Криза королівської влади та передумови створення станово-представницького органу влади. Зародження плюралістичної системи в Англії за часів Едуарда І. Посилення політичної ролі й розширення владних повноважень парламенту в умовах абсолютної монархії.
Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Кафедра стародавньої та середньовічної історії Утворення в Англії станово-представницького органу Тернопіль - 2007 Зміст Вступ 1. Криза королівської влади та передумови створення парламенту 2. Функціонування раннього парламенту в Англії 2.1 Англійський парламент Едуарда І (1283-1295) 2.2 Добрий парламент (1360-1377) 2.3 Повноваження парламенту 3. Збереження парламенту в умовах абсолютної монархії 3.1 Парламент і Ланкастери 3.2 Абсолютна монархія Тюдорів 3.3 Єлизавета І Англійська і парламент Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність теми. Сьогоднішня політична ситуація в Україні характеризується нестабільністю і безладом майже в усіх сферах суспільно-політичних відносин. Тому, вивчення суспільно-політичного досвіду зарубіжних країн є необхідним і доречним на сьогодні. Актуальність даної проблеми зумовлюється тим, що Великобританія на сьогоднішній час є однією з найрозвинутіших країн Західної Європи як у економічному, культурному так і у політичному відношенні. Відмінності державного розвитку Англії були зумовлені особливостями її соціально-економічної еволюції. Коли англійський король Іоан (Джон) Безземельний ще в 1215 році підписував під тиском бунтівних баронів Велику Хартію Вольностей, він не думав, що це стане поштовхом до утворення й розвитку органу, якому протягом усієї подальшої історії випаде роль рушійної сили в процесі розвитку не лише британської, а й усієї західної цивілізації. Нова інституція поступово здобула назву «парламент» від давньофранцузького «parler» - говорити. Вона відзначає, що при складанні Хартії вперше в історії Англії заявили про свої вимоги рицарі і міщани країни (які потім увійшли в склад парламенту), що безперечно має величезне значення. Вона розкриває у своїй роботі соціальну природу англійського парламенту та його організацію. Сини Генріха ІІ - Річард І Левове Серце (1189-1198) і особливо Іоан (Джон) Безземельний (1199-1216) розглядали країну як свою вотчину з якої вони мають право стягувати податки, не обмежені ніякими нормами. Стефан Ленгтон підтримав рух проти короля. В кінці травня 1215 року баронське військо рушило на Лондон. Після його смерті в час неповноліття Генріха ІІІ вся влада виявилась в руках баронів. В результаті, значення Великої ради як центру державного апарату сильно зросло. В результаті, хоча Генріх безперервно вимагав у своїх васалів гроші, державний апарат працював все гірше. Згідно з «Оксфордськими провізіями», при королі постійно знаходилась (діяла) Рада з 15 баронів, що обиралася комітетом 24, і контролювала всі рішення короля, і мала проводити реформи. Король і принц Едуард були захоплені повстанцями і змушені були підписати з ними домовленість. Постійна потреба Едуарда III в засобах для продовження Столітньої війни привела до нового ступеня в розвитку парламентського контролю над оподаткуванням. З царювання Едуарда починається нова Англія, конституційна Англія нашого часу. В теорії уітенагемот складали всі вільні землевласники; на практиці він рано став зібранням ерлів, вельмож і єпископів, а також чиновників і слуг королівського двору. Присутність у них була обтяжливою, через необхідні для цього витрати, для простих васалів корони, лицарів або дрібних баронів, а їхня чисельність і залежність від вельмож робили їхні збори небезпечним для корони. Тому вже із часу Генріха I ми знаходимо визнання розходження між великими баронами, з яких звичайно складалися збори, і дрібними баронами, що становили масу васалів корони. Але прагнення скористатися зростаючим багатством торговельного класу виявилося сильніше юридичних обмежень, і ми бачимо, як Генріх III і його син привласнюють собі навіть над Лондоном право довільного оподаткування без угоди з Радою. Важко уявити собі, як можна було б здійснити великі зміни реформації, якби більша половина Палати громад складалася із чистих церковників, впливових не тільки за свою чисельністю, але й за заможністю, як власники частини земель королівства.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
