Розгляд вічного двигуна як уявного, але нездійсненноого двигуну, що після пуску його в хід робить роботу необмежено довгий час. Характеристика деяких спроб його створення. Вивчення особливостей функціонування механізму, створеного механіком Страдою.
В усіх механізмах і машинах перш ніж зробити роботу енергія переходить з одного виду в іншій. Енергія, що є мірою руху матерії,має наступні різновиди : механічна, електрична, теплова, магнітна, атомна та ін. Ломоносовим, що писав : “...так, коли де убуде трохи матерії, то збільшиться в іншім місці; ...Цей загальний природний закон простирається й у самі правила руху, тому що тіло, що рухає своєю силою інше, стільки ж втрачає енергії, скільки передає іншому ”. Кожна машина, що діє без припливу енергії ззовні, після закінчення деякого проміжку часу цілком витратить свій запас енергії на подолання сил опору і повинна зупинитися, тому що продовження роботи означало б одержання енергії з нічого. От як писав про значення для людства вічного двигуна чудовий французький інженер Саді Карно : “Загальне і філософське поняття “perpetuum mobile” містить у собі не тільки уявлення про рух, що після першого поштовху продовжується вічно, але дія приладу, здатного розвивати в необмеженій кількості рушійну силу, здатної виводити послідовно зі спокою всі тіла природи, якби вони в ньому знаходилися, порушувати в них принцип інерції, здатного, нарешті, черпати із самого себе необхідні сили, щоб надати руху усьому Всесвіту, підтримувати і безперервно прискорювати його рух.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
