Узагальнювально-видільні займенники сучасної російської мови: семантика і граматичні особливості - Автореферат

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.І. Узагальнювально-видільні займенники сучасної російської мови: семантика і граматичні особливостіЗахист відбудеться 02.07.2008_ р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.08 у Таврійському національному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. Дисертацію присвячено комплексному аналізу узагальнювально-видільних займенників у семасіологічному і ономасіологічному аспектах, характеристиці їх граматичних особливостей і визначенню статусу даних прономінативів у системі одиниць іменування відповідних мовних значень у сучасній російській мові. Семасіологічний аналіз, який передує ономасіологічному, показує, що в семантичному відношенні узагальнювально-видільні прономінативи поділяються на займенники з узагальнювальним сенсом (любой, всякий, везде та ін.) і значенням виділення (иной, другой, иногда і т. п.). Ономасіологічне висвітлення розряду узагальнювально-видільних прономінативів свідчить, що більшість розглянутих одиниць обслуговують мовні значення «предметність» і «ознака предмета».Займенники, або прономінативи, стали обєктом пильної уваги лінгвістів в останні 40 років (див. роботи М.В. Актуальність обраної теми визначається тим, що, незважаючи на досягнення в вивченні прономінативів, досі залишається низка нерозвязаних проблем, зокрема - семантика і граматична специфіка узагальнювально-видільних займенників. Використовуючи термін «узагальнювально-видільні займенники», ми підкреслюємо їх семантико-функціональну специфіку (пор.: термін «означальні займенники», що утворений на синтаксичній основі, охоплює тільки частину прономінативів зазначеного семантичного розряду і тому його не можна брати до уваги). Мета дослідження - комплексно проаналізувати семантику та граматичні особливості узагальнювально-видільних займенників, визначити їх місце в сфері прономінальної лексики та встановити статус у системі одиниць іменування відповідних мовних значень у сучасній російській мові. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що: розряд узагальнювально-видільних прономінативів комплексно охарактеризовано в семасіологічному й ономасіологічному аспектах; досліджено семантичні й функціональні особливості лексем названого розряду; проаналізовано явище омонімії в сфері узагальнювально-видільних займенників; виявлено відмінності в семантиці й функціонуванні синонімічних узагальнювально-видільних прономінативів; узагальнювально-видільні займенники вперше досліджено як ономасіологічні одиниці, «категоризатори мовного значення»; а також досліджено явище контамінації в групі узагальнювально-видільних займенників, розмежовано прономінальні й контаміновані омонімічні одиниці; розглянуто морфологічну специфіку одиниць зазначеного розряду; визначено функціональне навантаження узагальнювально-видільних займенників у реченні.До розряду узагальнювально-видільних прономінативів ми відносимо слова: весь, (все, все), любой, всякий, каждый, иной, другой, сам, везде, всюду, повсюду, отовсюду, всегда, иногда, всяко Узагальнювально-видільні прономінативи можуть категоріально співвідноситися з тими ж повнозначними частинами мови, з якими співвідносяться й займенники інших семантичних розрядів: 1) з іменниками (категоріальне значення предметності): всякий, любой, каждый, иной, другой, сам, всякое, любое, иное, другое, все (все); 2) з прикметниками (категоріальне значення ознаки предмета): всякий, любой, каждый, иной, другой, сам, весь; 3) з прислівником (категоріальне значення місця, напряму, ознаки дії, часу): везде, всюду, повсюду, отовсюду, всяко, всегда, иногда; 4) з безособово-предикативними словами (категоріальне значення стану): всяко. У першому випадку семантичні одиниці розглядаються в напрямку від «плану вираження» до «плану змісту», «від форми до змісту» (основну увагу приділено значенню певних слів і висловів, зміні їхньої семантики, розвязано проблеми моносемії, полісемії, омонімії); у другому - від «плану змісту» до «плану вираження», «від змісту до форми» (розглянуто, головним чином, ономасіологічну організацію одиниць іменування в комунікативному акті спілкування за участю мовця й слухача, при цьому в центрі уваги дослідника знаходяться - понятєві категорії, мовні значення, явища синонімії, конкурентоспроможності номінативних одиниць). З семасіологічному погляду було описано лексеми, що входять в узагальнювально-видільний семантичний розряд: займенники всякий, каждый, любой, категоріально співвідносні з прикметниками, тобто прономінативи, що виражають значення ознаки предмета, мають узгоджені категорії роду, числа і відмінка, виступають у реченні означенням тощо, наприклад: Габуния краснел от всяких резких выходок (Паустовський).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ