Дослідження художньої творчості відомих українських істориків М. Костомарова та М. Грушевського. Аналіз питання моделювання посольської місії А. Киселя до Б.М. Хмельницького, яка відбулася в лютому 1649 року. Висвітлення образу голови посольства.
При низкой оригинальности работы "Відображення посольської місії Адама Киселя в драматичних візіях М. Костомарова та М. Грушевського", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Його думки, висловлені в художньому тексті, практично збігаються з висновками сучасного дослідника Франка Сисина. Він «прагнув повернути лад, що існував на українських землях перед Хмельниччиною, коли шляхта була панівною. Помітне також його щире бажання відшукати в структурі польської ієрархічної драбини місце й для козаччини. Цікаво, що дипломатична місія, про яку йшлося, до цього часу так і не знайшла належної оцінки ні у згаданих творах письменників, ні в працях їхніх колег-істориків.
Вывод
Отже, як нам видається, саме М. Грушевський у своєму творі ближчий до сьогоднішнього бачення постаті цього сенатора. Його думки, висловлені в художньому тексті, практично збігаються з висновками сучасного дослідника Франка Сисина. Відповідно до них, Адам Кисіль - останній великий представник старої української еліти. Він «прагнув повернути лад, що існував на українських землях перед Хмельниччиною, коли шляхта була панівною. Але хотів значно більшого впливу надати руській православній шляхті, до якої сам належав» [6]. Помітне також його щире бажання відшукати в структурі польської ієрархічної драбини місце й для козаччини.
Цікаво, що дипломатична місія, про яку йшлося, до цього часу так і не знайшла належної оцінки ні у згаданих творах письменників, ні в працях їхніх колег-істориків. Адже, як стверджував С. Гупало, «неймовірне напруження волі та суто людські риси допомогли Адаму Киселю все-таки умовити впертого Богдана Хмельницького на перемиря. Вимоги гетьмана були досить скромні та стосувалися тільки Київського воєводства...» [2]. Тоді ж було узгоджено й демаркаційну лінію, означену ріками Припять, Горинь, а також містом Камянець-Подільський. Очевидно, що такі поступки з боку козаків, були маленькою особистою перемогою сенатора і коштували для Польщі на той час дуже дорого.
Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо в продовженні дослідження із залученням творів інших авторів, де інтерпретується ця ж подія.
Список литературы
1. Грушевський М. Хмельницький в Переяславі [Електронний ресурс] / Михайло Грушевський. - Режим доступу: http://www.m-hrushevsky.name/uk/Fiction/Dramas/XMELNYCKYJVPEREJASLAVI.html
2. Гупало С. Важка ноша примирення. Адам Кисіль: майстер великих компромісів [Електронний ресурс] / Сергій Гупало. - Режим доступу: http://www.haidamaka.org.ua/0127.html
3. Ковпік С. Мікропоетика духовності козацтва в українській драматургії ХІХ століття / С. Ковпік // Вісник Запорізького національного університету: Зб. наук. статей. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗНУ, 2008. - № 2. - С. 111-120.
4. Ковпік С. Поетика загального компонування твору української драматургії першої половини ХІХ ст. / С. Ковпік // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. - № 6(217). - Ч. І. - 2011. - С. 62-73.
5. Костомаров М. Твори: у 2-х т. - Т. 1: Поезії. Драми. Оповідання / Микола Костомаров. - К.: Дніпро, 1990. - 538 с.
6. Скороход О. Як православний шляхтич Кисіль мирив козаків із поляками [Електронний ресурс] / Ольга Скороход. - Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/digest/2013/05/20/123291/
7. Янкова Н. Жанрово-стильові і поети кальні параметри творчості М. Грушевського: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук: спец. 10.01.01 «Українська література» / Надія Янкова. - К., 2008. - 22 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
