Відкритість економічної системи транзитивного типу як чинник її просторової динаміки в умовах глобалізації - Автореферат

Наприкінці XX - початку XXI сторіччя українське суспільство відчуло та продовжує відчувати два послідовних потрясіння, своєрідні суспільно-економічні «тектонічні зсуви» - внутрішній, повязаний із крахом планової системи господарювання на тлі розпаду СРСР і формуванням ринкової моделі економіки, та зовнішній, обумовлений впливом глобалізації в процесі зростання відкритості суспільства. Разом з тим, вона приводить до загострення боротьби за енергоресурси, активізації тіньових соціально-економічних механізмів, серед яких - зростання контрабандних товарних потоків, нелегальної міграції, діяльність міжнародних злочинних угруповань, що контролюють нелегальну торгівлю зброєю, наркотиками, людьми, використовують Інтернет для здійснення економічних злочинів у фінансовій сфері. Таким чином, глобалізація значно підвищила роль просторової складової економічної діяльності, але одночасно суттєво ускладнила звязок між економічним простором та економічною територією відповідних країн, зокрема, завдяки зростаючій віртуалізації економічного життя та невпинному відокремленню фінансового сектора економіки від реального. У процесі дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання, як єдність логічного та історичного підходів (для обґрунтування двоїстості просторового виміру економічної системи та чинників її просторової динаміки), сполучення абстрактного й конкретного (для розкриття змісту категорії «економічний простір»), кількісний і якісний аналіз (для класифікації якісних станів економічного простору), аналіз і синтез (для виявлення змісту інституалізації економічного простору), статистичного спостереження (для визначення взаємного впливу різних типів соціального простору), системного аналізу (для систематизації форм прояву регіоналізації господарської діяльності), еволюційно-інституційний підхід і метод логічного моделювання (для виявлення просторових особливостей інституційного середовища транзитивної економічної системи та їх наслідків), експертної оцінки (для обґрунтування можливих стратегій регіональної політики в умовах ринкової трансформації економіки). Розроблено класифікацію та характеристику основних якісних станів економічного простору залежно від його щільності (концентрації вартості, що привласнюється відповідним територіальним утворенням) з виділенням центру (висока щільність економічного простору, яка на основі фінансової самодостатності здатна забезпечити комплексний соціальний розвиток на відповідній території за рахунок прискореного економічного зростання), периферії (низька щільність економічного простору, наслідком чого виступає поєднання ознак депресивності із фінансовою залежністю від центру та соціальним занепадом адміністративно-територіального утворення) та провінції (середня щільність економічного простору, яка забезпечує сталий соціально-економічний територіальний розвиток на основі фінансової самодостатності) і зроблено висновок, що в транзитивній економічній системі формується моноцентрична структура економічного простору з потенційно можливими двома сценаріями розвитку провінцій - перетворенням частини їх у нові центри, а іншої частини - на периферію.У першому розділі - «Методологічні засади дослідження просторової динаміки економічної системи» - послідовно розглядаються генезис та зміст категорії «економічний простір», форми просторової організації господарського життя та чинники просторової динаміки економічної системи в їхній взаємодії. Врахування цих чинників дозволяє оцінювати ймовірність тієї чи іншої траєкторії економічного розвитку у певному інституційному просторі, а також адекватно сприймати реальні результати функціонування економічного простору у вимірі його щільності, яка різниться від держави до держави, а усередині окремої держави - від одного регіону до іншого. Дисертантом було виявлено і розкрито головні чинники просторової динаміки економічної системи, які було класифіковано на внутрішні (адміністративно-територіальний поділ, рівень інституційної впорядкованості економічної системи, рівень її відкритості), зовнішні (глобалізація, діяльність транснаціональних корпорацій та міжнародних економічних інститутів) та проміжні (структура національної економіки, рівень розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж), а також їх співвідношення та взаємний вплив на різних етапах розвитку економічного простору. Для оцінки ступеню цього впливу було використано низку кількісних вимірювачів, у тому числі індексів глобалізації, інтернаціоналізації, постіндустріального розвитку, які у сукупності дають обєктивну оцінку рівня розвитку та стану національного економічного простору. Виходячи з того, що якість національного економічного простору дуже суттєво залежить від ступеню його відкритості, у другому розділі - «Основні напрями впливу зростаючої відкритості транзитивної економічної системи на її просторову динаміку» було досліджено відкритість економічної системи як особливий чинник просторової динаміки транзитивної економічної системи, а також її вплив на концентрацію сучасного

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ