою наукового пошуку може бути дослідження відтворення функціональної семантики інших українських часток у перекладах англійською та французькою мовами.

Цікавим може бути порівняльний аналіз передачі часток в таких напрямках перекладу, як українсько-англійський/англійсько-український і українсько-французький/французько-український.

1. Колодій Б.М. Переклад українських видільних часток французькою мовою // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Харків: Константа, 2002. - № 567. - С. 344-349.

2. Колодій Б.М. Способи перекладу деяких українських часток англійською мовою // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2002. - № 7. - С. 240-245.

3. Колодій Б.М. Особливості перекладу українських часток англійською та французькою мовами // Мова і культура. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2003. - Вип. 6. - Т. IV. Міжкультурна комунікація. Теорія і практика перекладу. - С. 263-268.

4. Колодій Б.М. Способи перекладу українських означальних і видільних часток англійською мовою // Проблеми зіставної семантики. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. - Вип. 6. - С. 420-426.

5. Колодій Б.М. Порівняльна характеристика часток української та французької мов // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - Вип. 34-36. - С. 91-94.

6. Колодій Б.М. Особливості перекладу українських часток англійською та французькою мовами (на матеріалі перекладів поезії Тараса Шевченка) // Українське мовознавство. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - Вип. 26. - С. 129-134.

7. Колодій Б.М. Порівняльний аналіз українських і англійських часток (на матеріалі англійських перекладів української художньої літератури) // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004. - № 10. - С. 281-290.

8. Карабан В.І., Борисова О.В., Колодій Б.М., Кузьміна К.А. Попередження інтерференції мови оригіналу в перекладі. - Вінниця: Нова книга, 2003. - С. 107-155.

Размещено на .ru