Відтворення англійської сенсорної лексики в українських віршових перекладах - Автореферат

Сенсорна лексика є вагомим компонентом мовних картин світу, оскільки саме на основі чуттєвої інформації про світ відбувається концептуалізація дійсності на площині тієї чи іншої мови. Завдяки універсальності концептуальної сфери чуттєвого сприйняття, сенсорна лексика в контексті віршового твору слугує тим семантичним знаменником, до якого можна звести мовні картини світу, що уособлюють автори оригіналу та цільового тексту. У межах сучасних парадигм теорії художнього перекладу особлива увага приділяється використанню результатів контрастивних досліджень, які дають обємне уявлення про кореляції мовних картин світу, сприяючи досягненню адекватності у перекладі. Для аналізу було відібрано 112 поетичних творів обсягом 14120 слововживань в оригіналі та 13680 - у перекладі, сенсорність яких становить 1165 слововживань в оригіналі та 1135 - у перекладі. Мета дисертації полягає у виявленні особливостей відтворення семантики сенсоризмів при перекладі англомовної поезії українською мовою на основі контрастивного аналізу конвергентних та дивергентних рис їхньої семантичної структури у системах сучасних англійської та української мов.Перший розділ “Переклад сенсорної лексики як синтез мовних картин світу” присвячено визначенню універсального та етноспецифічного у сенсорному сегменті англійської та української мовних картин світу. У розділі окреслено основні напрями вивчення сенсорного пласту лексики, зроблено наголос на аналізові сенсорної лексики в контексті перекладознавчого русла контрастивних студій, досліджено особливості взаємопересічення мовних картин світу у перекладі, розкрито особливості досягнення адекватності у віршовому перекладі, розроблено та обґрунтовано алгоритм проведеного в роботі дослідження; здійснено контрастивний з елементами статистичного аналіз різномовних ЛСП сенсоризмів з метою визначення впливу їхніх конвергентних та дивергентних характеристик на адекватність перекладу. Серед напрямів вивчення сенсорного пласту лексики виділяємо такі: дослідження особливостей відтворення семантики окремих складових ЛСП сенсоризмів при перекладі художнього тексту (І.Ковальська); використання сенсорної лексики як ілюстративного матеріалу для перекладознавчих положень та інтегрального опису мовної системи (Ю.Апресян, Ю.Найда, Дж.Кетфорд, О.Потебня, Р.Якобсон та ін); окреслення принципів її систематизації у мові та функціонування у мовленні (О.Волошина, В.Дятчук, О.Скворцова); дослідження сенсорної лексики як складової частини образної мовної картини світу (Ю.Апресян, О.Волошина, К.Рахіліна, Н.Сукаленко); контрастивне дослідження сенсорних мікрополів (Л.Єрасова, А.Куценко, І.Ковальська); дослідження історії розвитку семантичної структури окремих груп сенсоризмів (Л.Кудрєватих); психолінгвістичний аналіз сенсорної лексики (А.Вєжбіцька, Л.Соболєва). Іншою причиною таких трансформацій є відсутність симетрії між співвідносними сенсорними семантемами у системах зіставлюваних мов, що визначає кут розходження не тільки між структурами першоджерела та цільового тексту, але і між двома мовними картинами світу, які уособлюють автор і перекладач. Більшість митців українського поетичного слова звертаються до творів усіх трьох англомовних авторів, тому зіставний аналіз першоджерел та цільових текстів дозволяє виявити те спільне, що обєднує усі твори того чи іншого перекладача з одного боку (особливості перекладацького стилю), а з іншого - зясувати вплив особливостей авторської мовної картини світу на вибір перекладачами способів вирішення певних проблем, що виникають у процесі перекладу (перекладацькі трансформації).Виконане дослідження дозволяє зробити такі висновки: Комплексне дослідження способів відтворення семантики англійських сенсоризмів в українських віршових перекладах із використанням елементів контрастивного та статистичного аналізу уможливлює виявлення універсальних та етноспецифічних, конвергентних та дивергентних характеристик різномовних сенсоризмів-корелятів, що, у свою чергу, допомагає розкрити природу перекладацьких трансформацій у структурі текстів МП. 3.У результаті контрастивного аналізу семантичної структури сенсоризмів у системах мови і мовлення виявлено дві основні позитивні кореляції: а) чим більша кількість компонентів входить до складу семантичних парадигм домінант того чи іншого мікрополя, чим вищий показник їхньої парадигматичної ваги, тим вища частота синтагматичної реалізації термінів, що позначають даний вид чуттєвого сприйняття дійсності у англомовному та україномовному текстах. б) чим вищий ступінь конвергентності міжмовних мікрополів, тим менше розходження між емпіричними та теоретичними даними. Намагаючись якомога ближче підійти до оригіналу, з максимальною точністю відтворити металогічні образи, які створює сенсорна лексика у структурі віршового твору, перекладачі надають перевагу синтагматичним маніфестаціям ядерних компонентів перекладних парадигм, чому сприяє їхня семантична прозорість. Результатом цього синтезу може бути як їхнє гармонійне поєднання (переклади Григорія Кочура та Максим

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ