Розгляд етапної, визначальної праці в науковому доробку М.С. Грушевського - "Хмельниччина роки 1650-1657", що складає дві половини IX тому "Історії України-Руси". Пошук автором нових ідейних шляхів саме в напрямку державницької народницької ідеології.
При низкой оригинальности работы "Відображення історичного процесу в праці М. Грушевського "Хмельниччина роки 1650-1657"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
“Хмельниччина роки 1650-1657“, що складає дві половини IX тому “Історії України-Руси“ з повним правом може розглядаться як етапна, визначальна праця в науковому доробку М.С.Грушевського. Так О.Оглоблин зазначав: “Його праці останнього Київського періоду, зокрема його “Історія Хмельниччини" в IX томі "Історії України-Руси“, свідчить про те, що Грушевський сам шукає нових ідейних шляхів і саме в напрямку державницької ідеології, хоч уся його ідейна генеалогія, традиції, виховання й багаторічний дослід тягнуть його назад і, будь-щобудьг тяжать над ним. Подібну еволюцію методології Грушевського сучасні дослідники інтерпретують як поширення ним соціологічних студій на український історичний процес відповідного періоду і перетворення автора “Історії України-Руси" на “історика-соціолога" (О.Пріцак), а його школу умовно називають “історично-соціологічною" (Л.Винар). Цілком слушною видається думка авторів монографії "М.С.Грушевський і Academia: Ідея, змагання, діяльність ", щодо методології історичних установ видатного дослідника у 20-ті роки: "М.С.Грушевський розумів, що для показу оригінальності і специфіки історичного процесу на Україні та відокремлення його схеми від історії інших держав, в які Україна входила, слід приділити особливу увагу порівняльно-історичному методу" [4, 166]. Він спеціально зазначає, що приділяє такому матеріалу чимало місця, "бо історикові кінець-кінцем не менше, а часом навіть і більше важно знати не тільки те, як саме проходили події (в деталях здебільшого їх і не можна відтворити) - а як вони були прийняті й відчуті сучасниками, як переломилися в їх свідомості і які вражіння й настрої серед них викликали." Увагу до масової свідомості дослідник пояснював тим, що історичну роль нижчих верств не можливо зафіксувати в інший спосіб, ніж вивчаючи їх настрої та ставлення до різних подій і ситуацій.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
