Відповідальність за незаконну лікувальну діяльність за КК України (аналіз складу злочину, питання кваліфікації) - Автореферат

Державою розроблений і належний правовий механізм вирішення цього завдання, однією з правових гарантій здійснення якого є кримінально-правові засоби, що передбачають відповідальність за посягання на життя і здоровя особи, у тому числі у разі заняття незаконною лікувальною діяльністю. Норма, яка встановлює відповідальність за незаконну лікувальну діяльність, має свою вже більш ніж сторічну історію, але дотепер не була ще обєктом самостійного кримінально-правового аналізу. Більше того, з урахуванням наявності в КК України 2001 р. цілої низки норм, які встановлюють відповідальність за злочини в сфері медичного обслуговування, виникає і нагальна необхідність встановити співвідношення положень цих норм з нормою, яка передбачає відповідальність за незаконну лікувальну діяльність. Основна мета роботи полягає у визначенні обєктивних і субєктивних ознак незаконної лікувальної діяльності і розробці на їх основі поняття незаконної лікувальної діяльності, формуванні рекомендацій, спрямованих на вдосконалення кримінального законодавства, яке регламентує відповідальність за цей злочин і практики його застосування. 138 КК, на основі її тлумачення з використанням різних способів (прийомів); порівняно-правовий (під час порівняння окремих положень законодавства зарубіжних країн із приписами КК України); діалектичний (під час розгляду елементів складу незаконної лікувальної діяльності); системно-структурний і функціональний (під час дослідження родового, видового і безпосереднього обєктів незаконної лікувальної діяльності, а також ознак обєктивної і субєктивної сторін, субєкта злочину під кутом зору зясування змісту і вдосконалення чинного законодавства); статистичний (під час використання статистичних даних, анкетуванні лікарів, громадян і працівників правоохоронних органів).Законодавець обґрунтовано переніс норму, що передбачає відповідальність за незаконну лікувальну діяльність в розділ про злочини проти життя і здоровя особи, бо: а) це злочинне діяння не становить загрозу для життя і здоровя невизначеного кола осіб; б) законодавчий опис незаконної лікувальної діяльності значно звужує коло її негативної дії через те, що потерпілим може бути лише окремий субєкт, а не здоровя населення в цілому. 138 КК, як злочин проти особи, а можливість спричинення шкоди її життю чи здоровю, дозволяє назвати видовим обєктом даного діяння як життя, так і здоровя. Разом з цим, особливості законодавчого опису незаконної лікувальної діяльності не дозволяють в повному обсязі розкрити сутність механізму заподіяння шкоди при аналізі лише обєкту цього злочину, з урахуванням чого це питання розглядається також і в рамках аналізу обєктивної сторони даного злочину. “Кримінально-правова характеристика діяння при здійсненні незаконної лікувальної діяльності”, де доводиться, що лікувальна діяльність - це специфічна форма поведінки особи, яка: а) з фактичної сторони може полягати як в актах дії, так і бездіяльності; б) характеризується застосуванням спеціальних методів і засобів; в) завжди являє собою процес діяльності, а не “одноразовий” поведінковий акт; г) має предметом свого здійснення здоровя іншої особи; д) спрямована на усунення причин та умов патологічних процесів, викликаних порушенням нормального функціонування людського організму. Аналіз цих ознак дозволяє знову повернутися до механізму заподіяння шкоди обєкту, який, таким чином, складається з двох рівнів, бо припускає порушення: а) на першому рівні - правил, що регламентують порядок здійснення лікувальної діяльності (цей рівень порушень позначений в законі як заняття лікувальною діяльністю “…без спеціального дозволу”); б) на другому рівні - спеціальних “лікувальних” правил, які регламентують проведення лікувальних дій і недотримання яких обумовлене, як зазначено в законі, відсутністю “…належної медичної освіти” у винного.В результаті дисертаційного дослідження досягнуте рішення важливого для науки і практики кримінального права завдання, що полягає у визначенні обєктивних і субєктивних ознак незаконної лікувальної діяльності і розробці на їх основі поняття незаконної лікувальної діяльності, формуванні практиних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення кримінального законодавства і практики його застосування. 138 КК, є: а) родовим - сукупність суспільних відносин, що забезпечують охорону життя і здоровя особи; б) видовим - сукупність суспільних відносин, що забезпечують охорону життя і здоровя особи у сфері медичного обслуговування; в) основним безпосереднім - сукупність суспільних відносин, що забезпечують охорону життя і здоровя пацієнта від некваліфікованої лікувальної діяльності; г) додатковим обовязковим - сукупність суспільних відносин, які забезпечують належний порядок надання послуг у сфері охорони здоровя. 138 КК є: а) особи, що надають медичну допомогу (здійснюють лікування), - лікарі, інші медичні працівники, які мають право лікувати, а також цілителі; і б) особи, що одержують медичну допомогу - пацієнти. Потерпілими від незаконної лікувальної діяльності можуть бути не тільки особ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ