Утопія і футурологія у контексті формування соціальних ідеалів - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі філософії гуманітарних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: ЧУЙКО Вадим Леонідович, доктор філософських наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри філософії та методології науки. Захист відбудеться 17 січня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м.Якщо приймати до уваги, що ідея історії є центральною для утворення таких систем знання, які соціальні філософи називають утопією і футурологією, тоді стає очевидним, що їх аналіз у контексті рефлексуючої реконструкції основоположень систем знання дозволяє обґрунтовано визначитись стосовно обмеження методологічної ролі історицизму та виявлення евристичних можливостей концепцій "часових пластів". Протистояння ідеї історії та часових пластів вимагають множини різних соціально-філософських досліджень, серед яких порівняння утопії і футурології як укорінених на ідеї історії систем знання, є методологічно виправданим та актуальним, оскільки в утопії і футурології історія завжди виконувала різні функції. Незважаючи на те, що такий погляд на утопію і футурологію презентується вперше, можна визначити, що він має свою власну історію, розвиток, становлення, ступінь розробленості. Приймаючи, що утопія і футурологія можуть розглядатись як різні моделі суспільного буття, які впливають на формування соціальних ідеалів, визначеність стосовно наявності їх звязку, просторово-часових вимірів існування, впливу на соціальний ідеал, слід визнати важливим, актуальним соціально - філософським дослідженням. Роль утопій та футурології у формуванні соціального ідеалу і, разом з тим, потреба в адекватному відображенні реальності, передбачає вивчення сутності утопії та футурології у їх взаємозвязку і взаємовідношенні.У першому розділі "Реконструктивний аналіз футурології та утопії" проаналізовано основні моделі утопії та футурології та їх взаємовплив. У підрозділі 1.2 Розвиток теоретико-методологічних засад футурології у контексті концепту "постіндустріального суспільства" зясовано, що футурологія має специфічні, відмінні від утопічних, теоретико-методологічні засади. Справжнє життя існує лише в утопії та революції, інституціональний порядок завжди є прикрим залишком, що залишається після того, як утопія чи революція зходять нанівець. Такі концепції не виконують функцій ні утопії, ні футурології у суспільстві. У підрозділі 2.1 "Просторово-часові виміри існування феноменів утопії і футурології" досліджено співвідношення футурології та утопії до дійсності за відношенням до часу і місця.Обґрунтування концепції соціально-філософського дослідження співвідношення утопії і футурології як систем знання, що визначають змісти та контексти соціальних ідеалів через усвідомлення суперечностей суспільного співіснування різним розумінням історії та моделей суспільства, дозволило виявити наступне. Аналіз видів, механізмів та функцій антиципації дає можливість встановлення і критерію нового розрізнення утопії та футурології. Отже, антиципаторний характер співвідношення утопії та футурології виявляється у тому, що їм передують у свідомості різні види антиципації, а від цього залежить специфіка цих феноменів на індивідуальному та суспільному рівнях а також методологія, що вони використовують у своїх побудовах. Утопія і футурологія формують ідеали суспільного поступу. Тому, вивчення феноменів утопії та футурології має визначальне значення в такі періоди корінних суспільних перетворень, які вимагають осмислення контекстів формування соціальних ідеалів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ