В.Д. Отамановський (1893 - 1964) – вчений, педагог, організатор науки - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ДЕРЖАВНА НАУКОВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА БІБЛІОТЕКА УДК 93:001.89 (091/092)(“18/19”) В.Д. ОТАМАНОВСЬКИЙ (1893-1964) -ВЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ, ОРГАНІЗАТОР НАУКИ 07.00.07 - історія науки і техніки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук САВЧУК Зоряна Степанівна Київ 2006 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Центрі історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України, Вергунов Віктор Анатолійович Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук, директор Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, Журба Михайло Анатолійович Інститут історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри історії та археології словян доктор біологічних наук, професор, Пилипчук Олег Ярославович Київський університет економіки та технологій транспорту Міністерства транспорту та звязку України, завідувач кафедри екології та безпеки життєдіяльності на залізничному транспорті Провідна установа: Інститут історії України Національної академії наук України, м. Київ Захист відбудеться “29” червня 2006 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.373.01 Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук за адресою (03680, м. Київ. вул. Героїв Оборони, 10, читальний зал). Тому тепер, коли відбувається хоч і запізнілий у часі, але закономірний процес переоцінки цінностей, пов’язаний, насамперед, із відтворенням національної ідеї, Україна повертає забуті імена вчених, діячів культури і мистецтва, яким належить вагомий особистий внесок у становлення державності. Вивчення спадщини цього вченого, дасть змогу поповнити джерельний запас наших знань стосовно галузевої наукової думки першої половини ХХ ст. і глибше дослідити окремі проблеми української історії науки та освіти, а саме діяльність ученого як історика науки (історія медицини та аптекарської справи, історія права), краєзнавця та бібліографа. Дослідження життя В.Д. Отамановського привносить багато нового до вже існуючих біографій академіка Сергія Єфремова, професорів Івана Крип’якевича, Антона Крушельницького, Степана Рудницького, доктора Івана Чайковського та інших видатних особистостей. Основні результати дослідження знайшли відображення у доповідях і виступах на міжнародних і вітчизняних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Українська Центральна Рада: поступ націєтворення та державобудівництво”, 24 березня 2002 р. (Київ, 2002); Всеукраїнська науково-методична конференція “Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи”, 17-18 жовтня 2002 р. (Кам’янець-Подільський, 2002); Восьма конференція молодих істориків освіти, науки і техніки України, 23 травня 2003 р. (Київ, 2003); Перша Всеукраїнська конференція молодих вчених та спеціалістів “Історія освіти, науки і техніки в Україні”, 30 травня 2002 р. (Київ, 2002); Дев’ята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки України, 23 квітня 2004 р. (Київ, 2004); Друга Всеукраїнська конференція молодих вчених та спеціалістів “Історія освіти, науки і техніки в Україні”, 27-28 травня 2004 р., (Київ, 2004); Міжнародний Київський симпозіум з наукознавства та історії науки, 15-17 жовтня 2004 р. (Київ, 2004). Публікації. Історики знайшли архів ученого у Вінниці, матеріали архіву КДБ, в якому є особова справа вченого. Усе це дає підставу вважати, що досі “висвітлення та аналіз наукової творчості вченого - фундатора окремих напрямків в краєзнавстві Поділля та видатного історика, було не на належному рівні і на сьогодні вимагає детального вивчення”.