Відносини держави і церкви: "Симфонія влад" - Автореферат

Християнська церква і держава протягом свого співіснування перебували та перебувають у стані діалектичної взаємодії, яка обумовлює актуальність загальнотеоретичного юридичного дослідження концепції “симфонії влад”, яка лежить в основі цієї системи. “Симфонія влад”, сформульована багато століть назад, являє собою такий стан відносин держави і церкви, що націлює нинішнє покоління на стабільність і впорядкованість як на підставу консолідації суспільства. І тут вбачається роль юриспруденції, яка може запропонувати модель відносин держави і церкви, адекватну “симфонії влад” щодо особливостей сьогоднішнього етапу розвитку української державності. Для досягнення мети дослідження передбачалося виконати такі основні завдання: узагальнити досвід відносин держави і православної церкви, виявивши при цьому роль і значення концепції “симфонії влад” як основи таких відносин; виявити специфіку взаємодії церкви і держави в сучасній Україні, виокремивши напрямки використання концептуальної моделі “симфонія влад”;Перший розділ “Теоретичні підстави взаємодії православної церкви, держави і права”, який складається з пяти підрозділів, містить теоретичні правові основи взаємин між двома соціальними інститутами - держави та православної церкви, - а також їх співвідношення з правом, зокрема, з церковним правом. Але й у цьому випадку нормальний стан відносин держави і церкви передбачає їхнє співробітництво у вирішенні насущних суспільних завдань, а не повну ізоляцію одна від одної. Вибір моделі державно-церковних відносин у сучасній Україні відбувається з урахуванням декількох факторів: історичної та національної традиції; характеру співвідношення політичних сил; реального правового становища держави і церкви; зовнішньополітичного фактора. Характеристику православної цивілізації варто повязувати не тільки з церковним правом, але й із симфонічною моделлю відносин церкви і держави (ця думка була висловлена, але не обгрунтована О.С. Щодо права, створеного державною владою, спостерігався певний скептицизм (зокрема це стосується синодального періоду відносин держави і церкви), що переростав нерідко на правовий нігілізм не тільки обивателів, але й еліти.Виявлено, що в історичній традиції та сучасній політичній практиці склалися два архетипи відносин між державною і церковною владою: секулярна держава і теократична держава, однак набагато більш плідним виступив тип відносин, що одержав назву “симфонія влад”. При “симфонії влад” влади співіснують, але не зливаються одна з одною, взаємодіють, але не прагнуть до підпорядкування одна одній. Концепція “симфонії влад” виникла в союзі держави і православної церкви та внаслідок цього була характерною тільки для православних країн. Доведено, що у світських працях російських мислителів концепція “симфонії влад” розглядалася як частина більш широкої проблеми, - проблеми цивілізаційного вибору, вибору шляху подальшого розвитку Росії. Визначено, що “симфонія влад” постає як гармонійна взаємодія, але не як злиття світської і духовної влад на основі цінностей моралі, православя, права з метою досягнення суспільного миру, злагоди й благополуччя, відродження й затвердження духовності.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

До найбільш важливих результатів цього дослідження доцільно віднести таке: 1. Узагальнено історичний і сучасний досвід відносин держави і православної церкви. Виявлено, що в історичній традиції та сучасній політичній практиці склалися два архетипи відносин між державною і церковною владою: секулярна держава і теократична держава, однак набагато більш плідним виступив тип відносин, що одержав назву “симфонія влад”. При “симфонії влад” влади співіснують, але не зливаються одна з одною, взаємодіють, але не прагнуть до підпорядкування одна одній. Концепція “симфонії влад” виникла в союзі держави і православної церкви та внаслідок цього була характерною тільки для православних країн.

2. Установлено, що теологічні і світські наукові трактування концепції “симфонії влад” вироблялися протягом усієї історії християнської традиції. Інтерес до цієї системи відносин держави і церкви проявляли як учені, так і політики і діячі держави і церкви. Вітчизняна традиція “симфонії влад” базувалася на візантійській правовій і духовній спадщині й уперше була сформульована в теологічних доктринах XVI-XVII ст.ст. (Філофей, Йосип Волоцький, патріарх Никон). Свою специфіку мала “симфонія влад” у трактуванні українських мислителів того часу (Петро Могила), які наголошували на особливій ролі Києва у збереженні православної духовності.

3. Доведено, що у світських працях російських мислителів концепція “симфонії влад” розглядалася як частина більш широкої проблеми, - проблеми цивілізаційного вибору, вибору шляху подальшого розвитку Росії. Православя і його політико-правовий аспект були предметом запеклих дискусій між західниками і словянофілами.

Виявлено відсутність принципових розбіжностей у трактуванні й оцінці ідеї “симфонії влад” в теологічних та світських працях. Ідея гармонії й взаємодії церкви і держави розглядається як найбільш гуманна та краща для православної цивілізації внаслідок не вертикального (за підпорядкованістю), а горизонтального (за згодою) принципу побудови відносин між цими інститутами суспільства.

4. Визначено, що “симфонія влад” постає як гармонійна взаємодія, але не як злиття світської і духовної влад на основі цінностей моралі, православя, права з метою досягнення суспільного миру, злагоди й благополуччя, відродження й затвердження духовності.

5. Показано роль церковного права у вітчизняній правовій традиції та значення його у розробленні і поширенні ідеї “симфонії влад”. Церковне право, маючи своїм вихідним джерелом римське право, постає як результат спільних зусиль православної церкви і держави, тобто як своєрідний варіант “симфонії влад”.

Особливе значення має те, що на українській землі здавна склалася наукова традиція вивчення церковного права. Зокрема, видатним дослідником церковного права став професор Новоросійського університету О.С. Павлов, одна з робіт якого, а саме - програма викладання цієї навчальної дисципліни для студентів-юристів - уперше вводиться у науковий обіг.

6. Зроблено висновок про секулярний характер сучасної Української держави (конституційне закріплення відокремлення церкви від держави і школи від церкви; державна реєстрація релігійних організацій із наданням їм статусу юридичної особи; відсутність державної релігії; державний контроль за дотриманням законодавства про свободу совісті і релігійні організації). Однак світський характер держави не є запереченням ідеї “симфонії влад”. “Симфонія влад” - це, безсумнівно, продукт свого часу, але водночас вона несе в собі певний код православної правової культури, що зберігає свою життєвість і сьогодні, для сучасного українського суспільства.

7. В умовах інформаційного суспільства з його технократичною спрямованістю православна і вироблена в її рамках модель соціальних і державних відносин, названа “симфонією влад”, здатна заповнити ідеологічний і моральний вакуум, повертаючи соціум до витоків християнської етики, догматики і практики. Концепція “симфонії влад” в її сучасному вимірі являє собою соціопримирну модель відносин різних субєктів громадянського суспільства в Україні. Перспективними для реалізації у практиці суспільних відносин уявляються такі аспекти “симфонії влад”: націленість на досягнення злагоди і соціального миру; на погоджену діяльність в імя загального добра; моральна авторитетність прийнятих відповідно до “симфонії влад” рішень; прихильність ідеї консенсусу і виключення конфліктності, на все те, що називають соборністю.

8. Концепція православної цивілізації та іманентно їй властива ідея “симфонії влад” має велике значення для становлення сучасної української державності. Уявляється, що подібно до того, як православна культура стала матрицею, відповідно до якої під патронатом церкви сформувався й зберігся протягом століть тип українця, тип національної свідомості, концепція “симфонії влад” потенційно здатна стати системоутворюючим фактором української державності.

9. Для сучасної України “симфонія влад” має величезний ідеологічний і духовний потенціал. Відзначаючи, що на сьогодні питання про відтворення державної (національної) церкви в Україні не стоїть, не можна розглядати “симфонію влад” як анахронізм. Вона може бути трансформована у ціннісний і нормативний регулятор відносин усередині громадянського суспільства як механізм узгодження різноманітних думок, як модель взаємодії владних інститутів (політичних партій, церкви, місцевого самоврядування, держави).

10. За своєю природою “симфонія влад” у системі загальнотеоретичного знання є утопією, що має гносеологічний потенціал. Ця концепція є раціональним методом збагнення державно-правового і церковного буття, але не емпіричної дійсності, а буття істинного, або належного. У цьому розумінні концепція “симфонії влад” співвідноситься з концепцією “правової держави”, що теж є утопією, але під її знаком у державі дійсно відбуваються прогресивні гуманістичні зміни. “Симфонія влад” як працююча утопія здатна вивести відносини держави і православної церкви в Україні на новий рівень, що передбачає взаємне визнання, повагу і згоду.

11. Концепція “симфонії влад” в умовах сучасності може бути представлена як варіант проголошеного світовим співтовариством принципу толерантності, що розуміється як гармонія у різноманітті. Погоджені дії різних за природою влад, що переслідують, в остаточному підсумку, однакові соціальні цілі, здатні підсилити організаційний і управлінський ефект від їх діяльності, знизити конфліктність у суспільстві, уможливити досягнення соціального миру і благоденства.

1. Бальжик І.А. “Симфонія влади” як форма відносин держави і церкви // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2000. - № 2. - С. 55-58.

2. Бальжик И.А. “Симфония властей” о гармонии государства и церкви // Юридический вестник. - 2001. - № 3. - С. 105-109.

3. Бальжик И.А. К гармонии отношений государства и церкви в Украине // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. - Одеса, 2001. - Вип. 10. - С. 334-339.

4. Бальжик І.А. До відродження гармонії держави і церкви // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. - Одеса: Юрид. л-ра, 2001. - Вип. 11. - С. 66-69.

5. Бальжик І.А. Стосунки держави і церкви: зміна акцентів // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. - Одеса: Юрид. л-ра, 2002. - Вип. 16. - С. 79-81.

6. Бальжик И.А. “Симфония властей” и ее символика // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. - 2003. - Вып. 18. - С. 56-59.

7. Бальжик І.А. Світська та церковна влада в концепції “симфонія влад” // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. - Одеса: Юрид. л-ра, 2003. - Вип. 21. - С. 51-54.

8. Бальжик І.А. Церковне право у вітчизняній юриспруденції // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. - Одеса: Юрид. л-ра, 2004. - Вип. 22. - С. 73-79.

9. Бальжик І.А. Право и держава в умовах православної цивілізації // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. - Одеса: Юрид. л-ра, 2006. - Вип. 29. - С. 190-195.

10. Бальжик І.А. Теократична держава та “симфонія влад” // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. - Вип. 32. - С.67-75.

11. Бальжик И.А. Поиски формы церковно-государственных отношений в современной Украине // Право ХХІ століття: Становлення та перспективи розвитку: Зб. наук. праць міжн. наук.-практ. конф. “Другі Прибузькі юридичні читання” / За ред. В.І. Терентьєва, О.В. Козаченка. - Миколаїв, 2006. - С. 317-319.

12. Бальжик И.А. Социальная концепция православной церкви в современной Украине // Правове життя сучасної України: Тези доп. 10-ї ювілейн. звітн. наук. конф. проф.-виклад. і аспір. складу ОНЮА. - Одеса: Фенікс, 2007. - С. 18-21.

Размещено на .ru