Усвідомлення кліматичних змін як чинник становлення екологічної свідомості молоді - Автореферат

Національна академія педагогічних наук України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукНауковий керівник: академік НАПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Третьяченко Вікторія Віталіївна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, МОН України (м. Захист відбудеться 25 травня 2010 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім.Г.С. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім.Г.С.У рамках соціальної психології екологічна свідомість виступає властивістю людини як компонента логічного відношення "людина - природа", і в цьому випадку свідомість людини виконує відзеркалюючу й регуляторну функцію, опосередковуючи її діяльність стосовно природи (А.Л. Під екологічною свідомістю в цьому звязку розуміється система положень про природу, особистісного (субєктивного) ставлення до природи, технологій взаємодії із природою й етичного (ціннісного) ставлення до природи. Панова, який розглядає екологічну свідомість як психічну форму буття індивіда, становлення свідомості - зміни психіки індивіда, коли його психічні процеси інтегруються в психічні стани, які у свою чергу перетворюються в структурні компоненти свідомості. Гіпотези дослідження: 1) усвідомлення кліматичних змін уособлюється у екологічній свідомості молоді й структурно представлене сукупністю елементів, обєднаних в основні групи, що відбивають аспекти: когнітивний, або інтелектуально-пізнавальний; перцептивно-афективний; емоційно-вольовий; мотиваціно-поведінковий; ціннісно-орієнтований, з одного боку, з іншого, власне екологічна свідомість як увиразнення ціннісного ставлення до природи сприяє становленню екологоорієнтованого середовища; Наукова новизна й теоретичне значення дослідження: вперше розкрито сутнісні характеристики екологічної свідомості майбутніх фахівців на основі узагальнення сучасного стану розробленості проблеми розвитку екологічної свідомості молоді в умовах кліматичних змін: категоріальні характеристики (екологічна свідомість як свідомість конкретної особистості, у якій структурні компоненти містять у собі ознаки різних типів екологічної свідомості - антропоцентричного, екоцентричного, природоцентричного й інших), ціннісноорієнтовані (екологоорієнтовані цінності як значеннєве ядро екологічної свідомості, що формується), змістовно-функціональні (реалізація когнітивно-практичної, природотерапевтичної); структурні (сукупність компонентів екологічної свідомості як інтегративного утворення особистості), типологічні (типи екологічної свідомості);У першому розділі - "Теоретико-методологічні основи психологічного дослідження кліматичних змін" простежено аналіз зазначеної проблеми у науковій літературі, визначено особливості розуміння поняття "кліматичні зміни", "екологічний імператив", "екологічна свідомість". Проте слід зазначити, що "ставлення до кліматичних змін" варто розкрити через поняття "ставлення" й у контексті субєктивного ставлення, а саме через установки, особистісні смисли, атитюди особистості. Таким чином, кліматичні зміни є чинником, що зумовлює субєктивне ставлення до клімату й уособлюється у екологічному імперативі, водночас, ціннісне ставлення до світу в цілому, природи спричинює усвідомлене відповідальне ставлення до Всесвіту та є підґрунтям формування екологічної свідомості особистості. У другому розділі "Виявлення типів екологічної свідомості у студентської молоді і особливостей її ставлення до кліматичних змін" - проаналізовано особливості ставлення до природи та кліматичних змін студентів вищих навчальних закладів; досліджено прояв психосемантичних аспектів екологічної свідомості, когнітивних чинників сприйняття фактів кліматичних змін; визначено типи екологічної свідомості. Для студентів, котрі виявляють пасивні типи екологічної свідомості суттєвим є домінування етноцентричного ставлення до екології, природи, тобто природа сприймається як джерело користі, а взаємодія з природою здійснюється задля задоволення власних потреб (естетичних та практичних).Соціально-психологічний аналіз поняття "ставлення до кліматичних змін" дозволяє розглядати його як цілісний психологічний механізм, змістовним аспектом якого виступає власне ставлення, а динамічним - фіксована установка, проте роль, котру виконує означений механізм у людській життєдіяльності, варто упрозорити через поняття смислової регуляції. Отже, ставлення до кліматичних змін є субєктивно забарвленим відображенням особистістю взаємозвязків власних потреб з обєктами та явищами світу, виступає чинником, що зумовлює поведінку.

Основний зміст дисертації