Увага та її роль в учбовій діяльності молодшого школяра - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира ГнатюкаНа сучасному етапі розвитку суспільства вельми актуальним постає зясування механізмів, які визначають вибірковість процесів збудження, що є основою функціонування уваги. Кофки) було сформульовано фундаментальні поняття психології уваги. Актуальність проблеми уваги в учнів молодшого шкільного віку полягає в тому, що увага є одним з ключових компонентів серед психічних процесів людини. Враховуючи актуальність проблеми темою курсової роботи обрано: «Увага та її роль в учбовій діяльності молодшого школяра». Мета курсової роботи полягає в теоретичному аналізі проблеми уваги у молодшому шкільному віці, визначенні сприятливих психолого-педагогічних умов для її розвитку, проведенні емпіричного дослідження переключення уваги дітей молодшого шкільного віку.Увага - це спрямованість і зосередження свідомості на певному реальному або ідеальному обєкті, що передбачає підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної або рухової активності індивіда. Увага не має власного змісту, виявляє свою дію у звязку з відчуттями, сприйняттями, памяттю, мисленням тощо. Отже, увага є вибірковою спрямованістю й зосередженістю свідомості особистості на обєктах, що відповідають її потребам, інтересам та цілям діяльності або поведінки. Основні положення цієї гіпотези полягають у тому, що увага є однією зі складових орієнтовно-виконавчої діяльності, що в цій діяльності вона не має власного продукту, а виконує функцію контролю, поступово стаючи внутрішньою скороченою автоматизованою дією. Під час діяльності увага може переноситись на уявлення памяті, думки, почуття, які індивід переживає, виявляючи певне ставлення до своєї діяльності.Як правило, індивід зосереджується на якомусь одному обєкті, його увага ніби поглинається ним тим більше, чим більше значення він для нього має. Щоб утримати цей обєкт у полі своєї уваги, індивід іноді докладає вольових зусиль. За теорією настановлення, процес концентрації уваги є актом обєктивації - виділення обєкта в умовах, що порушують дію настановлення, яке регулює перебіг попередньої діяльності. Проте предметом концентрації уваги є також те, що лежить у царині актуального - цільового настановлення. Увагу ж вони характеризують як процес, що виявляє себе залежно від будови діяльності.Більшість батьків та педагогів просять надати вправи для підвищення рівня уваги, не розуміючи, що деяким дітям такі вправи не тільки не підвищать уважність, а навпаки знизять її. Вирішення проблеми неуважності учнів потрібно починати з усвідомлення практичним психологом школи та учителями-класоводами важливості проведення профілактичної діагностики властивостей уваги дітей молодшого шкільного віку, підвищення рівня психологічної культури педагогів та їх готовності до просвіти батьків щодо розуміння причин неуважності учнів. Аналіз психолого-педагогічних праць та власний педагогічний досвід дозволяють акцентувати увагу на наступних аспектах означеної проблеми у дітей молодшого шкільного віку. Якщо учень пасивно слухає товаришів або тривалі пояснення вчителя, стійкість його уваги швидко спадає, він легко відвертає свою увагу. Коли ж діти в класі зайняті цікавою справою, коли в процесі роботи треба не тільки слухати, а й розвязувати якісь задачі, якщо вони на уроці активно спостерігають і виконують практичні дії з навчальним матеріалом, то їх увага дістає величезну підтримку.Першокласник вже здобувши знання про правила поведінки на уроці, може, порушувати їх (голосно сказати щось іншому учневі), заважаючи іншим учням, але це робиться переважно через те, що він не може розподілити свою увагу одночасно на виконання завдання і контроль власної поведінки. Довільна увага спостерігається, особливо в учнів 2-4 класів, тоді, коли безпосередній інтерес не захоплює дітей. Слід зважити і на загальну нестійкість, легке відволікання їх уваги, яке спостерігається тим більше, чим менше цікавий обєкт, на якому концентрується увага. Розвиток довільної уваги в дітей іде від керування цілями, які ставлять дорослі, до реалізації цілей, які ставлять учні, від постійного контролю дій учня вчителем до контролю дитиною своїх однокласників, а потім і до самоконтролю. Стійкість і продуктивність уваги в учнів третіх класів зростає у порівнянні з першокласниками на 33%, а діапазон індивідуальних відмінностей має тенденцію з віком учнів звужуватись, відповідно обсяг уваги зростає на 45%, а діапазон індивідуальних відмінностей з віком дітей має тенденцію також до звуження.Вищеназвана методика була обрана тому, що, потребуючи невелику кількість часу, вона дає досить обєктивні дані щодо рівня переключення уваги учнів молодшого шкільного віку. У першій серії за сигналом експериментатора досліджуваний відкриває таблицю з червоними і чорними цифрами, показує чорні цифри у зростаючому порядку (від 1 до 24). У другій серії - вказує червоні числа у порядку спадання(від 25 до 1).

Зміст

Вступ

1. Проблема уваги в структурі пізнавальної сфери особистості

1.1 Загальна характеристика уваги. Проблема класифікації уваги

1.2 Аналіз основних властивостей уваги

1.3 Дитяча неуважність, її причини та шляхи подолання

2. Аналіз результатів проведеного емпіричного дослідження

2.1 Дослідження властивостей уваги учнів молодшого шкільного віку

2.2 Загальний опис методичного матеріалу

2.3 Кількісна і якісна інтерпретація результатів проведеного емпіричного дослідження

Висновки

Список використаних джерел

Додаток