Відтворення і ефективне використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах (на матеріалах Чернігівської області) - Автореферат

В цих умовах регулювання зайнятості та ринку праці на селі має враховувати різноманітність умов природного і механічного руху населення у різних регіонах України (гостру депопуляцію села та його вимирання в одних і неповну зайнятість, безробіття в інших), забезпечувати стабілізацію чисельності та поліпшення якісного складу сільського населення, створення повноцінного життєвого середовища для всіх сільських жителів незалежно від місця проживання. Створення на селі багатоукладної економіки вимагає ефективної державної підтримки сільських товаровиробників, забезпечення високого рівня їх доходності, формування мотиваційних механізмів праці. Демографічна криза в українському селі є невідворотним наслідком дискримінації села і селян, яка здійснювалася впродовж десятиліть. Дослідження проблеми відтворення і ефективного використання трудових ресурсів аграрного сектора постійно перебувають в центрі уваги вчених-аграрників. Основною метою дослідження є розробка рекомендацій з теоретичних та методичних питань відтворення і використання трудових ресурсів у сільськогосподарському виробництві, їх чисельності та складу; розробка заходів, які сприяли б повнішому і ефективнішому використанню трудового потенціалу колективних сільськогосподарських підприємств через підвищення ефективності виробництва в нових умовах господарювання.У середньому 57% працюючих мають вік більше 40 років, у тому числі 33,6% - більше 50 років. Така міграція відкриває можливості покриття дефіциту трудових ресурсів у промислових центрах, згладжує гостроту проблеми житла в містах, створює умови для раціонального використання праці тих, хто з певних причин віддає перевагу проживанню в селі. У другому розділі "Аналіз зайнятості населення та використання трудових ресурсів" розглядається сучасний стан розвитку сільського господарства досліджуваного регіону і аналізується його забезпеченість трудовими ресурсами та ефективність їх використання. В умовах дефіциту робочої сили в господарствах важливою проблемою економіки праці є удосконалення планів по праці, які б давали можливість оцінити рівень і абсолютний розмір працездатності в окремих галузях і виробництвах, а також прогнозні розрахунки запасів робочої сили і потреби її для сільськогосподарського виробництва в тісному звязку з темпами росту продуктивності праці і обсягами виробництва продукції. Визначити рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств трудовими ресурсами, кількісно виразити дефіцит чи надлишок робочої сили можна тільки порівнянням потенційних запасів робочої сили в господарствах з їх потребою у ресурсах праці.В Чернігівській області демографічна ситуація набула характеру гострої кризи, основними показниками якої є несприятливі зміни і в кількісному, і в якісному складі населення. Кількість населення в області почала зменшуватися вже після 1950 р., і за останні 10 років скорочення становить майже 65 тис. чол. Основними причинами смертності населення залишаються хвороби системи кругообігу (62,2% загальної кількості померлих),, різні новоутворення (12,2%), нещасні випадки, вбивства, самогубства та інші зовнішні дії (9%), хвороби органів дихання (6%). Кількість дітей у віці 16 років зменшилася на 20% (найнижчий показник в Україні). Виробництво валової продукції на одного середньорічного працівника зменшилося на 57,7%, що становить 3808 грн., в тому числі в рослинництві цей показник зменшився більше ніж наполовину - з 8739 грн. в 1986-1990 рр. до 4818 грн. у 1997 р., що становить 55,1%; у тваринництві цей показник зменшився на 3622 грн.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. В Чернігівській області демографічна ситуація набула характеру гострої кризи, основними показниками якої є несприятливі зміни і в кількісному, і в якісному складі населення. Кількість населення в області почала зменшуватися вже після 1950 р., і за останні 10 років скорочення становить майже 65 тис. чол. Область практично не має витворення робочої сили; кількість народжених не перевищує кількості померлих. За 1997 р. в області народилося 9,5 тис. чол., померло 22 тис. чол. Депопуляція охопила всі райони області. Особливо загрозливих масштабів вона набула в Бахмацвкому, Бобровицькому, Городнянськему, Ічнянському, Семенівському, Талалаївському районах. Основними причинами смертності населення залишаються хвороби системи кругообігу (62,2% загальної кількості померлих),, різні новоутворення (12,2%), нещасні випадки, вбивства, самогубства та інші зовнішні дії (9%), хвороби органів дихання (6%). За 1997 р. чисельність населення області зменшилася на 12,5 тис. чол.

2. В сільськогосподарському виробництві домінують старші вікові групи населення, а вони, як відомо, за своєю працездатністю обєктивно поступаються молодшим віковим групам. В досліджуваному регіоні особи пенсійного віку складають 29,1% жителів (проти 26,5% у 1984 р.). Це найвищий показник в Україні. Кількість дітей у віці 16 років зменшилася на 20% (найнижчий показник в Україні). Це, в свою чергу, обумовлено скороченням за 1985-1997 рр. чисельності жінок дітородного віку (16-49 років) більше ніж на 10%. У сільській місцевості особи, старші за працездатний вік, складають біля 42%, а в окремих регіонах - понад 50%. Характерними є значні диспропорції в структурі населення за статтю: на 1000 жінок припадає 808 чоловіків (865 - в містах, 758 - в сільській місцевості).

Віковий склад працівників сільського господарства визначається, з одного боку, віковою структурою населення, яке проживає на території господарства, з іншого - соціальними умовами розвитку колективу. Більшість механізаторів в господарствах області мають вік 31-50 років. Середній вік доярок 41-50 років, а молодих людей у віці до ЗО років, які мають цю професію, лише 13%.

3. Проведені нами наукові дослідження за період 1986-1997 рр. показали, що виробництво валової продукції на одного середньорічного працівника в господарствах Чернігівської області становило в 1997 р. 4047 грн., що на 1207 грн. більше, ніж в господарствах Сосницького району. В колективних сільськогосподарських підприємствах досліджуваного регіону виробництво валової продукції в 1997 р. в порівнянні з 1986 р. скоротилося на 70.4%, що становить 27580 грн. На 1779 чол. зменшилася середньорічна чисельність працівників що становить 30,0%, причому в рослинництві - по 33,0% (721 чол.), У тваринництві - на 28,5% (1008 чол.). Виробництво валової продукції на одного середньорічного працівника зменшилося на 57,7%, що становить 3808 грн., в тому числі в рослинництві цей показник зменшився більше ніж наполовину - з 8739 грн. в 1986-1990 рр. до 4818 грн. у 1997 р., що становить 55,1%; у тваринництві цей показник зменшився на 3622 грн. (71,1%).

4. За 1997 р. Чернігівською обласною службою зайнятості зареєстровано 53 тис. осіб, не зайнятих трудовою діяльністю. У загальній кількості безробітних 34,2% становить молодь віком до 28 років, з них 2,2 тис. чол. (23%) - випускники учбових закладів. Рівень офіційно зареєстрованого безробіття зріс з 0,77 (станом на 1.01.1996 р.) до 4,22 (станом на 1.01.1998 р.). Протягом 1997 р. працевлаштувалося 10,7 тис чол., з них 4,8 тис. -жінки, 4,9 тис. - молоді^ҐВІЦІДО28 років. Особливістю регіонального ринку праці є зростання частки пенсіонерів у структурі трудових ресурсів. Якщо в 1990 р. у загальній чисельності працюючих вони складали 8,6%, то у 1996 р. - 16,8%, а у 1997 р.17% (134 тис. чол.). Ці процеси властиві усім галузям матеріального виробництва та невиробничої сфери.

5. Розроблений нами баланс трудових ресурсів по 20 колективних сільськогосподарських підприємствах Сосницького району визначив надлишок робочої сили в кількості 1041 чол., в т.ч. через неповне залучення працездатних у колективні господарства - 703 чол. Ці дані покладені в обмеження по трудових ресурсах економіко-математичної моделі з визначення оптимальної галузевої структури даних господарств.

6. Проведена нами за допомогою ЕММ і ЕОМ оптимізація галузевої структури сільськогосподарських підприємств свідчить про необхідність коригування структури посівних площ. Так, згідно з проектним рішенням пропонується розширити традиційні для Полісся галузі - льонарство та картоплярство. Площу під льоном-довгунцем пропонується збільшити до 2500 га, що становитиме в структурі посівів 8,5%, площу картоплі - відповідно збільшити до 4500 га (15,1%). Запропонована площа не порушує системи сівозмін, а, навпаки, сприяє її поліпшенню. У тваринництві можливе збільшення поголівя великої рогатої худоби і свиней. Ці зміни підвищать рівень виробництва сільськогосподарської продукції і повністю вирішать проблему зайнятості сільського населення.

7. Завдяки експертній оцінці умов мотивації праці встановлено, що в досліджуваному регіоні матеріальне та моральне стимулювання праці не сприяє максимальній реалізації фізичного та інтелектуального потенціалу працівників. Вважаємо, що в сучасних умовах головним у стимулюванні праці є створення таких економічних умов для працівників, які б гарантували їм відповідний рівень життя. З цією метою пропонуємо впроваджувати в господарствах району прогресивні форми оплати праці (від валового доходу, акордно-преміальну оплату праці за кінцеві результати та ін.), а також орендний підряд. Фонд зарплати віддати в розпорядження колективу, заробіток розподіляти з урахуванням вкладу працівників, їх кваліфікації, стажу роботи тощо.

8. З метою вирішення проблеми зайнятості сільського населення протягом року пропонується розвивати у селах та селищах міського типу найбільш перспективну сферу прикладання праці - переробку власної сировинної продукції на місці, розвивати соціальну інфраструктуру, адекватну вимогам і потребам різних груп населення.

9. З метою більш дійового впливу на процеси відтворення та ефективність використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах слід внести суттєві зміни у планування потреб в робочій силі та у складання балансів трудових ресурсів, проводити детальний аналіз використання різних категорій працівників в громадському виробництві. Для цього необхідно провести зміни в статистичній звітності: ввести обовязкову щорічну звітність про чисельність працівників, відпрацьований ними час, рівень оплати праці, віковий та статевий склад, кваліфікаційний рівень тощо.

10. В умовах переходу до ринкового механізму господарювання в аграрному секторі економіки основну увагу слід зосередити на подальшому розвитку великих сільськогосподарських підприємств. Реформування відносин власності та господарювання неповинно призводити до руйнації виробничо-технологічних комплексів. Процеси реформування необхідно супроводжувати формуванням дійового мотиваційного механізму, який створив би належні матеріальні та моральні стимули до високоефективної праці. трудовий ресурс агропромисловий зайнятість

1. Москаленко А.М„ Гончаренко О.Г. Льонарство: сучасний стан і перспективи розвитку //Мат-ли наук. конф. - Харків, 1995. Автором досліджено виробництво льону-довгунця в зоні Полісся. (Авт. 50%).

2. Ульянченко О.В„ Гончаренко О.Г. Регіональні особливості використання трудових ресурсів в умовах нових форм господарювання //Вісник ХДАУ, сер. "Економіка АПК і природокористування" - 1997. - №1. -С.60-64. Автором досліджено особливості використання трудових ресурсів та продуктивності праці в зоні Полісся. (Авт. 80%).

3. Гончаренко О.Г. Використання трудових ресурсів в ринкових умовах //Вісник ХДАУ, сер. "Економіка АПК і природокористування". - 1998. - №4.-С. 160-162 (0,2 облік.-вид. арк.).

4. Гончаренко О.Г. Формування регіонального ринку праці (на прикладі Чернігівської області) //Вісник ХДАУ, сер. "Економіка АПК і природокористування". - 1998. - №4.-С.162-170 (0,5 облік.-вид. арк.).

5. Гончаренко О.Г. Сучасний стан і перспективи відтворення населення в Чернігівській області /Харк. держ. аграр. ун-т. - Харків, 1999. -16 с, - Бібліогр.: 9 чазв. - Укр. - Деп. е ДНТБ.-№20-Ук 99.

6. Гончаренко О.Г. Аспекти соціального розвитку села //Бизнес-информ., - 1999.-№2. (0,4 облік.-вид. арк.)