Поняття та класифікація покритонасінних, їх характеристика за походженням, будовою та особливостями. Їх значення в природі. Дослідження вегетативних органів покритонасінних: генеративні органи та особливості будови. Розмноження та життєвій цикл.
Ці рослини стали панівною групою завдяки таким ознакам: · утворення насінних зачатків усередині завязі, стінки якої після запліднення й утворення насінини перетворюються на оплодень і разом з насіниною складають плід; · наявність квіток - квітка виявилась найефективнішим утвором для забезпечення розмноження. Більшість сучасних рослин належать до відділу Покритонасінні, або Квіткові. Покритонасінні посідають найважливіше місце поміж усіх сучасних рослин.Дводольні мають: · зародок з двома сімядолями; · провідні пучки в стеблі розташовані по колу (упорядковано); Серед дводольних велика різноманітність дерев (наприклад дуб, верба, яблуня, вишня), кущів (наприклад смородина, калина, шипшина) і грав (пшениця, конюшина, мята тощо), які живуть у різних умовах. До дводольних належать більшість плодових, ягідних, овочевих, олійних, декоративних, лікарських рослин[15]. Клас Однодольні включає багато важливих сільськогосподарських рослин: злакові (наприклад пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, рис), овочеві (наприклад спаржа, цибуля, часник), декоративні (лілії, тюльпани, гіацинти).Розрізняють два основних типи кореневої системи: стрижнева коренева система (дуб, наперстянка, кульбаба тощо) і мичкувата або пучковатая коренева система (всі цибулинні, такі, як часник, цибуля та інші, а також і більшість злаків, таких, як кукурудза , пшениця та ін.) У деяких рослин корені видозмінені: мясисті корені (морква, буряк, редька та ін.), кореневі бульби (велика частина болгарських зозулинців), бульбові коріння (жоржина, таволга, калюжниця та ін.) У всіх видозмінених таким чином коріннях відкладаються запасні харчові речовини. До першого типу зараховують дерева (дуб, черешня, береза тощо), чагарники (шипшина, терен, ліщина тощо) і напівчагарники (ожина, чорниця і брусниця, лаванда і ін.) До другого типу відносяться багаторічні травянисті рослини, з підземних багаторічних частин яких кожен вегетаційний період виростають надземні стебла, а на них утворюються квітки, плоди та насіння; взимку, проте, вся надземна частина таких рослин гине (беладона, більшість видів тирличу, морозник, звіробій , конвалія травнева та ін.) Дворічні травянисті рослини, у яких в перший рік утворюється прикоренева розетка листя, під час зими зберігають свою підземну частину і тільки на другий рік у них розвивається стебло з квітками, плодами і насінням, проте взимку другого року вони гинуть (деякі види коровяку, іноді наперстянка шерстиста, іноді пастуша сумка, а з культурних рослин - капуста, морква та ін.) У однорічних травянистих рослин за один вегетаційний період з насіння розвивається доросла рослина, яка після утворення квіток, плодів і насіння, взимку або навіть раніше гине (дурман, очанка, золототисячник, а з культурних рослин - кукурудза, пшениця та ін.) Деякі з однолітніх рослин можуть перезимувати, коли насіння їх проростають восени, але це зазвичай спостерігається мякою зимою. Істотними частинами є тичинки і маточка, а несуттєвими - філіжанка і віночок або проста оцвітина (перігон), коли немає відособлених чашечки і віночка (тюльпан, конвалія, пролісок та ін.) Коли одна і та сама квітка має і тичинки, і маточку, її називають двостатевою (гермафродитних); коли у квітки тільки тичинки - це одностатева, чоловіча (тичинкова) квітка, а коли в наявності лише маточка - це одностатева, жіноча (маточкова) квітка.Разом із рослинами інших відділів Покритонасінні беруть участь в утворенні природних екосистем, пануючи у них скрізь, крім тайги та тундри. Величезне значення мають ці рослини у підтриманні сталості складу повітряного середовища нашої планети. Покритонасінні утворюють складні багатоярусні рослинні угруповання на всіх материках Землі, продукують величезну органічну масу в біосфері, підтримуючи при цьому відносно сталий склад і вологість довкілля. Найбільшого значення серед усіх рослин набули покритонасінні і в житті людини.Покритонасінні посідають найважливіше місце поміж усіх сучасних рослин. Панівне положення покритонасінних на Землі забезпечили такі відмітні риси, як: наявність квітки; розташування насінних зачатків у завязі маточки; подвійне запліднення; розвиток плоду із завязі та розташування насінин усередині плоду. Найбільш характерно для них наявність маточки, утвореної одним або кількома плодолистками (макро-і мегаспорофіллов), що зрослися своїми краями, так що в нижній частині маточки утворюється замкнуте порожнисте вмістилище - завязь, в якій розвиваються сімябруньки (макро-і мегаспорангия). Після запліднення завязь розростається в плід, всередині якого знаходяться розвинені з сімябруньок насіння (або одне насіння). Їжа, одяг, фураж для худоби, ароматичні, наркотичні, лікарські, дубильні речовини, каучук і гутаперча, пробка і багато іншого виходить з покритонасінних; матеріал для житла, паливо виробні матеріали, папір теж значною мірою поставляються покритонасінними.
Вывод
Покритонасінні посідають найважливіше місце поміж усіх сучасних рослин. Це найпоширеніша в сучасну геологічну епоху група рослин на земній кулі. Вона є домінуючою на суші та найважливішою за тією роллю, яку представники цієї групи відіграють у загальному колообігу речовин. Хлібні, крупяні, овочеві та плодові культури, величезна кількість деревних, волокнистих, дубильних, олійних, кормових, медоносних, декоративних та інших рослин - все це покритонасінні. Вони постійно супроводжують нас у всіх кліматичних зонах, зростають у найрізноманітніших рослинних угрупованнях, в низинних і гірських регіонах, на суші й у воді, навіть в Антарктиді. Панівне положення покритонасінних на Землі забезпечили такі відмітні риси, як: наявність квітки; розташування насінних зачатків у завязі маточки; подвійне запліднення; розвиток плоду із завязі та розташування насінин усередині плоду.
Найбільш характерно для них наявність маточки, утвореної одним або кількома плодолистками (макро- і мегаспорофіллов), що зрослися своїми краями, так що в нижній частині маточки утворюється замкнуте порожнисте вмістилище - завязь, в якій розвиваються сімябруньки (макро-і мегаспорангия). Після запліднення завязь розростається в плід, всередині якого знаходяться розвинені з сімябруньок насіння (або одне насіння).
У житті та господарської діяльності людини роль покритонасінних незмірно більше, ніж інших груп рослин. Їжа, одяг, фураж для худоби, ароматичні, наркотичні, лікарські, дубильні речовини, каучук і гутаперча, пробка і багато іншого виходить з покритонасінних; матеріал для житла, паливо виробні матеріали, папір теж значною мірою поставляються покритонасінними.
ЛІТЕРАТУРНІ ПОСИЛАННЯ
1. Баннікова В.П., Хвединіч О.А. Основи ембріології рослин. М., 2002. 164с.
2. Баранов П. А. Історія ембріології рослин. М.-Л.: Вид. АН СРСР. 1955. 439с.
3. Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. - 3тє вид., випр. і допов. - К.: Вища шк., 2002. - 622 с.: іл.
4. Ботаника с основами фитоценологии: Анатомия и морфология растений / Т. И. Серебрякова, Н. С. Воронин, А. Г. Еленевский. - Москва : ИКЦ «Академкнига», 2007. - 543 с.
5. Герасимова-Навашина Є.М. Подвійне запліднення покритонасінних і деякі його теоретичні аспекти. В зб.: Проблеми ембріології. Київ: Наукова думка. 1971. С. 113-152.
6. Гіляров М. С. Біологія. Великий енциклопедичний словник. - 3 вид. - Москва: Велика Російська енциклопедія, 1999. - 864с.
7. Життя рослин. У 6-ти т. Т. 6. Квіткові рослини. / Под ред. А.Л. Тахтаджяна. - М.: Просвещение, 1982. - 543 с., Мул, 34 л. мул.
8. Кордюм Є. Л. Еволюційна цитоембріології покритонасінних рослин. М., 2008. 213 с.
9. Лотова Л. И. Ботаника: Морфология и анатомия высших растений. - Москва : КОМКНИГА, 2007. - С. 65-69, 107.
10. Марков А. В. Походження квіткових рослин залишається загадковим. / / Журнал Загальної Біології Том 69, 2008.
11. Піддубна-Арнольді В.А. Цитоембріології покритонасінних рослин. М.: Наука. 2006. 486с.
12. Романов І.Д. Типи розвитку зародкового мішка покритонасінних рослин. М., 2006. С. 72-113.
13. Савченко М. І. Морфологія сімябруньки покритонасінних рослин. Л.: Наука. 1983. 110с.
14. Сладков А. Н., Гревцова Н. А. Введення в ембріологію покритонасінних (навчально-методичний посібник). М.: Изд-во МГУ. 1991. 79 с.
15. Тахтаджян А.Л. «Система и филогения цветковых растений»; М., 1966 р.
16. Федоров Ал. А., Артюшенко З. Т. Атлас поописательной морфологии высших растений. Цветок / АН СССР; Ботанич. ин-т им. В. Л. Комарова. - Л. : Наука, Ленингр. отд, 1975. - 352 с.
17. Челомбітько А.С. Біологія: підручник для Вузів.
18. Шипунов О.О. «Система квіткових рослин»; М., 1997 р. Вент Ф.; «В світі рослин»; Переклад з англ.. - Спічкіна І.І.; М., 1982 р.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
