Відтворення арготизмів в українських перекладах французької художньої прози - Автореферат

На сучасному етапі розвитку перекладознавства обєктом інтенсивних досліджень є мовленнєва діяльність людини в контексті двомовної комунікації, зокрема соціальна, стилістична і структурна маркованість одиниць художнього тексту в оригіналі та перекладі, а тому у перекладацькій практиці постає важлива проблема: як відтворювати стилістично знижені місця художнього твору, зумовлені вживанням французького арго та просторіччя внаслідок демократизації мови сучасного роману. Підвищений інтерес дослідників до вивчення проблем перекладу одиниць нелітературного мовлення з національною та соціальною специфікою, зокрема арготизмів, спричиняється їх проникненням у мову художньої літератури і преси, у сфери використання літературного мовлення, у навчальний матеріал з французької мови як іноземної. Відсутність двомовних словників і надто мала кількість українських перекладів сучасної французької художньої прози з арготичним компонентом (АК) зумовлює необхідність дослідження арготизмів у перекладознавчому плані з перспективою розробки лексикографічної бази для укладання першого французько-українського словника арготичної лексики та теоретичної основи її перекладу, що сприяло б кількісному збільшенню та якісному покращенню французької перекладної літератури з АК. Мета роботи полягає у дослідженні особливостей відтворення арготизмів в українських перекладах французької художньої прози та аналізові французького арго як лінгвокультурного явища у контексті перекладу. Мета дослідження передбачає розвязання таких завдань: - зясувати критерії ідентифікації ФА; уточнити визначення поняття “французьке арго” та узагальнити фонетико-орфографічні, структурно-морфологічні, лексико-семантичні та функціонально-стилістичні особливості французьких арготизмів;У Розділі 1 “Французьке арго як проблема перекладу” розглянуто стан вивчення проблематики перекладу арго у мовознавстві, динаміку значення терміна “арго” у французькій та українській лінгвістиці; проаналізовано ФА як лінгвокультурний барєр у контексті перекладу, лінгвостилістичні та словотвірні особливості арготизмів, проведено історичний огляд їх проникнення та функціонування у французькій художній прозі, досліджено український сленг та просторіччя як можливі перекладацькі відповідники ФА; визначено стратегію і тактику перекладу французької арготичної лексики.Експансія арготизмів у мову художньої прози, зумовлена інтенсивним проникненням у французьку літературно-розмовну мову й швидкою адаптацією в узусі завдяки їх дотепності, експресивному забарвленню, образності й мобільності, та недослідженість перекладознавчого аспекту французького арго зумовили потребу у вивченні особливостей відтворення українською мовою цього неоднозначного стилістично зниженого явища. Французьке арго трактуємо як національно марковану, соціолектну, професійну, неформальну, нелітературну (субстандартну), герметичну/негерметичну, стилістично знижену мову окремої або кількох соціальних чи професійних груп (арго студентів, арго військових тощо), яка здійснює загальномовні (експресивну, пейоративну, евфемістичну, сміхотворну, емоційно-оцінну) та специфічні соціально-комунікативні (криптичну, крипто-людичну, ідентифікаційну, ігрову) мовленнєві функції. Важливим для перекладача є врахування різної соціальної і лексикографічної маркованості арготизмів, які характеризуються: високим експресивним потенціалом, швидкими змінами лексичного складу, пейоративністю, образністю, перевагою конотації над денотацією, активним словотвором, мовно-рівневими (фонетичними, лексичними, морфологічними) особливостями, полісемічністю, багатою синонімією. Ознайомлення з типовим місцем (частіше - пряма, рідше - авторська мова), способами уведення арготизмів у тканину першотвору (за допомогою маркерів чи семантизації) та глибокий аналіз їхніх функцій (характеристика персонажа, ситуації, атмосфери, предмета) в оригіналі дозволить перекладачеві точніше ідентифікувати арготичне забарвлення того чи іншого лексико-фразеологічного засобу тексту і добирати адекватніший відповідник. Результати вивчення способів відтворення французьких арготизмів дають підставу накреслити конкретні напрями майбутніх студій перекладознавчих, контрастивних, лексикологічних, лексикографічних, стилістичних: подальше вивчення перекладознавчого аспекту арготизмів на кожному з мовних рівнів; переклад військових, професійних, загальних арготизмів (кожен вид окремо); переклад мови кінофільмів з аргокомпонентом; переклад сучасного молодіжного арго; переклад арготизмів національно-територіальних варіантів французької мови; створення двомовних словників арготичної лексики; теорія та практика формування перекладацької компетенції у галузі соціальної діалектології.Специфіка відтворення французьких арготизмів в українських перекладах (на матеріалі твору Робера Мерля “Уікенд на південному березі”) // Семантика мови і тексту: Зб. статей / VIII Міжнародна наукова конференція. Гюго “Останній день засудженого”, “Знедолені” // “Франція та Україна”, науково-практичний досвід у контексті діал

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Експансія арготизмів у мову художньої прози, зумовлена інтенсивним проникненням у французьку літературно-розмовну мову й швидкою адаптацією в узусі завдяки їх дотепності, експресивному забарвленню, образності й мобільності, та недослідженість перекладознавчого аспекту французького арго зумовили потребу у вивченні особливостей відтворення українською мовою цього неоднозначного стилістично зниженого явища.

Розгляд арго з трьох позицій (носіїв, функцій і форм) та комплексне вивчення французького арго уможливлює виявлення й класифікацію критеріїв ідентифікації одиниць ФА за трьома блоками: соціальні, мовленнєві та формальні.

Французьке арго трактуємо як національно марковану, соціолектну, професійну, неформальну, нелітературну (субстандартну), герметичну/негерметичну, стилістично знижену мову окремої або кількох соціальних чи професійних груп (арго студентів, арго військових тощо), яка здійснює загальномовні (експресивну, пейоративну, евфемістичну, сміхотворну, емоційно-оцінну) та специфічні соціально-комунікативні (криптичну, крипто-людичну, ідентифікаційну, ігрову) мовленнєві функції.

Передачу семантичного, емоційно-експресивного, стилістичного, часового та оказіонального компонентів значення арголексем вважаємо загальною метою перекладу ФА. Обовязковими завданнями при відтворенні ФА бачимо передачу денотативної інформації значення арготизму, трансляцію хоча б однієї конотації змісту АЛ, збереження загальної функціонально-стилістичної адекватності.

Важливим для перекладача є врахування різної соціальної і лексикографічної маркованості арготизмів, які характеризуються: високим експресивним потенціалом, швидкими змінами лексичного складу, пейоративністю, образністю, перевагою конотації над денотацією, активним словотвором, мовно-рівневими (фонетичними, лексичними, морфологічними) особливостями, полісемічністю, багатою синонімією.

Ознайомлення з типовим місцем (частіше - пряма, рідше - авторська мова), способами уведення арготизмів у тканину першотвору (за допомогою маркерів чи семантизації) та глибокий аналіз їхніх функцій (характеристика персонажа, ситуації, атмосфери, предмета) в оригіналі дозволить перекладачеві точніше ідентифікувати арготичне забарвлення того чи іншого лексико-фразеологічного засобу тексту і добирати адекватніший відповідник.

Перекладознавчий аналіз лінгвокультурного компонента ФА дає підстави стверджувати, що, як мовні, так і позамовні чинники перекладу ФА роблять його барєром міжмовної (у даному випадку французько-української) комунікації. До перших віднесемо фонетико-орфографічні, структурно-морфологічні, лексико-семантичні та функціонально-стилістичні, а до других - національно-культурні, соціальні, історичні, темпоральні, психологічні, обєктивні/субєктивні.

Основним джерелом добору функціональних відповідників французьких, особливо загальних, арготизмів виступає українське просторіччя. Адекватним перекладним відповідником ФА вважаємо український сленг, зважаючи на його активне проникнення у розмовне мовлення і кореляцію з ФА за складом, мовленнєвими функціями, емоційно-оцінним та експресивним потенціалом, сферами вживання, способами і засобами словотвору, багатою синонімією і полісемією.

Аналіз способів і засобів досягнення адекватного перекладу французької арготичної лексики на різних рівнях (лексичному і фразеологічному, соціальному) виявляє, що повна еквівалентність відтворення, яка є рідкістю, все ж простежується при перекладі елементів арго злочинців, загальних арготизмів, а також образних арготичних лексем.

Адекватність передачі французької арготичної лексики та фразеології забезпечується частковими (функціональними, контекстуальними, варіативними, різноструктурними, різнообразними, різностильовими) відповідниками з різним ступенем експресії та перекладацькими кальками. Безеквівалентними вважаються насамперед структурно марковані арготизми на основі коду чи усічення та арготичні реалії, переклад яких уможливлюється лише на семантико-денотативному та/чи функціональному рівнях.

Результати проведеного дослідження підтверджують можливість застосування способу трансформації (стилістичної, морфологічної, синтаксичної, словотвірної, лексичної), методу комбінованого перекладу (транскрипція експлікація, калька транскрипція або навпаки), а також прийомів варіативної, контекстуальної, гіперо/гіпонімічної підстановок, калькування (часткового, змішаного), описового перекладу, тлумачення (контекстуального, евфемістичного) і компенсації.

Результати вивчення способів відтворення французьких арготизмів дають підставу накреслити конкретні напрями майбутніх студій перекладознавчих, контрастивних, лексикологічних, лексикографічних, стилістичних: подальше вивчення перекладознавчого аспекту арготизмів на кожному з мовних рівнів; переклад військових, професійних, загальних арготизмів (кожен вид окремо); переклад мови кінофільмів з аргокомпонентом; переклад сучасного молодіжного арго; переклад арготизмів національно-територіальних варіантів французької мови; створення двомовних словників арготичної лексики; теорія та практика формування перекладацької компетенції у галузі соціальної діалектології.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях: 1. Білас А.А. Відтворення арготизмів в українських перекладах роману Л.-Ф. Селіна “Подорож на край ночі” // Мова і культура - К.: Видав. Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 7. - Т. VIII. Теорія і практика перекладу. - С. 146-151.

2. Білас А.А. Французькі військові арготизми на основі метафори та метонімії в оригіналі та перекладі (на матеріалі роману А. Барбюса “Вогонь”) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - Вип. 15. - С. 91-99.

3. Білас А.А. Французьке арго - жаргон - сленг: поняттєво-термінологічні співвідношення // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. - Серія: Іноземні мови. - Львів, 2005. - Вип. 112. - С. 228-232.

4. Білас А. А. Арготичні деномінації концептів “чоловік” і “жінка” в українському перекладі роману М. Уельбека “Платформа” // Вісник Прикарпатського національного університету. - Серія: Філологія. - Івано-Франківськ: Плай, 2005. - Вип. ІХ-Х. - C. 147-156.

5. Білас А.А. Французьке “арго окопів” в українських перекладах роману А. Барбюса “Вогонь” // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. - Вип. 13. - С. 48-53.

6. Білас А. А. Специфіка перекладу французьких арготичних фразеологізмів (на матеріалі роману Л.-Ф. Селіна “Подорож на край ночі”) // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. - Серія: Іноземна філологія. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - Вип. 39. - С. 56-59.

7. Білас А.А. Французьке арго у перекладознавчому аспекті // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - Вип. 6. - С. 34-39.

8. Білас А.А. Арго у французькій та українській лінгвістиці // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - Вип. 8. - С. 19-26.