Усталені словосполучення в німецькому інституційному юридичному тексті: лінгвокультурологічний та комунікативно-прагматичний аспекти - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукВСТУПНА сучасному етапі розвитку суспільства та глобалізації світових процесів на особливу увагу заслуговують дослідження, які проводяться на стику кількох наук, зокрема, в аспекті їх співфункціонування. Саме тому останнім часом активізувалися дослідження щодо вживання мови в різних галузях науки, зокрема, активно вивчаються питання взаємодії мови і права у межах правничої лінгвістики, яка виникла як наука порівняно недавно - у 70-х роках ХХ століття. Незважаючи на значну кількість досліджень функціонування усталених словосполучень у різних аспектах, доводиться констатувати, що недослідженими залишаються питання функціонування усталених словосполучень в німецьких юридичних інституційних текстах, зокрема в лінгвокультурологічному та комунікативно-прагматичному аспектах. Зважаючи на актуальність проблеми, недостатність її вивчення, автор ставить за мету зясувати системно-структурні кореляції усталених словосполучень, що вживаються в німецьких інституційних юридичних текстах, а також розглянути зазначені мовні одиниці з точки зору лінгвокультурологічного та комунікативно-прагматичного аспектів. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що воно є першим комплексним дослідженням усталених словосполучень у німецьких інституційних юридичних текстах, в якому висвітлено сутність саме тих усталених словосполучень, які вживаються в німецьких юридичних текстах, та запропоновано їх класифікацію.Ми розглядаємо усталені словосполучення різних типів: як ідіоматичні, так і неідіоматичні, тому для цілей нашого дослідження вважаємо терміни "фразема", "фразеологічна одиниця", "фразеологізм" синонімічними до терміну "усталене словосполучення". Наступні підрозділи присвячено дослідженню низки ознак, які характеризують усталені словосполучення як такі, що належать до області фразеології (полілексикалізація, усталеність та у певних випадках ідіоматичність). У структурно-семантичній класифікації колокації та номінативні стереотипи, а також підгрупа останніх - мовленнєві штампи / кліше, являють собою словосполучення, які чітко закріплені у свідомості мовця як неподільні лексичні одиниці, компоненти яких детермінують один одного. На підставі проведеного аналізу прикладів з німецьких юридичних текстів (проаналізовано 765 сталих словосполучень) ми отримали такі статистичні дані: 94 % (719 словосполучень) з проаналізованих словосполучень становлять неідіоматизовані або частково ідіоматизовані словосполучення, і лише 6 % - повністю ідіоматизовані (46 словосполучень). Метою другого розділу дисертації, який має назву "Усталені словосполучення в німецьких інституційних юридичних текстах як вияв взаємозвязку мови, права і культури" є дослідження звязків між правом і культурою народу, між юридичним текстом та певними національно-культурними факторами, що встановлено у першому підрозділі.В юридичному тексті відображаються два аспекти функції мови, виражені у мовленні: комунікативний аспект мовної діяльності - яку інформацію слід донести до адресата; та прагматичний аспект - якими засобами передати інформацію, щоб справити на адресата вплив, що відповідає задуму адресанта. Основним комунікативно-прагматичним компонентом, від якого найбільшою мірою залежить успішність юридичної комунікації, є її учасники, а саме: адекватний добір адресантом засобів для створення юридичного тексту, за допомогою яких можна досягти комунікативно-прагматичної мети розпорядження, припису та регулювання, що відповідали б вимогам до текстів офіційно-ділового стилю, а з іншого боку, - володіння адресатом пресупозиційним та комунікативним кодом для адекватної інтерпретації змісту певного юридичного тексту. Група директивів дозволу (Erlauben) - в німецькій мові представлена низкою дієслів, які в текстах уживаються у певних словосполученнях: erlauben, genehmigen, gestatten; zulassen; gewahren, zubilligen, zugestehen; bewilligen, einwilligen, zustimmen, billigen, einverstanden sein; befugen (Befugnis erteilen), berechtigen, ermachtigen, bevollmachtigen. Зазначені дієслова на позначення дозволу мають свої прагматичні відмінності, наприклад: zulassen та gestatten стосуються скоріше окремих дій адресата і мають інституційне підґрунтя: Durch den Leihvertrag wird der Verleiher einer Sache verpflichtet, dem Entleiher den Gebrauch der Sache unentgeltlich zu gestatten (§ 598 BGB). Адресант діє з власної ініціативи: вживаючи дієслово zulassen, адресант дозволяє адресатові виконати дію, не надаючи "прямого" та "чіткого" дозволу на її виконання: Die Aufsichtsbehorde kann eine hohere Zahl von Mandaten zulassen (S.Виділені ознаки зазначених текстів доводять провідну роль усталених словосполучень у процесі створення текстів. Зокрема, стислість та уніфікованість проявляється у використанні усталених словосполучень, які сприймаються як звичайні обовязкові компоненти, що спрощує процес укладання текстів і забезпечує однотипність засобів в од

1. Основний зміст роботи