Ускладнені сполучені виразки шлунка і дванадцятипалої кишки (особливості етіології, патогенезу та лікування) - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукНауковий консультант: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Гайдаш Ігор Славович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сидорчук Ігор Йосипович, Буковинський державний медичний університет, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології доктор медичних наук, професор Милиця Микола Миколайович, Запорізька державна медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри хірургії та проктології доктор медичних наук, професор Файфура Василь Васильович, Тернопільській державний медичний університет ім. Захист відбудеться “22” лютого 2008 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 при Луганському державному медичному університеті (91045, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного медичного університету (91045, м.За останнє десятиріччя в Україні відзначають значний ріст захворюваності на виразкову хворобу (ВХ) шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК), причому зростає кількість хворих на сполучені поразки шлунка і ДПК (Федченко Ю.Г., 2005; Василишин Р.Й., 2007; Лазебник Л.Б. та ін., 2007). Різні види ваготомії в поєднанні з операціями, які дренують шлунок, запропоновані як “патогенетичний” спосіб хірургічного лікування сполученої ВХ, дають високу частоту рецидивування виразок - 10-18 % (Ширинов З.Т. та ін., 2004), а руйнація жому воротаря порушує нормальні взаємовідносини в гастродуоденальній зоні і часто призводить до розвитку демпінг-синдрому, рефлюкс-гастриту, діареї (Скрипник І.М., 2003). Проте при сполученому виразковому враженні ДПК і шлунка ці операції практично не застосовуються, і питання про вибір способу хірургічного лікування цього типу ВХ традиційно вирішується на користь дистальної резекції шлунка. Таким чином, актуальність пошуків нових рішень у хірургії сполученої ВХ ДПК і шлунка пояснюється незадоволеністю як найближчими, так і віддаленими функціональними результатами хірургічного лікування цієї складної патології травної системи, що потребує додаткового вивчення провідних патогенетичних ланок цього процесу. Дослідити вплив ефедрину на мікроциркуляцію слизової оболонки шлунка у хворих на сполучені та ізольовані виразки шлунка та ДПК.В основу дослідження покладене вивчення клінічного матеріалу державного госпіталю Амран республіки Ємен, Луганського міського центру для хворих з гострою шлунково-кишковою кровотечею Луганської міської клінічної багатопрофільної лікарні № 4, і кафедри анестезіології, реаніматології та хірургії факультету післядипломної освіти Луганського державного медичного університету за період з 1995 р. по 2006 р. Під спостереженням знаходилось 1483 хворих, в тому числі 449 пацієнтів з ВХ шлунка, 663 - з ВХ ДПК та 371 пацієнт зі сполученою ВХ шлунка і ДПК. Загальна кількість осіб, які знаходились під спостереженням, з числа вітчизняних громадян (Україна) склала 520, в тому числі 156 осіб з ВХ шлунка, 338 - з ВХ ДПК, 26 - зі сполученою ВХ шлунка та ДПК. У всіх хворих на ВХ мала місце контамінація шлунку та ДПК Helicobacter pylori, яка була підтверджена бактеріологічним, гістологічним та серологічним методами. Для характеристики стану залозистого апарата визначали морфометричні показники: середні кількості епітеліальних клітин у подовжньому зрізі головної залози та у подовжньому зрізі шлункової ямки; залозисто-ямковий епітеліально-клітинний індекс (ЗЯЕК-індекс) - співвідношення середньої кількості клітин у подовжньому зрізі головної залози та середньої кількості клітин у зрізі шлункової ямки; епітеліальна формула головної залози (ЕФГЗ) - відсоткове співвідношення кількості головних, обкладинкових, додаткових і недиференційованих клітин головної залози, індекс маси пілоричних залоз (ІМПЗ) - середня кількість кінцевих відділів пілоричних залоз в одній шлунковій ямці, ступінь виразності кишкової метаплазії (СВКМ) - відсоткове співвідношення кількості кишкових крипт і суми шлункових ямок і кишкових крипт, клітинна формула кишкової крипти осередку кишкової метаплазії (КФКК) - відсотковий вміст каймистих ентероцитів, келихоподібних клітин, клітин Панета і ентерохромафінних клітин. У вітчизняних хворих на сполучені виразки абсолютна кількість Ес-клітин була в 1,57 рази нижчою, ніж в групі єменських пацієнтів (р<0,05), кількість ECL-клітин - в 1,36 рази (р<0,01), G-клітин - в 1,76 рази, GER-клітин - в 2,68 рази, D-клітин - в 2,9 рази (р<0,05 у всіх випадках).

2. Основний зміст роботи