Відновлення функції колінного суглоба у хворих з дитячим церебральним паралічем - Автореферат

Провівши аналіз літератури щодо діагностики та лікування, ми дійшли висновку, що питання відновлення функції колінного суглоба у хворих дитячим церебральним паралічем потребує подальшого вивчення і обґрунтування проведення як діагностичних, так і лікувальних заходів. Описується, як усувається згинальна контрактура в колінному суглобі при даних втручаннях, але не обговорюється, з яких показників (вік пацієнтів та величина контрактури) необхідно починати дані оперативні втручання. Дисертація, виконана молодшим науковим співробітником відділення захворювань суглобів у дітей та підлітків ДУ "Інститут травматології та ортопедії АМН України" згідно з планом науково-дослідних робіт ДУ "Інститут травматології та ортопедії АМН України", є фрагментом комплексної НДР "Розробити та впровадити нові технології симптоматичного лікування хворих дитячим церебральним паралічем", № держреєстрації 0103U001321. На основі математичної моделі колінного суглоба встановлена пряма лінійна залежність сили плеча від рівня стояння надколінка, що дозволяє обґрунтувати в клініці важливість даного фактора у виборі методу лікування. Дана робота базується на вивченні клінічних, рентгенологічних та електроміографічних особливостей та ортопедичного лікування 83 хворих на дитячий церебральний параліч з розладами функцій нижніх кінцівок, в яких проводились оперативні втручання, спрямовані на усунення деформацій і порушення функції колінного суглоба.Розроблена бальна система оцінки функціонального стану нижніх кінцівок включає основні неврологічні та ортопедичні обстеження хворих на ДЦП, що дозволяє покращити діагностику та обєктивізувати оцінку результатів лікування хворих на дитячий церебральний параліч. На основі рентгенометричного способу визначення рівня стояння надколінка (патент України на корисну модель №15610) розроблений метод розрахунку ступеня низведення надколінка дозволяє інтраопераційно контролювати параметри корекції і тим самим покращити результати лікування хворих з дитячим церебральним паралічем. Розроблена математична модель колінного суглоба та проведені розрахунки доводять пряму лінійну залежність втрати плеча сили в колінному суглобі від висоти стояння надколінка, що дозволяє обґрунтувати вибір метода лікування. Розроблено систему діагностики, яка включає клінічне, рентгенометричне та неврологічне дослідження, що дозволяє на основі обєктивних критеріїв оцінити функціональний стан нижніх кінцівок у хворих ДЦП на етапах лікування. Так, функціональний стан нижніх кінцівок у хворих з геміпарезом до лікування становить в середньому 5,6, а після лікування - 3,0 бали; у хворих з нижнім спастичним парапарезом до лікування - 7,3 та після лікування - 3,4 бали, а найбільший приріст функції відбувається у групі хворих з тетрапарезом - від 8,1 до 3,7 бали відповідно.

У дисертаційній роботі вирішене актуальне завдання - покращення результатів лікування хворих на дитячий церебральний параліч з порушенням функції колінного суглоба шляхом підвищення ефективності клінічного, рентгенологічного і електроміографічного методів дослідження, розробки системи відновного лікування та реабілітації цієї категорії хворих та застосування диференційованого підходу до лікування залежно від тяжкості захворювання з використанням нових методів.

1. Розроблена бальна система оцінки функціонального стану нижніх кінцівок включає основні неврологічні та ортопедичні обстеження хворих на ДЦП, що дозволяє покращити діагностику та обєктивізувати оцінку результатів лікування хворих на дитячий церебральний параліч.

2. На основі рентгенометричного способу визначення рівня стояння надколінка (патент України на корисну модель №15610) розроблений метод розрахунку ступеня низведення надколінка дозволяє інтраопераційно контролювати параметри корекції і тим самим покращити результати лікування хворих з дитячим церебральним паралічем.

3. Розроблена математична модель колінного суглоба та проведені розрахунки доводять пряму лінійну залежність втрати плеча сили в колінному суглобі від висоти стояння надколінка, що дозволяє обґрунтувати вибір метода лікування.

4. Показник активності максимальної ЕМГ дозволяє обєктивно оцінювати функціональну спроможність мяза. Середній показник активності ЕМГ збільшується після операції від 91,11 до 181,50 ms/s, а показник амплітуди - від 0,28 до 0,31 mv.

5. Розроблено систему діагностики, яка включає клінічне, рентгенометричне та неврологічне дослідження, що дозволяє на основі обєктивних критеріїв оцінити функціональний стан нижніх кінцівок у хворих ДЦП на етапах лікування. Функціональний стан нижніх кінцівок у хворих на ДЦП з оцінкою 4 бали і індексом висоти стояння надколінка 1,7 є прямими показаннями до проведення оперативних втручань.

6. Модифікована міотенопластика подовження згиначів гомілки зменшує спастичність мязів, що підтверджується аналізом часового параметра мязового скорочення інтерференційної ЕМГ, який знижується від 1573,3±51,3 (до операції) до 1300,2±62,8 (після операції), і обумовлена зменшенням кількості мязових волокон після оперативного лікування.

7. Вдосконалена технологія оперативного низведення надколінка дає можливість за рахунок стабільної фіксації уникнути втрати інтраопераційної корекції, скоротити терміни іммобілізації і послідуючої реабілітації пацієнтів.

8. Розроблена комплексна система діагностики та відновного лікування дозволяє в усіх пацієнтів досягнути позитивних результатів. Так, функціональний стан нижніх кінцівок у хворих з геміпарезом до лікування становить в середньому 5,6, а після лікування - 3,0 бали; у хворих з нижнім спастичним парапарезом до лікування - 7,3 та після лікування - 3,4 бали, а найбільший приріст функції відбувається у групі хворих з тетрапарезом - від 8,1 до 3,7 бали відповідно.

Практичні рекомендації

Незалежно від форм і важкості захворювання на дитячий церебральний параліч, основним чинником, який обмежує відновлення функції колінних суглобів і опороздатності нижніх кінцівок, є невиправдано тривалий термін консервативного лікування. За нашими спостереженнями, він в середньому тривав 7-8 років. Серед причин, які обумовили таку тривалість лікування, є відсутність спільної схеми діагностики і лікування хворих на дитячий церебральний параліч, основаної на обєктивних критеріях для спеціалістів, які займаються медичною реабілітацією даної категорії хворих.

Для діагностики та лікування хворих з дитячим церебральним паралічем вважаємо за необхідне з 3-річного віку ввести наступні обєктивні методи дослідження: клінічні (бальну систему оцінки функціонального стану нижніх кінцівок), рентгенометричний метод дослідження колінних суглобів у боковій проекції з визначенням рівня стояння надколінка, електроміографічні дослідження стану мязів нижніх кінцівок при наявності контрактур незалежно від віку пацієнтів. На першому етапі проводиться консервативне лікування в спеціалізованому закладі охорони здоровя, при неефективності останнього протягом 6-12 місяців необхідно проводити комплекс вищеописаного обстеження і встановлювати обсяг оперативного втручання. Прямим показанням до проведення операції низведення надколінка є встановлений індекс висоти стояння надколінка вище 1,7 і функціональний стан нижніх кінцівок вище 4 балів при геміпарезі та 5 балів - при парапарезі та тетрапарезі.

Максимальні терміни стаціонарного лікування хворих на ДЦП з геміпарезом з ураженням кульшового, колінного і гомілково-ступневого суглобів складають 30 днів. Терміни стаціонарного лікування при ураженні колінного і гомілково-ступневого суглобів, а також одного колінного суглоба складали 14 днів з наступною гіпсовою іммобілізацією протягом 2-3 місяців залежно від віку пацієнта. Активна реабілітація хворого починається в терміни від 2,5 до 3,5 місяців від початку оперативного лікування.

Терміни стаціонарного лікування хворих на ДЦП з парапарезом і тетрапарезом з ураженням кульшового, колінного і гомілково-ступневого суглобів складають 45-60 днів. Інтервал між операціями на кульшових суглобах та колінних і гомілково-ступневих суглобах складав, як правило, по 14 днів. При неможливості одномоментного усунення контрактури колінного суглоба і проведення етапних гіпсувань даний термін подвоювався. Активна реабілітація хворого починається в терміни від 3,5 до 4,5 місяців від початку оперативного лікування.

Період стаціонарного лікування при ураженні колінного і гомілково-ступневого суглобів, а також одного колінного суглоба складали 30 днів з наступною гіпсовою іммобілізацією протягом 2-3 місяців залежно від віку пацієнта. Активна реабілітація хворого починається в терміни від 2,5 до 3,5 місяців від початку оперативного лікування.

Отримані позитивні результати лікування дозволяють рекомендувати розроблену схему обстеження та лікування хворих на ДЦП з порушенням функції колінного суглоба для впровадження в практичну охорону здоровя.

1. Гошко В.Ю., Секер Т.М., Мельник М.В. Оцінка функціонального стану нижніх кінцівок у хворих з дитячим церебральним паралічем // Практична медицина. - №1. - 2006. - С.109-115.

Дисертант розробив бальну систему оцінки функціонального стану нижніх кінцівок у хворих на ДЦП та підготував статтю до друку.

2. Гошко В.Ю., Мельник М.В., Голюк Є. Л. Передопераційний розрахунок ступеня низведення надколінка за власним рентгенологічним методом визначення рівня стояння надколінка // Травма. - 2006. - Том 7. - №1. - С.76-78.

Автор поряд з іншими авторами проводив оперативні втручання за даною методикою, доповідав результати роботи на конференції.

3. Гошко В.Ю., Секер Т.М., Мельник М.В. Функціональна оцінка результатів лікування хворих дитячим церебральним паралічем з ураженням колінного суглоба // Практична медицина. - №5. - 2006. - С.3-7.

Дисертант провів лікування хворих на ДЦП з порушенням функції колінного суглоба та проаналізував отримані результати.

4. Мельник М.В., Лазарєв І.А., Чкалов О.В. Математична модель розгинання в колінному суглобі з урахуванням позиції висоти стояння надколінка // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - №4. - 2006. - С.41-45.

Автор брав участь у трактуванні результатів, висновків та підготував статтю до друку.

5. Гошко В.Ю., Гайко О.Г., Мельник М.В. Вивчення динаміки функціональної здатності мязів у хворих з ДЦП за даними елекроміографії // Травма. - 2007. - Том 8. - №2. - С.148-151.

Автор брав участь у статистичній обробці матеріалу, трактуванні результатів, висновків та підготував статтю до друку.

6. Секер Т.М., Мельник М.В. Лікування синдрому рухових порушень у дітей першого року життя при гіпоксично-ішемічних ураженнях нервової системи // Практична медицина. - №2. - 2007. - С.15-23.

Автор брав участь у трактуванні результатів, висновків та підготував статтю до друку.

7. Гошко В.Ю., Мельник М.В., Голюк Є.Л. Спосіб визначення рівня стояння надколінка: Деклараційний патент на корисну модель № 15610, МПК А 61В 6/00. - Заяв. 22.12.2005; опубл. 17.07.2006. - Оф. Бюл. №7, кн. 1. - С. 5.45.

Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку і розробці методу визначення рівня стояння надколінка.

8. Гошко В.Ю., Мельник М.В., Голюк Є.Л. Власний рентгенологічний метод визначення висоти стояння надколінка // Матеріали пленуми асоціації ортопедів-травматологів України. - Київ-Вінниця. - 2004. - С.96-98.

Автор особисто проводив розробку даного методу, доповідав результати роботи на конференції.

9. M. Melnyk, О. Gayko Dynamics of study of functional ability of muscles in patients with cerebral palsy from data of electromyography // Тези доповідей на Європейському зїзді SICOT. - Прага. - 2006. - С.4

Автор брав участь у статистичній обробці матеріалу, трактуванні результатів, висновків та підготував статтю до друку.

10. Гошко В.Ю., Секер Т.М., Мельник М.В. Оцінка функціонального стану нижніх кінцівок у хворих з ДЦП // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів", Вестник физиотерапии и курортологии. - спецвипуск. - 2005. - С.11.

Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних, сформулював висновки.

11. Мельник М.В. Патофізіологічне обґрунтування міотенопластичних операцій для усунення еквінусної деформації стоп у хворих з ДЦП // Матеріали з Української конференції молодих вчених памяті акад. В.В. Фролькіса. - 2003. - С.154-155.

Автор брав участь у пошуку літератури та формуванню висновків, підготував роботу до друку, доповідав результати роботи на конференції.

12. Гошко В.Ю., Секер Т.М., Мельник М.В. Функциональное состояние нижних конечностей у больных с ДЦП // Матеріали XIV зїзду ортопедів-травматологів України. - Одеса. - 2006. - С.178-179.

Дисертант розробив бальну систему оцінки функціонального стану нижніх кінцівок у хворих на ДЦП та сформулював висновки.

Размещено на .ru