Відродження етнічних шкіл і самобутнього життя угорських, молдовських і румунських спільнот в Україні. Ратифікація Рамкової конвенції про захист національних меншин, приєднання до Європейської хартії регіональних мов. Ідея народності в виховному процесі.
При низкой оригинальности работы "Відображення зовнішньої диференціації в організації шкільної освіти на прикладі угорських, молдовських і румунських шкіл (1991-2010-й рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
УДК 94 (477.54) 1991-2010: 792.5 Відображення зовнішньої диференціації в організації шкільної освіти на прикладі угорських, молдовських і румунських шкіл (1991-2010-й рр.) Шевченко С.М. Вступ Постановка проблеми. Етнокультурний розвиток є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави, яка в умовах незалежної України відкриває нові перспективи для відродження етнічних спільнот, самобутнього національного життя й набуває особливого значення в контексті становлення громадянського суспільства. Ратифікація Рамкової конвенції про захист національних меншин, приєднання до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин й інших міжнародно-правових документів зумовили потреби в перегляді українського законодавства у сфері національних меншин. Створення української ідентичності серед інших етнічних спільнот країни активізує прагнення зберігати власну мову, культуру, релігію та гарантує всім народам і національним групам право вільно користуватися рідною мовою в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту. Міністерство освіти і науки України здійснює захист мови й культури національних меншин, зокрема Закон України Про освіту (1991) на державному рівні задекларував принципи індивідуалізації та диференціації навчально-виховного процесу, а Колегія Міністерства освіти УРСР відповідно до Декларації про державний суверенітет України на основі аналізу стану загальноосвітньої школи, досвіду її розвитку в інших республіках і державах схвалила 12 вересня 1991 р. Концепцію середньої загальноосвітньої школи в Україні, яка визначила основні завдання й перспективи розвитку школи, напрями духовного та національного її відродження, серед яких - індивідуалізація і диференціація навчально-виховного процесу, з опертям на національні традиції [1, с. Трощинського, І. Кураса, О. Майбороди присвяченим теоретичним проблемам етнонаціональної політики, історії етносів, лише фрагментарно аналізувалися питання освіти та її регіональні особливості. Результати теоретичного дослідження У 1991-2010 рр. функціонувала досить розгалужена мережа загальноосвітніх закладів освіти: (російські, єврейські, польські, молдавські, угорські, румунські; двомовні, тримовні (українсько-румунські і українською-російсько-румунські; румунські гімназії; недільні школи та ін.) з рідною мовою навчання або вивченням рідної мови I, I-II, I-III ступенів [20, арк.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
