Дослідження еволюції ставлення партійно-радянської номенклатури УРСР до курсу на "перебудову". Аналіз моделей її поведінки в умовах трансформації політичного й соціально-економічного життя в республіці. Авторське визначення етапів цієї еволюції.
При низкой оригинальности работы "Від партійної дисципліни до політичної кон"юнктури: "перебудова" в рецепції партійно-радянської номенклатури УРСР", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Аналізується еволюція ставлення партійно-радянської номенклатури УРСР до курсу на «перебудову» та моделі її поведінки в умовах трансформації політичного й соціально-економічного життя в республіці. Перший секретар ЦК КПУ В.Щербицький, який перебував на посаді в республіці з 1972 р., на момент обрання М.Ґорбачова ґенсеком уже став досвідченим авторитетним політиком. За словами Л.Кравчука, В.Щербицький дуже важко сприймав «перебудову», стосунки між ним та новим ґенсеком від самого початку не склалися: «Щербицький з помітним роздратуванням ставився до кожного нововведення ґенсека-демократа, зневажливо називаючи його за очі “легковажним хлопчиськом”, який “бездумно руйнує велику країну”». Перебуваючи при владі з 1972 р., він створив власну команду, причому добір кадрів був доволі жорстким: за 13 років до початку «перебудови» на посадах перших секретарів обкомів УРСР змінилося 35 осіб. Загалом на першому етапі трансформацій, що відбувалися у середині партійно-радянської номенклатури, ці політичні групи (або «фракції») лише почали набувати своїх обрисів, подеколи розрізнити їх було важко (наприклад «реформісти» й «модернізатори» приходили до спільного знаменника щодо необхідності реформ, але одночасно останні були згодні з «консерваторами» в економічних питаннях і спільно виступали проти запровадження капіталістичних елементів).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
