Віденська культура в різні епохи існування. Віденська класична школа музики: К. Глюк, Й. Гайдн, В. Моцарт, Л. Бетховен. Ера оперетки. Династія Штраусів. Захоплення вальсом у Золоту епоху. Розвиток Віденського живопису, архітектури та літератури.
План: Вступ Розділ 1. Віденська культура в різні епохи існування 1.1 Відень в середні століття 1.2 Відень в епоху бароко 1.3 Відень в епоху бідермайєра 1.4 Відень в часи грюндерства 1.5 Відень в період модерну Розділ 2. Віденська класична школа. 2.1 Кристоф Філлібальд Глюк (1714-1787) 2.2 Йозеф Гайдн (1732-1809) 2.3 Вольфганг Амадей Моцарт - музичне диво світу 2.4 Людвіг Ван Бетховен (1770-1827) 2.5 Ера оперетки. Захоплення вальсом у Золоту епоху Розділ 3. Молодий стиль Модерн 3.2 Віденські майстерні 3.3 Віденська архітектура середини й другої половини XIX ст 3.4 Віденська школа «Модерн» в літературі Висновки Список використаної літератури Вступ Чим ближче занепад імперії, тим яскравіше її фарби. По кількості народів, що проживали тут, імперія Франца Йосипа могла навіть змагатися з імперією Романових. Австрійська столиця, яка ставала європейським центром музичного й театрального життя, мала величезну притягуючу силу, була місцем паломництва музикантів і шанувальників музики з багатьох країн. Напевно, це позначається положення міста між скромною Північчю й романтичним Півднем, на перетинанні різних культур, посередині мальовничої природи. В XVIII столітті Відень став музичним центром Європи. Це час, коли творили Гайдн, Моцарт і Бетховен, увійшов в історію музики як Віденська класика. Обєктом дослідження є культурні особливості життя Відня, які вивели місто на одне з провідних місць у Європі. Предмет дослідження становлять зародження та розвиток різних культурних епох в історії міста Відня, створення нових стилів в мистецтві, архітектурі, літературі та інших сферах культурного життя, їх основні характеристики та представники, які прославили Відень. Змагатися з Парижем Відню було важко, зате не тільки у Львові (львівському необароко присвячена стаття Ю.А.Бірюльова), але й у Москві віденців сприймали певний час як зразок. Слідом за перекладами популярних робіт про таких героїв віденської арт-сцени як Клімт і Шилі почали зявлятися й більше серйозні дослідження - наприклад праця Карла Еміля Шорске Відень на рубежі століть (Спб., изд. ім. В 1278 році Австрія перейшла до Габсбургів і їхнє правління протривало до кінця Першої світової війни в 1918 році. Після падіння Наполеона в 1814 - 1815 роках в імперській столиці проходив Віденський конгрес, що перерозподіляв владу в Європі. Наступні 30 років епоха бідермайєра зявилися кульмінаційною вершиною культурної історії Австрії (Бетховен, Шуберт, Раймунд, Нестрой). Художники, які приїжджали із всіх кінців монархії, і вчені визначали духовне життя Відня. Кайзер Франц Йозеф помер під час війни 21 листопада 1916 року в палаці Шьонбрунн. У знак свого відходу від традиційного стилю група в основному молодих художників, серед них Густав Клімт, Коломан Мозер, Карл Молл і Отто Вагнер, заснувала в 1897 році Віденський сецессіон. Композитори, які працювали десь між 1780 та 1828 рр. Те, що Моцарт, Гайдн, Шуберт, Ланнер, Іоган Штраус, Брукнер, Малер були австрійцями, що Бетховен і Брамс душею й творами вросли у Відень, підтверджує, у якому винятковому розумінні Австрія може вважати себе батьківщиною музики, - сказав знаменитий диригент Бруно Вальтер (1876-1962) про майстрів класики та їх послідовників пізнього XIX століття. Пізніше, уже в Мілані, Глюк познайомився з італійською музикою. Моцарт віртуозно володів не тільки клавесином, але також органом і скрипкою; славився як блискучий імпровізатор.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
