Від аналітичної естетики до постмодернізму: аналіз американських теорій (США) - Автореферат

Аналіз основних тенденцій американської естетики ХХ століття дає змогу органічно поєднати історико-естетичний матеріал із новими теоретичними розвідками української та світової науки, ввести в широкий науковий ужиток нові джерела. Розвиток аналітичної і постаналітичної філософії та її вплив на гуманітарні науки в США володіє певною специфікою по відношенню до західноєвропейської філософської традиції, але на сучасному етапі, виходячи з логіки внутрішнього розвитку, вона вливається в світовий контекст естетичної думки: з одного боку, запозичує свої настанови у Європи, з іншого, сама створює умови становлення культури постмодерну як загальносвітової тенденції. Розгляд історії розвитку американської філософської естетичної думки доповнюється аналізом її інтерпретаційних можливостей, в тому числі і у вітчизняному контексті, що додатково актуалізує тему дисертаційної роботи. Розвиток американської естетики у другій половині ХХ столітті не належить до тих тем, які мають наскрізну історію вивчення, аналізу й оцінки. Аналіз американської естетики неможливий без використання наукових праць, серцевиною яких є розгляд, інтерпретація та оцінка напрямків естетики та виявлення ідей, які “руйнують” межі естетичного предмета і сприяють інтеграції власне естетичного з філософськими, мистецтвознавчими, психологічними, етичними аспектами.Перший розділ - “Аплікація аналітичних стратегій в американській естетиці” - складається з двох підрозділів і відтворює історико-філософський процес становлення та джерела виникнення аналітичної естетики в США. “Вихідні теоретичні позиції аналітичної естетики” - аналізується обґрунтування американськими вченими поняття “аналітична естетика” в контексті “аналітичної філософії”. Основні ідеї американської аналітичної естетики можна сформулювати в наступних положеннях: 1) судження і категорії естетичної науки не співвідносяться ні з якими зовнішніми обєктами та їх властивостями; 2) на думку аналітиків, безглуздо намагатися визначити які обєкти є художніми; 3) оскільки немає ані самостійних естетичних обєктів, ані художніх творів, немає й особливих естетичних почуттів; 4) відсутність естетичних і художніх явищ у реальності означає, що а ні естетичні оцінки, а ні художньо-критичні судження не можуть бути „підтверджені фактами” (верифіковані), висловлювання критиків - це судження про судження; 5) подібним же чином ставиться питання про природу художньої правди; 6) немає не тільки самостійно існуючих (поза системами інтерпретацій) естетичних обєктів і творів мистецтва, але й в окремому творі немає змісту й форми самих по собі. Аналітична естетика прагнула уникати метафізичного теоретизування щодо мистецтва, замінюючи його систематичним, логічно вивіреним набором принципів художньої критики, спираючись на практику сучасних критиків. В роботі зазначається, що певний час аналітичні філософія та естетика займали весь простір філософської думки Америки, що врешті решт призвело до кризи вихідних позицій теорії та її відірваності від соціокультурних потреб американського суспільства.У висновках викладено основні результати дослідження і констатуються еволюційні тенденції американської естетики: від прагматичної орієнтації до захоплення ключових позицій аналітичною естетикою та її поступовою трансформацією у постмодерністську течію. Американська філософсько-естетична думка демонструє суперечливі методологічні та світоглядні орієнтації, які співіснують як альтернативні можливості або як актуальна та потенційна множинність естетичного досвіду. Відбулося перегрупування сил і на передній план були висунуті напрямки, що вкрай скептично оцінюють можливість проникнення в сутність естетичних явищ. У звязку з цим зявляється ідея заміни філософської (метафізичної) естетики, що конструює теорію краси і мистецтва метаестетикою, тобто різноспрямованими дослідженням логіки й інтерпретації різних обєктів реальності як естетичних або як художніх, з одного боку, у масовій свідомості, а з іншого боку - у мові “наукових” розмов про мистецтво. Послідовний позитивізм із заглибленням у “лінгвістичний поворот” ставить собі за мету експлікацію категоріального апарату естетики до повного розмиття змісту термінів, що призводить до їх релятивності, яка відповідає плюралістичній спрямованості постмодернізму.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках викладено основні результати дослідження і констатуються еволюційні тенденції американської естетики: від прагматичної орієнтації до захоплення ключових позицій аналітичною естетикою та її поступовою трансформацією у постмодерністську течію.

Американська філософсько-естетична думка демонструє суперечливі методологічні та світоглядні орієнтації, які співіснують як альтернативні можливості або як актуальна та потенційна множинність естетичного досвіду. Плюралістичність соціокультурного життя є автентичною для США, але певний час увесь обрій філософської думки взагалі та естетичної, зокрема, був захоплений гаслами лише одного напрямку. Відбулося перегрупування сил і на передній план були висунуті напрямки, що вкрай скептично оцінюють можливість проникнення в сутність естетичних явищ. У звязку з цим зявляється ідея заміни філософської (метафізичної) естетики, що конструює теорію краси і мистецтва метаестетикою, тобто різноспрямованими дослідженням логіки й інтерпретації різних обєктів реальності як естетичних або як художніх, з одного боку, у масовій свідомості, а з іншого боку - у мові “наукових” розмов про мистецтво.

Аналітична естетика мала два джерела. Перше полягало у застосуванні аналітичних методів філософії науки до теоретичних проблем мистецтва. Сцієнтистськи спрямована стратегія аналітичних пошуків схематично переносила принципи побудови позитивістської науки на тло суджень про прекрасне.

Розвиток естетики у США був обумовлений не тільки внутрішньою логікою розвитку науки, але і диктувався потребами художньої практики. Ізоляціонізм аналітичної естетики не дозволяв їй озиратися на нагальні потреби мистецтва. Але без кореляції з художньою практикою вона теж не могла існувати. Тому певну роль у розвитку американської естетики у другій половині ХХ століття відіграло мистецтвознавство і художня критика, які стали другим джерелом розвитку аналітичної філософії.

Послідовний позитивізм із заглибленням у “лінгвістичний поворот” ставить собі за мету експлікацію категоріального апарату естетики до повного розмиття змісту термінів, що призводить до їх релятивності, яка відповідає плюралістичній спрямованості постмодернізму.

Теоретичні настанови постмодернізму були розроблені і обґрунтовані на терені Західної Європи Ж.-Ф. Ліотаром, Ж. Дерідою, В. Вельшем, Ж. Бодріяром та ін. Академічні аналітичні філософи стали у конфронтацію до даного типу філософування. Опанування постмодерністської концепції американськими філософами означало відхід від аналітичної позиції (Д. Джеймісон, Д. Дженкс, Х. Патнем, Р. Рорті, І. Хассан).

Лише деякі філософи (А. Данто, Р. Нозік) не обмежилися абстрактним запереченням, а намагалися знайти перехідні моменти. Спробу трансформації аналітичних настанов у постмодерністські пошуки, у сферу естетики здійснив А. Данто, який не лише досліджував тенденції такої трансформації у певній сфері, а бачив вихід із кризи аналітичної філософії саме у розвитку естетичної теорії. Теорія наративності і історичний підхід до розуміння природи естетичної теорії взагалі та мистецтва, зокрема, відкрили нові сфери для розвитку постаналітичного стилю філософування.

Основні положення дисертації відображені в наступних публікаціях автора: 1. Дніпровська Є. В. Світ мистецтва: проблема художньої ідентифікації // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Збірник наукових праць. - К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. - С. 174-181.

2. Дніпровська Є. В. Трансформація статусу мистецтва в американській естетиці // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Збірник наукових праць. - К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. - С. 162-168.

3. Дніпровська Є. В. Американська філософія мистецтва: особливості експлікації поняття “естетичне” // Наукові записки. Культурологія. Філософія. Релігієзнавство. Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова. Випуск 8. - К., 2001. - С. 59-65.

4. Дніпровська Є. В. Сучасна культура США: постмодерністські тенденції // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск Х. Збірник наукових праць. - К., 2002.- С. 103-114.

5. Дніпровська Є. В. Аналітична естетика в США: проблеми розгортання в культурному просторі // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск ІХ. Збірник наукових праць. - К., 2003.- С. 94-103.

6. Дніпровська Є. В. Історична необхідність постісторичності мистецтва в контексті американської естетики // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. - К.: 2000. - Вип. 32. - С. 68-69.

7. Дніпровська Є. В. Проблема будування естетичної теорії в контексті американської філософії мистецтва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. - 2001. - Вип. 37. - С. 32-33.

8. Дніпровська Є. В. Історичні конотації категорії “естетичного” у американській філософії мистецтва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія - 2002. - Вип. - С. 42-45.

9. Дніпровська Є. В. Міф і постмодернізм: два типу позаісторичності (досвід постаналітичної традиції). Філософія міфу: класичний та сучасний підходи // Матеріали міжнародної наукової конференції 10-11 січня 2003 р. Частина 1. - К.: Асоціація “Новий акрополь”. - С. 36-7.

Размещено на .ru