Віддієслівні іменники української мови в когнітивно-ономасіологічному аспекті - Автореферат

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. Мечникова ЯРМОЛЕНКО ГАЛИНА АНАТОЛІЇВНА УДК 811.161.2367.622 ВІДДІЄСЛІВНІ ІМЕННИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В КОГНІТИВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТІ Спеціальність 10.02.01 - українська мова АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Одеса - 2008 Дисертацією є рукопис. Науковий керівник : доктор філологічних наук, професор Селіванова Олена Олександрівна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, професор кафедри загального та російського мовознавства. Сучасний етап розвитку вітчизняної лінгвістики позначений особливою увагою до мови як унікального феномену етнічної свідомості й культури. Своєрідну групу похідної лексики становлять девербативи-іменники, в ономасіологічній структурі яких поєднуються певні концептуальні ознаки двох протилежних лексико-граматичних класів слів - дієслова й іменника. Як номінативний клас віддієслівні іменники української мови були предметом дослідження в ракурсі засобів словотворення та словотворчих типів (М.В. Кравченко, О.Ф. Пінчук, Л.О. Родніна й ін.); структурно-семантичних розрядів (М.П. Лесюк, О.М. Пелехата, Л.М. Третевич та ін.); діахронного словотвору (С.П. Бевзенко, Т.М. Возний, Л.П. Гумецька, І.І. Ковалик, А.В. Лагутіна, А.В. Майборода, І.Г. Матвіяс та ін.); морфонологічних змін (М.В. Кравченко, В.П. Олексенко та ін.); реалізації семантичного потенціалу дієслів у похідних найменуваннях (К.Г. Городенська, А.Д. Звєрєв, Г.М. Ращинська та ін.). Для досягнення поставленої мети розвязано такі завдання: 1) схарактеризовано аспекти вивчення віддієслівних іменників у вітчизняних і зарубіжних мовознавчих студіях; 2) обґрунтовано методику когнітивно-ономасіологічного аналізу віддієслівних іменників сучасної української мови; 3) установлено диференціацію мотиваційних типів українських девербативів-іменників; 4) висвітлено особливості пропозиційно-диктумної мотивації похідних цієї групи в сучасній українській мові; 5) схарактеризовано асоціативно-термінальну мотивацію українських девербативів-іменників: розкрито механізм метафоризації дієслів-мотиваторів, окреслено коло найбільш регулярних донорських і реципієнтних концептосфер; 6) проаналізовано мотиваційні особливості віддієслівних іменників-полісемантів, когнітивно-ономасіологічне підґрунтя звязків їхніх значень у сучасній українській мові. Головним методом є когнітивно-ономасіологічний аналіз, який уможливив вивчення мотивації віддієслівних іменників сучасної української мови на підставі інтерпретації ономасіологічної структури та моделювання фрагмента знань про позначене. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше досліджено типи мотивації віддієслівних іменників сучасної української мови в проекції на когнітивне підґрунтя їхнього творення, схарактеризовано різновиди пропозиційно-диктумної мотивації українських девербативів-іменників, визначено механізми асоціативно-термінальної мотивації досліджуваних номінативних одиниць з огляду на звязки реципієнтних і донорських концептосфер у процесі метафоричної аналогізації, описано когнітивне підґрунтя мотивації вторинних метафоричних і метонімічних значень українських віддієслівних іменників-полісемантів. Апробацію результатів дослідження здійснено на Всеукраїнських наукових конференціях Актуальні проблеми металінгвістики (Черкаси, 2001; 2005; 2007), на міжвузівській науково-практичній конференції Лінгвогеографія Черкащини (Умань, 2000), на Всеукраїнських наукових конференціях Семантика мовних одиниць: теоретичний і прагматичний аспекти (Херсон, 2001), П. Г. Житецький і сучасна українська лінгвістика (Черкаси, 2007), на Міжнародній науковій конференції Наукова спадщина професора С. В. Семчинського і сучасна філологія (Київ, 2001), на науково-практичних читаннях до 80-річчя Г. Р. Передрій (Черкаси, 2005). Публікації. Предикатно-аргументний різновид ґрунтується на виборі мотиватора - дієслова певного семантичного класу з диктумної частини фреймової когнітивної моделі. Найбільш прийнятною для дослідження мотивації віддієслівних іменників сучасної української мови є класифікація дієслівних предикатів, розроблена Ф.С. Бацевичем з урахуванням характерних для них субєктних звязків.Іменники, мотивовані дієсловами, є позначеннями таких аргументів диктуму : 1) агентива як активного виконавця дії, істоти : валяльник робітник, що займається валянням, говільник той, хто говіє, говорун той, хто любить поговорити, балакун; 2) елементива - діяча-неістоти : навись навислий на гілках сніг, світило небесне тіло, яке випромінює світло, течиво те, що тече; 3) пацієнса як істоти, що є обєктом дії : годованець дитина, взята на утримання, вихованець, підкидьок дитина, яку підкинули кому-небудь, приймак чоловік, прийнятий у дім дружини; 4) інструментива - знаряддя дії: видовбувач інструмент, яким видовбують, косарка сільськогосподарська машина для косіння трави, збіжжя тощо, праска металевий нагрівальний прилад для прасування одягу, тканини й т. ін.; 5) медіатива як витрачуваного засобу дії : оббивка мате