Визначення оптимальних хірургічних доступів та розробка диференційованого підходи в усуненні пошкодження серця в залежності від його характеру і локалізації. Схема лікувально-діагностичних заходів при відкритій травмі грудної клітки з пошкодженням серця.
В останнє десятиріччя у всьому світі, в тому числі і в Україні, спостерігається погіршення криміногенної обстановки, про що свідчить збільшення кількості злочинних життєнебезпечних пошкоджень, в тому числі поранення серця і перикарду. За даними літературних джерел, частота поранень серця складає від 10 до 12% серед усіх випадків поранень з відкритою торакальною травмою. Незважаючи на великий історичний досвід операційного лікування поранень серця, який накопичено за останні десятиріччя, летальність внаслідок таких пошкоджень залишається досить високою і складає, за даними різних авторів, від 21,9% до 81,3% (Л.Н. Відносно незначна кількість випадків поранень серця в межах однієї клініки не дозволяє провести достатній науковообгрунтований аналіз, що є характерним для вітчизняної медицини. Мета дослідження: - покращити результати хірургічного лікування постраждалих з пораненням серця при відкритій торакальній травмі зі створенням науковообгрунтованої схеми надання хірургічної допомоги в залежності від клініко-анатомічного характеру пошкодження та рівня порушення вітальних функцій у постраждалого.Загальний масив дослідження був розділений на дві співставимі групи: - порівняльна група: постраждалі з відкритою торакальною травмою з пораненням серця, які знаходились на лікуванні у відділенні політравми з 1996 по 2000 рік - 62 (45,26%) особи; основна група: постраждалі з відкритою торакальною травмою з пораненням серця, які знаходились на лікуванні у відділенні політравми з 2001 по 2005 рік - 75 (54,74%) осіб. А саме, між 0 та 4-ю годиною поступили 31 (22,63%) особа, між 4-ю та 8-ю годиною - 13 (9,49%) осіб, між 8-ю та 12-ю годинами - 12 (8,76%) осіб, між 12-ю та 16-ю годинами - 15 (10,94%) осіб, між 16-ю та 20-ю годиною - 18 (13,1 %) осіб і між 20-ю та 24-ю годинами - 48 (35,04%) осіб. Такі ускладення підтверджувалися зниженням артеріального тиску у 118 (86,13%) осіб, вимушеним положенням тіла у 108 (78,83%) осіб, притупленням перкуторного звуку в 82 (59,85%) випадках, глухістю серцевих тонів у 77 (56,2%) потерпілих, розширення границь серця відмічено у 60 (43,79%) осіб. Серед 77 (56,2%) постраждалих з порушеннями венозного кровотоку: у 8 (10,39%) осіб відмічали термінальний стан; в 43 (55,84%) випадках - шок ІІІ ступеня; у 26 (33,77%) осіб - шок ІІ ступеня.Поранення серця є тяжкими травмами, які зустрічаються у 9,1% випадків серед постраждалих з відкритою торакальною травмою. В структурі поранень серця ізольовані пошкодження складають 49,6% випадків, в поєднанні з пошкодженнями інших внутрішньоплевральних органів - 14,6% випадків, в поєднанні з травмами органів черевної порожнини - 12,4% випадків, множинні рани серця - 11,7% випадків і торакоабдомінальні поранення - 11,7% випадків. Поранення частіше наносились з лівого боку (83,2%), рідше - з правого (15,3%) і значно рідше в ділянці лівої реберної дуги - 1,46% випадків. Клінічні прояви поранень серця залежать від характеру пошкоджень, величини крововтрати та вираженості компресії серця (тампонада). Поранення правого шлуночка зустрічали в 24,1% випадків, правого передсердя в 11,7% випадків, магістральних судин в порожнині перикарда в 3,6% випадків.
План
Основний зміст
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення рішення наукових завдань, що полягають у розробці та впровадженні методів, які підвищують ефективність надання допомоги постраждалим з пораненнями серця.
1. Поранення серця є тяжкими травмами, які зустрічаються у 9,1% випадків серед постраждалих з відкритою торакальною травмою. Частота вогнепальних поранень складає 3,6%.
2. В структурі поранень серця ізольовані пошкодження складають 49,6% випадків, в поєднанні з пошкодженнями інших внутрішньоплевральних органів - 14,6% випадків, в поєднанні з травмами органів черевної порожнини - 12,4% випадків, множинні рани серця - 11,7% випадків і торакоабдомінальні поранення - 11,7% випадків. Поранення частіше наносились з лівого боку (83,2%), рідше - з правого (15,3%) і значно рідше в ділянці лівої реберної дуги - 1,46% випадків.
3. Клінічні прояви поранень серця залежать від характеру пошкоджень, величини крововтрати та вираженості компресії серця (тампонада). Основними ознаками, які визначають тяжкість клінічного стану є пониження систолічного артеріального тиску (?80 мм.рт.ст.), порушення свідомості і розлади венозного кровообігу.
4. При відкритій торакальній травмі найбільш часто пошкоджуються ліві відділи серця (лівий шлуночок 29,9%, ліве передсердя 5,8%). Поранення правого шлуночка зустрічали в 24,1% випадків, правого передсердя в 11,7% випадків, магістральних судин в порожнині перикарда в 3,6% випадків.
5. Основними причинами смерті у постраждалих з відкритою торакальною травмою з пошкодженням серця є: поєднання крововтрати з тампонадою - 35,72% випадків, масивна гостра крововтрата - 21,43% випадків, гостра тампонада серця - 14,28% випадків.
6. Основу схеми надання допомоги постраждалим з пораненнями серця складають: негайна діагностика, якомога можливе скорочення госпітального доопераційного періоду (до 10-15 хв), правильний вибір хірургічного доступу і адекватні заходи по відновленню наслідків крововтрати та шоку.
7. Найбільш доцільним хірургічним доступом при відкритій торакальній травмі з пошкодженням серця є лівобічна передньобокова торакотомія, яка дозволяє ліквідувати пошкодження серця та усунути інші внутрішньоплевральні пошкодження. Правобічна торакотомія виконується у випадках нанесення рани з правого боку. Комбінація торакотомії і лапаротомії у випадках з поєднаними травмами. Верхньосерединна лапаротомія - при пораненнях серця з вхідним отвором у епігастрії.
8. Ризик операції найбільше залежить від характеру поранень. Він самий високий у постраждалих з множинними пораненнями серця (летальність 50%), трохи менший з поєднаними пораненнями - (41,2%), ще менший при торакоабдомінальних пораненнях - (31,3%), при поєданні поранення серця з пошкодженням інших органів грудної клітки - (15%). Найменший при ізольованій травмі серця - (7,4%).
9. Розроблена і застосована схема лікувально-діагностичних заходів, а також принципів та методик хірургічних втручань у постраждалих з відкритою торакальною травмою із пошкодженням серця дозволила знизити загальну летальність з 25,8% до 14,7%, а кількість післяопераційних ускладень з 25,5% до 21,9%. Ця величина перевищує критичну точку ?2 (6,64%) і відображає систематичний характер залежності летальності і післяопераційних ускладнень протягом періоду, що вивчався.
Список литературы
1. Н.Н.Барамия, Г.Г.Рощин, Я.С.Кукуруз, А.В.Воробей, Я.Л.Заруцкий, Ф.Н.Новиков, С.П.Сацык, А.И.Швед. Десятилетний опыт лечения ранений сердца и перикарда // Клінічна хірургія. 1996, №7. С. 21-22. Дисертант брав участь у підборі матеріалу, його аналізі та проведенні статистичних розрахунків.
2. Н.М.Барамія, Г.Г.Рощин, О.В.Воробей, С.Г.Білогривенко, Я.Л.Заруцький, Ф.М.Новіков, С.І.Панасенко, Т.В.Вітюк, В.Ю.Кузьмін, В.О.Гонтаренко. Проникні поранення серця і перикарда // Український медичний часопис. 2001, №6 (26). С. 132-135. Дисертант брав участь у підборі матеріалу, його аналізі та проведенні статистичних розрахунків.
3. І.О.Воробей, Ю.О.Гайдаєв, Г.Г.Рощин, Н.М.Барамія, О.В.Воробей, Т.В.Гергая, С.П.Сацик, В.Ю.Кузьмін, С.Г.Білогривенко. Хірургічна тактика при пораненнях серця і перикарду // Український журнал екстремальної медицини ім.Можаєва. 2004. Том 5, № 2. С. 31-34. Дисертант брав участь у підборі матеріалу, його аналізі та проведенні статистичних розрахунків.
Автором проведена статистична обробка отриманих результатів, здійснено їх інтерпретацію, сформульовані основні положення і висновки.
5. О.М.Довгань, О.В.Воробей, Ф.М.Новіков, І.О.Воробей, Є.М.Маєтний. Торакоабдомінальні поранення з пошкодженням серця та органів черевної порожнини // Військова медицина України. 2005. Т.5, №4. С. 67-70. Дисертант брав участь у підборі матеріалу, його аналізі та проведенні статистичних розрахунків.
6. О.В.Воробей, Н.М.Барамія, С.І.Панасенко, Г.Г.Рощин, С.Є.Гурєв, П.Г.Могильний, Ф.М.Новіков, І.О.Воробей, В.В.Петкау. Поранення серця і перикарду мирного часу. // І всеукраїнська конференція з політравми. Проблеми військової охорони здоровя. 2002, випуск 2. С. 285-292.
Автором проведена статистична обробка отриманих результатів, здійснено їх інтерпретацію, сформульовані основні положення і висновки.
7. С.Е.Гурьев, А.В.Воробей, Ф.Н.Новиков, И.А.Воробей. Ранения сердца как компонент полисистемных повреждений // Матеріали XXI зїзду хірургів України. Запоріжжя. 2005. Том 1. С. 25-27. Дисертант брав участь у підборі матеріалу, його аналізі та проведенні статистичних розрахунків.
8. А.В.Воробей, Ф.Н.Новиков, С.Е.Гурьев, И.А.Воробей, В.А.Кушнир. Сочетанные ранения грудной клетки и брюшной полости с повреждением сердца и органов брюшной полости // Конференція: актуальні проблеми діагностики та лікування полісистемних травматичних ушкоджень. Biomedical and biosocial anthropology. Вінниця. 2005, № 4. С. 164-166.
Автором проведена статистична обробка отриманих результатів, здійснено їх інтерпретацію, сформульовані основні положення і висновки.
9. С.Е.Гурьев, Г.Г.Рощин, А.В.Воробей, Ф.Н.Новиков, И.А.Воробей, О.А.Заворицкий, В.А.Кушнир. Множественные ранения сердца. Сообщение 1. Клинико-эпидемиологическая характеристика, патогенез травматического процесса // Неотложная медицинская помощь. Сборник статей. Харьков. 2005, №8. С. 54-59. Дисертант брав участь у підборі матеріалу, його аналізі та проведенні статистичних розрахунків.
10. О.В.Воробей, Ф.М.Новіков, Б.І.Слонецький, О.В.Мазуренко, І.О.Воробей, С.Г.Білогривенко. Вогнепальні поранення серця // Проблеми військової охорони здоровя. Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. 2006, випуск 17. С. 268-272. Автором проведена статистична обробка отриманих результатів, здійснено їх інтерпретацію, сформульовані основні положення і висновки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
