Епоха Просвітництва як "золотий вік утопій". Жан Антуан Кондорсе як засновник теорії історичного прогресу. Історія людського розуму. Швидкий і повільний прогрес. Важливість аналітичних методів пізнання, емпіричного базису або фактів для побудови теорії.
При низкой оригинальности работы "Утопічні мотиви прогресистського підходу Ж.А. Кондорсе в праці "Ескіз історичної картини прогресу людського розуму" 1794 р.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Стаття з теми: Утопічні мотиви прогресистського підходу Ж.А.Кондорсе звертає увагу на утопічність його положень, оскільки вони засновані не на дослідженні фактичного історичного та етнографічного матеріалу, а на загальних міркуваннях про прогрес на основі «я вважаю». Кондорсе до побудови одного з варіантів оптимістично-сцієнтистської утопії, де розуму приписувалася вирішальна, детермінована роль у створенні нового соціального ладу, нової промисловості, нової моралі, нової системи освіти, в утвердженні ідеалів французької революції - рівності, братерства, свободи, вдосконаленні всіх здібностей людини [1; 3; 4]. Кондорсе намічає основні лінії майбутнього прогресу людського розуму та заснованого на ньому прогресу в соціальному житті людини: «Наші надії на поліпшення стану людського роду в майбутньому можуть бути зведені до трьох важливих положень: знищення нерівності між націями, прогресу рівності між різними класами того самого народу, соціальної рівності між людьми, нарешті, дійсного вдосконалювання людини» [2, с. «Настане, отже, момент, коли сонце буде освітлювати землю, заселену лише вільними людьми, які не визнають іншого господаря, крім свого розуму; коли тирани й раби, священики та їхня дурна чи лицемірна зброя будуть існувати лише в історії й на театральних сценах; коли ними будуть займатися лише для того, щоб співчувати їхнім жертвам і обманутим ними, щоб жах їхніх ексцесів нагадував про необхідність бути насторожі, щоб уміти розпізнавати та подавляти силою свого розуму перші зародки марновірства й тиранії, якби коли-небудь вони насмілилися знову показатися» [2, с. «Якщо ми перейдемо до мистецтв, теорія яких залежить від цих самих наук, ми побачимо, що їх прогрес повинен здійснюватися паралельно з розвитком цієї теорії; що процеси мистецтва здатні так же вдосконалюватися та спрощуватися, як і наукові методи; що інструменти, машини, робітничі станки будуть збільшувати силу та спритність людей і водночас будуть сприяти кращому вдосконаленню й більшій точності продуктів, зменшуючи час і працю, необхідні для їх виробництва; тоді зникнуть перепони, що ускладнюють цей прогрес, зникнуть і випадковості, яких люди навчаться передбачати та перешкоджати їм; будуть усунуті також шкідливі впливи праці, звичок або клімату.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
