Ускладнені гіпертензивні кризи: клініко-гемодинамічна характеристика і обґрунтування лікувальної тактики - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукУскладнені гіпертензивні кризи: клініко-гемодинамічна характеристика і обґрунтування лікувальної тактики. Дисертацію присвячено підвищенню якості лікування хворих на гіпертензивні кризи, ускладнені гострим коронарним синдромом, набряком легень, а також гіпертензивні кризи на фоні хронічної ниркової недостатності. Серед пацієнтів з гіпертензивними кризами, ускладненими гострим коронарним синдромом окреслено групу, для яких продемонстровано вищу ефективність внутрішньовенного метопрололу порівняно з пероральними в-адреноблокаторами. Метопролол був ефективнішим у пациентів з резистентним ангінальним синдромом, відчуттям страху і тривоги, молодше 60 років, з частотою серцевих скорочень понад 90 за хвилину та рівнями систолічного артеріального тиску 210 мм рт.ст. і більше.Артеріальна гіпертензія (АГ) є однієї з серьезнейших медичних проблем, що обумовлено її широкою розповсюдженістю, високим ризиком розвитку важких уражень життєво-важливих органів, що призводять до порушення працездатності, зниженню якості життя хворих і високої смертності. Терміном ГК прийнято характеризувати значне, часто раптове підвищення АТ, яке може супроводжуватися розвитком важких судинних ускладнень із ураженням життєво-важливих органів і вимагає ургентної допомоги (Дзяк Г.В. і співавт., 2005; Коваленко В.М. і співавт., 2004; Сіренко Ю.М., 2004; Agabiti-Rosei E. et al., 2006). ГК, які супроводжуються розвитком гострого коронарного синдрому (ГКС), симптомів набряку легенів (НЛ), а також ГК на фоні хронічних захворювань нирок (ХЗН) із хронічною нирковою недостатністю (ХНН), відповідно до класифікації ГК, прийнятої Робочою Групою Українського Наукового Товариства Кардіологів в 1999р., є варіантами ускладнених ГК, тобто характеризуються як “стани з наявністю гострого / прогресуючого ураження життєво-важливих органів, що вимагають екстреної допомоги”. На підставі даних ехокардіографічного дослідження та оцінки обємів циркулюючої крові вивчити гемодинамічні особливості ГК, ускладнених гострим коронарним синдромом, набряком легенів, а також ГК на фоні хронічної ниркової недостатності. Розробити і обґрунтувати критерії вибору ефективних підходів до купіровання ГК, ускладнених гострим коронарним синдромом, набряком легенів, а також ГК на фоні хронічної ниркової недостатності.Під проспективним спостереженням перебувало 137 хворих на ускладнені ГК (78 чоловіків і 59 жінок, середній вік 56,5 ± 20,3 роки). Відповідно до класифікації, прийнятої Українським Науковим Товаристов Кардіологів, залежно від наявності або відсутності гострого або прогресуючого ураження життєво важливих органів ми виділяли наступні варіанти ускладнених ГК: ГК із наявністю ГКС; ГК із наявністю НЛ; ГК у хворих на фоні ХНН. Протягом спостереження в 137 хворих мали місце 158 випадків ГК: по 1 випадку ГК було в 116 хворих, по 2 - в 21 хворого. Залежно від особливостей прийому в-АБ було виділено 3 групи: група ГКС-1 (22 епізоду ГК) одержувала в-АБ (метопролол або карведілол) перорально; група ГКС-2 (21 епізод ГК) отримувала метопролол внутрішньовенно й група ГКС-3 (21 епізод ГК) - лабеталол внутрішньовенно. Залежно від особливостей застосування лікарських препаратів було виділено 3 групи: група НЛ-1 (20 епізодів ГК) одержувала внутрішньовенно нітрати у стандартних дозуваннях, а також внутрішньовенно фуросемід; група НЛ-2 (21 епізод ГК) отримувала внутрішньовенно нітрати у низьких дозуваннях в поєднанні з внутрішньовенним еналапрілатом, а також внутрішньовенно фуросемідом і група НЛ-3 (21 епізод ГК) - внутрішньовенно нітрати у стандартних дозуваннях, а також внутрішньовенно торасемид.В дисертації проведено теоретичне узагальнення і досягнуто рішення наукової задачі - з використанням комплексу інструментальних і лабораторних методів при проспективному спостереженні встановлено оптимальні лікувальні режими у хворих на ГК, ускладнені гострим коронарним синдромом, набряком легень і ГК, що протікають на фоні хронічної ниркової недостатності. При використанні різних видів статистичного аналізу встановлено наявність істотних звязків показників структури й функції лівого шлуночка, розмірів лівого передсердя з параметрами центральної гемодинаміки; характер цього звязку широко варіював залежно від клініко-гемодинамічних особливостей хворих. Порівняно з пероральними в-адреноблокаторами цей препарат був ефективнішим у хворих молодше 60 років (OR=1,51; CI 1,19-1,96); за наявності у них резистентного ангінального синдрому (OR=1,41; CI 1,08-1,83); відчуттів страху і тривоги (OR=1,46; CI 0,94-2,23); при частоті серцевих скорочень 90 за хвилину і більше (OR=1,47; CI 1,06-2,02); при рівнях систолічного артеріального тиску 210 мм рт.ст. і більше (OR=1,45; CI 1,22-1,97).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ