Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду - Автореферат

Враховуючи те, що норми Конституції є нормами прямої дії, що дає можливість у разі порушення прав і свобод людини звернутися до суду для їх захисту та відновлення, відшкодування завданої майнової та моральної шкоди завданням органів судової влади при постановленні рішень, здійсненні відповідних дій є дотримання норм матеріального та процесуального права. Тому виникає потреба в детальному аналізі правовідносин, які виникають між державою і особою, державою і посадовими особами, що ведуть кримінальний, цивільний або адміністративний процес з тим, щоб правильно визначити міру відповідальності кожного за кримінальне переслідування невинних у кримінальному процесі, постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі тощо. Якщо раніше у працях вчених головна увага приділялася проблемам обвинувачення, притягнення до кримінальної відповідальності, застосування заходів процесуального примусу (така ситуація мала обєктивні причини, тому що постановка питання про відповідальність держави перед особою вважалася приниженням її авторитету, а дослідження в цьому напрямку вважалися «неактуальними», «недоцільними»), то сьогодні побільшало наукових праць, присвячених питанням відповідальності держави та її органів за необґрунтоване кримінальне переслідування невинних громадян. Але й у випадку позитивного вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю суду, не до кінця вирішеними залишаються питання визначення неправомірних дій, рішень, бездіяльності суду, субєктів, на яких покладаються шкідливі наслідки таких дій, встановлення підстав та умов відшкодування шкоди з урахуванням особливостей правової природи зазначених дій тощо. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонауковий діалектичний метод, а також спеціальні наукові методи логічного, системно-структурного, порівняльного та історичного аналізу, які у сукупності були застосовані для зясування сутності зобовязань відшкодування шкоди та підстав їхньої диференціації, а також специфіки цих зобовязань при завданні шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду.У розділі першому «Загальні положення про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду», який складається з трьох підрозділів, розглянуто питання забезпечення права на відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду як загальна тенденція захисту прав особи, дана загальна характеристика відповідних зобовязань і досліджено специфіку їх субєктів. «Забезпечення права на відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду як загальна тенденція захисту прав особи» звертається увага на те, що історія розвитку Законодавства про відшкодування шкоди свідчить про те, що держава спочатку бере на себе відповідальність відшкодувати лише ту шкоду, що заподіяна незаконним кримінальним переслідуванням. Першим законом, що визнав відповідальність Держави перед громадянами був закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 17 квітня 1991 p., а потім і закон «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р. «Загальна характеристика зобовязань із заподіяння шкоди і місце у них зобовязань з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду» автор, з метою зясування сутності зобовязань з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду, звертається до сутності відповідних зобовязань у цивільному праві України взагалі. У другому розділі «Умови виникнення зобовязань з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду», який складається з чотирьох підрозділів, досліджуються такі умови виникнення зобовязань з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду, як шкода, неправомірність рішень, дій чи бездіяльності, а також вина і причинний звязок.Субєктом - заподіювачем шкоди, є судові органи, тобто органи, на які законом покладено здійснення функцій правосуддя. Проте, особу - заподіювана шкоди відділено від особи, яка несе відповідальність за заподіяну шкоду, оскільки посадові та службові органи органів суду, діяннями яких безпосередньо завдано шкоди, вчиняють їх не лише від імені зазначених органів, а й від імені держави, 2. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду, має певні особливості, до яких, на думку автора, слід віднести: 1) обовязкову наявність моральної шкоди, яка полягає у втраті довіри до правосуддя взагалі, а отже і до держави, яка це правосуддя здійснює; 2) наявність майнової шкоди, у структурі якої переважають збитки, повязані з незаконним притягненням до відповідальності: втрачений заробіток та інші доходи, збитки у звязку з виплатами штрафів, судові витрати, витрати на надання юридичної допомоги тощо. В контексті даного дисертаційного дослідження пропонується визнач

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ