Системний аналіз відповідальності соціального суб’єкта. Розкриття своєрідності цього суб’єкта, структури та форм вияву відповідальності. Вивчення особливості розуміння відповідальності соціального суб’єкта на різних етапах розвитку філософської думки.
В основному „відповідальність” розглядається в межах етичної, юридичної або політичної проблематики, але й тут фундаментальні праці, де концепт відповідальності був би власним предметом дослідження, відсутні. Хочеться спочатку зауважити, що наше дослідження не торкається співвідношення свободи та відповідальності, оскільки існує достатньо філософської літератури, де ця проблема розглядалася досить широко. М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, В.Франкл - обґрунтували необхідність і правомірність філософського аналізу відповідальності через пошук сутності людини, акцентували увагу на особистій відповідальності не перед суспільством, а перед власним „Я”. Поняття „відповідальність” є одним із основних при осмисленні екологічної проблематики взаємовідношення „людина-природа”, постаючи як всезагальний моральний принцип і моральнісний закон людського буття в дослідженнях К.-О.Апеля, Г.Йонаса, К.М.Маєр-Абіха, М.Ріделя. Однак, на жаль, серед усіх аспектів проблеми відповідальності, котрі висвітлювались у літературі з даного питання, й досі відсутні розробки, у яких спеціально розглядалася б із філософських позицій проблема відповідальності соціального субєкта, незважаючи на її дедалі гострішу актуальність.У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, аналізується ступінь наукової розробки проблеми, визначаються обєкт, предмет, мета й завдання дисертаційної роботи, методи дослідження, наукова новизна дисертації, її теоретичне й практичне значення, наводяться дані про публікації та апробацію наукових досліджень. У першому розділі „Поняття відповідальності соціального субєкта: зміст та аспекти дослідження” проаналізовано сучасні теоретичні підходи щодо зясування змісту поняття відповідальності соціального субєкта та основні аспекти його вивчення. Проблема відповідальності радянськими вченими почала активно опрацьовуватись з кінця 60-х років минулого століття, більшість робіт з яких була присвячена морально-етичному зрізу відповідальності (Н.Головко, Г.Голубєва, Б.Кортуа, Н.Сафаров, Е.Старчевський, А.Черменіна), а головний наголос ставився на формуванні моральної відповідальності особистості в умовах соціалізму. Все це зумовило розгляд даної проблеми, зокрема, в таких аспектах - відповідальність як внутрішній механізм контролю особистості (Т.Василевська, Л.Дементій, О.Лазорко, Г.Ложкін, Ю.Мішина); відповідальність як характеристика субєкта управління (Е.Ласло, Г.Ленк, М.Солодка, Л.Фіглін); відповідальність як атрибут субєкта науки й техніки (Е.Агацці, Г.Голубєва, Г.Ленк, О.Мірська, М.Сарафанов, О.Сичивиця); відповідальність як форма контролю субєктів політики (С.Андреєв, Н.Гедікова, М.Конох, М.Самуйлік, Р.Павленко, В.Полевий, Д.Уорнер).Перша з них вибудовує розуміння відповідальності на засадах обовязку служіння імператору як батькові, який в свою чергу відповідає за підданих, турбується про них; інша - на засадах досягнення стану бодхисатви, що означає відмову від особистого спасіння заради допомоги всім живим істотам та відповідальність за них. Давньогрецькі мислителі тлумачили відповідальність невіддільно від понять „справедливість”, „доброчесність”, „обовязок”, „проступок”. Філософи-схоласти, П.Абеляр, І.Д.Скот, М.Екхарт, в дусі інакомислення прагнули довести значимість індивідуального моральнісного вибору, що означало відповідальність самої людини за свої діяння й підривало догмати церкви. Теорія марксизму в площині проблеми відповідальності виділяється й тим, що наділила клас пролетаріату відповідальністю за хід історичного процесу, за побудову безкласового суспільства. З одного боку, відповідальність постає досить сумнівним явищем, яке заважає людині жити згідно „волі до влади” (Ф.Ніцше), спадковості та інстинктів (З.Фройд), а з іншого - постає у формі „абсолютної”, що передбачає відповідальність як за себе самого, так і за людство в цілому (Ж.-П.Сартр), у формі турботи про „Іншого” (Е.Левінас) та відповідальності за збереження життя на Землі (Г.Йонас, К.-О.Апель).У висновках на основі здійсненого дисертанткою системного філософського аналізу особливостей явища відповідальності соціального субєкта подано основні теоретичні підсумки роботи, що відображають сутнісний зміст дисертаційного дослідження. з урахуванням проблематичності як визначення поняття відповідальності соціального субєкта, так і результатів різних підходів в даній проблематиці запропоновано розуміння відповідальності соціального субєкта як здатності зазначеного субєкта взаємоузгоджувати в процесі спільної діяльності дії кожного з діями інших, усвідомлювати наслідки своєї діяльності та бути готовим визнавати підзвітність своїх дій перед собою, співгромадянами та майбутніми поколіннями; в ході розвитку філософської думки розуміння відповідальності змінювалось як історичними чинниками, так і контекстом вирішення загальніших нагальних проблем епохи: в античності, в умовах зародження рабовласницької демократії, відповідальність поставала, насамперед, у вигляді виконання законів поліса; в Середньовіччі - як дотримання приписів Бога та спокуту
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
