Відображення невербальних засобів спілкування у болгарській фразеології - Автореферат

У звязку з цим актуальності набуло вивчення фразеологічної номінації через аналіз та моделювання ментального підґрунтя фразеологічних одиниць (ФО) з огляду на культуру народу, структуру етносвідомості носіїв мови та її розвиток (роботи В. Селіванової та ін.), де фразеологізми розглядаються, насамперед, як такі, що мають здатність до кумуляції історичного та соціально значимого досвіду певної лінгвокультурної спільноти, його передачі наступним поколінням та ідентифікації етносвідомості і культури її членів. Невербальні елементи, з одного боку, є біологічно детермінованою системою, а з іншого, виступають культурно-історичним утворенням, символічними знаками, які здатні змінюватися у просторі, часі та соціокультурних умовах, а отже, становлять такі ж специфічні семіотичні системи, як і вербальна мова в кожному національному своєму вияві. Нове осмислення проблем номінації невербальної поведінки зумовило актуальність дослідження - звернення до аналізу специфіки відображення невербальних елементів спілкування у фразеології болгарської мови з огляду на їх обєктивний зміст та національно-культурну специфіку функціонування. Мета дослідження - виявити особливості концептуалізації невербального культурного коду у фразеології сучасної болгарської мови та розкрити специфіку семантики фразеологічних одиниць, повязаних з невербальними засобами спілкування, шляхом аналізу значення фразеологізмів у зіставленні зі смисловими компонентами невербальних одиниць і таким чином зясувати механізми зберігання і передавання культурної інформації фразеосистемою болгарської мови.У ньому подано стислий огляд дослідження невербальної семіотичної системи та її втілення у мові з погляду сучасної мовознавчої науки, а також аналіз особливостей функціонування невербальних засобів у процесі спілкування з урахуванням результатів досліджень інших наукових галузей (культурології, антропології, психології та ін.). Поклавши в основу дослідження невербальної поведінки болгар (яка, зауважимо, поєднує універсальні і специфічні риси та постає у синтезі загальноєвропейських і суто національних елементів, набутого у процесі історичного розвитку), зафіксованої у фразеологізмах болгарської мови, виявляємо, що такі ФО є продуктом втілення естетико-світоглядної та психоментальної систем даного етносу, його колективного позасвідомого, що опосередковують творення зворотів разом з мовною та позамовною компетенцією народу. При цьому значення, яке відображає кінему як фізичну дію, не протиставлене іншому значенню, що відображає семантику НЗС як знака: наявність значеннєвих компонентів, що представляють обєктивні знання (поверхневе значення), полегшує зберігання образного змісту таких фразеологізмів. Якщо невербальна одиниця як знак архаїзується, то у мовному звороті поверхневе значення втрачається, замінюється цілісним значенням іншої природи, і це призводить до появи звичайних фразеологізмів: измивам си ръцете, хвърлям ръкавицата, разпасвам си пояса, посипвам си главата с пепел. Крейдлін) вважаємо за доцільне класифікувати кінематичні ФО, на основі чого виявлено такі фразеосемантичні групи і підгрупи: 1) ФО, повязані з етикетними кінемами - група, що обєднує фразеологізми, похідні від етикетних кінем, представлених у болгарській мові номінаціями подавам ръка, стискам ръка, махам с ръка, кимвам с глава, правя селям, свалям шапка, правя реверанси, стоя диван, целувам ръка, целувам крака, падам на колене та ін.

2. Основний зміст роботи

1. Петровська Л.Є. “Жестові” фразеологізми у болгарській мові // Компаративні дослідження словянських мов і літератур. Вип. 3. Частина II. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2001. - 192 с. - С. 106-113.

2. Петровська Л.Є Болгарська паралінгвістика: стан і перспективи розвитку // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - Випуск 11. Книга 2. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. - 296 с. - С. 82-85.

3. Петровська Л.Є Відображення емоційного стану людини у фразеології (на матеріалі фразеологізмів мімічно-жестового походження в українській і болгарській мовах) // 42. скуп слависта Србиjе “Славистика и словенство од Првог српског устанка до наших дана”. Београд, 10-12. II. 2004. / Славистика, књига VIII. - Београд: Славистичко друштво Србиjе, 2004. - 505 с. - С. 324-329.

4. Петровська Л.Є. Етикет болгар (на прикладі жестів та похідних від них фразеологізмів) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - Випуск 15. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - 60 с. - С. 45-47.

Размещено на .ru