Відтворення емфази як стратегії забезпечення стилістичної адекватності перекладу. Аналіз подібностей та розбіжностей емфатичних засобів української та англійської мов. Виявлення прийомів перекладу англійських лексичних, граматичних та емфатичних засобів.
Новітні дослідження в цій галузі, незважаючи на свою актуальність, специфіку та глибину, все ще не повною мірою відображають усі аспекти розгляданого питання, зокрема, існує необхідність вивчення відтворення лексичних, синтаксичних, лексико-граматичних та інших емфатичних засобів у перекладі саме на матеріалі художньої літератури. Актуальність теми визначається зростаючим інтересом до вивчення комунікативного аспекту перекладу, до проблем відтворення виразно-зображальних, словотвірних і синтаксичних засобів тексту оригіналу у перекладі. Актуальність цього дослідження полягає також у тому, що тут вперше здійснено спробу застосувати зіставний підхід у вивченні функціональних параметрів тексту з погляду відтворення емфатичного потенціалу в перекладі. Опис емфатичного потенціалу та художньо-зображальних функцій лексичних, граматичних і синтаксичних емфатичних засобів та прийомів їх відтворення в перекладі ще залишається недостатньо повним і вичерпаним. Вивчення цих засобів є важливим як для теорії, так і для практики художнього перекладу загалом, оскільки недостатнє знання прийомів відтворення емфази та особливостей перекладу різних засобів вираження емфатичності може призводити до неадекватного перекладу та спотворення задуму автора.Дисертація складається зі Вступу, чотирьох розділів, які присвячені характеристиці труднощів відтворення емфази в перекладі, способам відтворення різних видів синтаксичної, лексичної та графічної емфази українською мовою, висновків, списку використаних наукових і лексикографічних джерел (349 позицій, з них 318 - науково-критичні праці та 31 - довідкова література) та переліку матеріалів дослідження (63 позиції). У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та його актуальність, визначено мету та завдання роботи, розкрито її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист. Розглянуто різницю між поняттями емфатичність та експресивність, засоби вираження емфази в англійській та українській мовах та розроблено алгоритм перекладу емфатичних засобів. У другому розділі розглядається відтворення синтаксичної емфази в англо-українському перекладі, зокрема, переклад емфатичної інверсії, конструкцій логічної емфази, переклад підрядних підметових речень, відтворення емфатичного повторення, відтворення емфатичної заперечу вальної конструкції, конструкції з as…as, відтворення риторичного запитання.У перекладі дуже важливо зберегти смислові акценти, які вербалізуються емфатичними засобами, підібрати динамічно-еквівалентний варіант способу підсилення, що дотепер не було предметом наукового аналізу. Експресивність, на відміну від емфатичності, нерідко має імпліцитний характер, а емфатичність завдяки своїй експліцитності зазвичай сприяє вибору правильних перекладацьких рішень, дає змогу максимально розкрити стилістичний і прагматичний потенціал оригінального повідомлення у перекладі. Якщо експресивність оригіналу здебільшого відтворюється в англо-українському перекладі лексичними засобами, то для відтворення емфази перекладачі виходять на різні мовні рівні, які охоплюють лексичні, граматичні та лексико-граматичні проекції, що нерідко спонукає перекладачів вдаватися до комплексних лексико-граматичних трансформацій. Перекладачі нерідко відмовляються від безпосереднього (прямого) відповідника того чи іншого емфатичного слова чи конструкції і вдаються до контекстуальних замінників, керуючись тим, що перекладати слід не сам емфатичний засіб, а його емфатичне навантаження, стилістичні та прагматичні характеристики й обирати з усіх можливих варіантів той, що найбільше відповідає комунікативній меті вихідного повідомлення. Проаналізувавши особливості відтворення емфатичних засобів лексичного рівня англійської мови в українському перекладі, доходимо висновку, що найпоширенішими лексичними емфатизаторами висловлювання є слова, які належать до різних частин мови (прислівники, прикметники, дієслова, числівники, частки, вигуки, тощо) та вирази-посилювачі, що привертають увагу цільової аудиторії до того чи іншого сегмента висловлювання і виступають як маркери авторської інтенції та сприяють адекватному відтворенню іллокутивної сили вихідного речення в перекладі: I flunked you in history because you knew absolutely nothing (Salinger J.Широкий діапазон структурно-графічних утворень, у яких рельєфними стає не тільки літера чи слово, а, можливо, й ціла багатокомпонентна синтагматична сполука, дає змогу авторові не залучати додаткові лексичні та синтаксичні засоби емфатизації і, вдавшись до вербальної економії, увиразнити іллокутивну силу речення графічним способом. Графічні засоби широко застосовуються для створення емфатичності висловлювання шляхом шрифтового чи пунктуаційного виділення тих слів, словосполучень і фрагментів речень, на яких робиться емфатичний наголос. Як графічні емфатичні прийоми можуть бути використані засоби графічної сегментації тексту (поділ на рядки, строфи, абзаци та розділи), знаки пунктуації, великі літери, шрифтові та кольорові в
План
Основний зміст дослідження відображено у семи статтях у фахових збірниках, затверджених ВАК України.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
