Утопічна свідомість як атрибутивна характеристика перехідного періоду - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКАРобота виконана на кафедрі соціології Волинського державного університету імені Лесі Українки. Науковий керівник - кандидат філософських наук, доцент Кондратик Леонід Йосипович (Волинський державний університет імені Захист відбудеться 17 лютого 2000 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.02 у Львівському національному університеті імені Івана З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.Практично-духовна роль утопій у розробці соціального ідеалу і, разом з тим, необхідність усунення утопічних елементів із теорії і практики, які виникають внаслідок спроб його прямої та вульгарної реалізації, передбачає вивчення сутності утопізму. Утопія інколи здатна збагатити проблематику науки, але вона ж сприяє виникненню соціальних ілюзій та пізнавальних помилок. Протягом тривалого часу в силу домінування марксистської соціально-філософської концепції у вітчизняній науковій літературі утопія трактувалась як донаукова форма пізнання, що передувала науковому комунізму та була ним подолана (В.П.Волгін, А.І.Володін, А.І.Клібанов, А.М.Ушков, А.С.Ципко та ін.), або ж у рамках критики буржуазних ідеологічних та футурологічних концепцій (Н.В.Мотрошилова, В.О.Чалікова та ін.). У дослідженнях цих авторів висвітлюються істотні риси поняття утопії, дається аналіз її різних історичних форм та сучасних західних концепцій її сутності. У них виділено низку ознак утопії, розроблено проблему її соціальних та пізнавальних функцій, проведено порівняльний аналіз утопічного мислення з іншими феноменами суспільної свідомості: міфом, наукою, ідеологією, мистецтвом.Дехто бачить у ній донаукову форму мислення, щось проміжне між релігією та наукою, інші трактують утопію як поширений тип або метод мислення, який широко застосовується сучасною наукою. Утопія - це швидше втілення певного типу свідомості, тобто типу візії, бачення людиною оточуючого світу, який може проявлятись у науці, мистецтві, філософії, інших формах суспільної свідомості. А якщо йдеться про утопію чи утопізм, то під ними розуміють усілякі проекти, образи та моделі, які за своєю суттю є не чим іншим, як втіленим результатом, вираженням у вигляді тих чи інших творів або навіть реальних вчинків певного способу сприйняття або підходу до соціальної дійсності (тип свідомості). Дисертант робить висновок, що основні відмінності між міфом та утопією виявляються в способах відтворення дійсності, у соціальній спрямованості та в тому, що міф іманентний свідомості, а утопія протистоїть їй як трансцендентна ідея, концепція, образ. Відзначено, що відбувається процес міфологізації утопій та утопізації міфів, і в цьому контексті виправданим є вживання поняття “міфоутопія”, яке за відношенням до міфів фіксує наявність у них елементів передбачення, а за відношенням до утопії - присутність у ній неадекватного, ілюзорного відображення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ