Ознайомлення із структурним аналізом та математичним моделюванням вібромолотів. Визначення та аналіз залежності безрозмірної ударної швидкості й фазового кута. Вивчення поняття технічної продуктивності, як максимально можливої продуктивності машин.
Вібраційні машини для занурення в ґрунт паль, труб, шпунта й інших елементів і для витягу цих елементів прийнято підрозділяти на ненаголошені вібраційні, які називають віброзанурювачами, і ударно-вібраційні, які називають вібромолотами. Деякі типи молотів можуть працювати як в ударному, так й у безударному режимах залежно від твердості пружної системи, параметрів вібратора, опору ґрунту зануренню й т.д. Режим роботи вібромолота (енергія й частота ударів) регулюється в процесі його роботи шляхом зміни зазору між ударником і ковадлом, домагаючись у кожному окремому випадку найбільшої продуктивності машини. Маса вібромолотів лежить у межах від 0,05 до 6 т, статичний момент маси дебалансів - від 0,25 до 30 кг•м, частота збурюючої сили - від 680 до 1500 колив./хв, частота ударів - від 450 до 1500 уд/хв, енергія одного удару - від 0,12 до 17 КДЖ. Розрахунки й практика застосування вібромолотів свідчать, що гранична глибина й швидкість занурення зростають зі збільшенням імпульсу, одержуваного палею при ударі, твердості ґрунту (тобто зі зменшенням пружної деформації ґрунту) і пригрузки.Вібраційні машини й процеси одержали широке й різноманітне застосування в будівництві, виробництві будівельних матеріалів й у багатьох інших галузях. Вібраційні процеси формування залізобетонних виробів і виробів з неармованого бетону зайняли пануюче положення. Значне поширення одержали вібраційні машини для ущільнення ґрунту, дорожніх підстав і покриттів. Ущільнення й здрібнювання, змішання й сепарація, забивання паль і буравлення шпар, розвантаження змерзшихся матеріалів із транспортних засобів і розробка мерзлих ґрунтів, навантаження насипних матеріалів і відмивання піску й гравію - це далеко не повний перелік технологічних переділів, у яких цілеспрямоване застосування вібраційних машин приносять більшу користь. При конструктивній простоті більшості вібраційних машин їхнього динаміка й динаміка вібраційних процесів виявляються досить складними.
Вывод
Вібраційні машини й процеси одержали широке й різноманітне застосування в будівництві, виробництві будівельних матеріалів й у багатьох інших галузях. Віброзбуджувачі загального призначення й глибинні віброзбуджувачі випускаються в масовому масштабі. Вібраційні процеси формування залізобетонних виробів і виробів з неармованого бетону зайняли пануюче положення. Вібраційні грохоти, вібромолоти експлуатуються на безлічі будівництв і будівельних підприємств. Значне поширення одержали вібраційні машини для ущільнення ґрунту, дорожніх підстав і покриттів. Ущільнення й здрібнювання, змішання й сепарація, забивання паль і буравлення шпар, розвантаження змерзшихся матеріалів із транспортних засобів і розробка мерзлих ґрунтів, навантаження насипних матеріалів і відмивання піску й гравію - це далеко не повний перелік технологічних переділів, у яких цілеспрямоване застосування вібраційних машин приносять більшу користь.
Істотним гальмом у розвитку й розширенні сфер застосування вібраційної техніки стала недостатня поінформованість широкого кола інженерів про динамік вібраційних машин і процесів. При конструктивній простоті більшості вібраційних машин їхнього динаміка й динаміка вібраційних процесів виявляються досить складними.
А саме тому даний курс є надзвичайно важливішим у наш час для успішної роботи в області вібраційної техніки й новітніх технології необхідне вивчення з єдиної точки зору певного комплексу теоретичних методів аналізу, практичних відомостей і рекомендацій щодо вібраційних систем машин.
Бібліографічний список
1. Сергеев В. П. Строительные машины и оборудование: Учеб. для вузов по спец. «Строит. машины и оборудование».- М.: Высш. шк., 1987. - 376 с.: ил.
2. Бауман В. А., Быховский И. И. Вибрационные машины и процессы в строительстве. Учебное пособие для студентов строительных и автомобильно-дорожных вузов. М., «Высш. школа», 1977. 255 с. с ил.
3. Гальперин М.Г., Домбровский Н.Г. «Строительные машины» М.: Высшая школа 1980г.
4. Белецкий Б.Ф. Булгакова И.Г. «Строительные машины и оборудование» Ростов - на - Дону : «Феникс» 2005 г.
5. Сапожников М.А. «Механическое оборудование предприятий строительных материалов, изделий и конструкций» М.: Высшая школа 1971г.
6. Бауман В.А. «Вибрационные машины в строительстве и производстве строительных материалов» М.: Машиностроение 1970г.
7. Белецкий Б. Ф. Строительные машины и оборудование: Справочное пособие для производственников-механизаторов, инженерно-технических работников строительных организаций, а также студентов строительных вузов, факультетов и техникумов. / Белецкий Б. Ф., Булгакова И. Г. Изд. второе, переработ, и дополн. - Ростов н/Д: Феникс, 2005. - 608 с. - (Строительство).
8. Добронравов С.С., Дронов В.Г. Строительные машины и основы автоматизации: Учеб. для строит, вузов. - М.: Высш. шк., 2001. - 575 с.: ил.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
