Ушкодження серцево-судинної системи антрациклінами: розробка критеріїв ранньої діагностики та методів фармакологічної корекції - Автореферат

Академія медичних наук україни "Інститут кардіології імені академіка М.Д.Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Ватутін Микола Тихонович, Донецький національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Яблучанський Микола Іванович, Харківський національний університет імені В.Н. доктор медичних наук Рябенко Дмитро Васильович, Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. доктор медичних наук, професор Купновицька Ірина Григорівна, Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри клінічної фармації з курсами фармакології й клінічної фармакології. Захист відбудеться 26.01.2010_ р. о _10.00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Національному науковому центрі «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Небезпека антрациклінових ушкоджень серця полягає у високій частоті їх розвитку, труднощах діагностики, тривалому латентному перебігу, можливості виникнення не тільки в період проведення, але і через багато років після закінчення терапії. У звязку з цим особливого значення набуває вивчення електрофізіологічних, структурно-функціональних змін міокарда й особливостей ремоделювання судин під впливом антрациклінів, ролі різних біохімічних маркерів у ранній діагностиці антрациклінової кардіоміопатії та розробка методів лікування й профілактики цієї патології. На підставі комплексного вивчення клінічних проявів, інструментальних і лабораторних показників функції серцево-судинної системи та їх взаємозвязку розробити критерії ранньої діагностики та методи фармакологічної корекції кардіальних ускладнень у хворих, котрі одержували антрациклінові антибіотики. Для реалізації цієї мети були сформульовані такі завдання: Вивчити особливості ремоделювання серця під впливом антрациклінових антибіотиків за даними різних методів ЕХОКГ (стандартна, стресова, тканинна). На підставі результатів спіровелоергометрії розроблена шкала оцінки функціонального стану пацієнтів, котрі отримують антрациклінові антибіотики; встановлено, що у зниженні їх толерантності до фізичного навантаження суттєву роль відіграє збільшення КДТ ЛШ; оцінка VO2 і кількості МО у хворих, котрі отримали невеликі (<550 мг/м2) кумулятивні дози, дозволяє прогнозувати розвиток антрациклінового ушкодження серця.Всіх обстежених було розподілено на 3 клінічних групи: I-у склали пацієнти без клінічних проявів ушкодження серцево-судинної системи, II - хворі, у яких стомлюваність, задишка, серцебиття виникали при звичному фізичному навантаженні, III - особи, у яких фізичне навантаження меншої інтенсивності порівняно зі звичним супроводжувалося появою цих симптомів. Залежно від результатів обстеження на 2-му етапі пацієнти були розділені на 2 групи (3-й етап): 1-ша (113 пацієнтів) - з високим ризиком розвитку антрациклінової кардіоміопатії; 2-га (30 пацієнтів) - з низьким. Хворі 1-ї групи рандомізовані на 3 підгрупи: у підгрупі 1А (38 осіб) був призначений небіволол (небілет, «Berlin Chemie», Німеччина) у дозі 5 мг 1 раз на добу впродовж 6 міс, у підгрупі 1Б (38 осіб) - небіволол у тому ж дозуванні й триметазидин (предуктал MR, «Servier», Франція) у дозі 70 мг на добу в два прийоми також протягом 6 міс, у підгрупі 1В (37 осіб) кардіопротекторна терапія не призначалася (табл. Результати стрес-ЕХОКГ показали, що на 1-му етапі дослідження зміни швидкісних параметрів трансмітрального кровотоку були порівняні з даними контрольної групи, проте у пацієнтів, котрі приймали антрацикліни, не спостерігалося змін часу ізоволюметричного розслаблення міокарда (IVRT) і часу уповільнення ранньої діастолічної швидкості кровотоку (DT), а також було відзначено виразніше зростання КДТ у відповідь на ізометричне навантаження (10,3 (7,6;13,0) і 12,8 (10,7;14,9) мм рт ст відповідно, р<0,05), що свідчило про погіршення релаксації міокарда порівняно зі станом спокою. При оцінці змін систолічної функції ЛШ у відповідь на ізометричне навантаження на 2-му етапі дослідження виявилось, що у 109 (63%, ДІ 54,6-69,7%) пацієнтів (підгрупа Б) вона істотно погіршувалася порівняно з попереднім етапом, що виявлялося у зменшенні DS (на 9,6±1,2%, р<0,05), ФВЛШ (на 12,9±2,6%, р<0,05) і Vcf (на 10,1±2,4%, р<0,05) і призвело до появи симптомів ушкодження серцево-судинної системи у 86,2% (ДІ 80,1-93,2%) з них.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення результатів дослідження і запропоновано нове рішення наукової проблеми - на підставі комплексного вивчення клінічних проявів, інструментальних і лабораторних показників функції серцево-судинної системи і їх взаємозвязку у пацієнтів, котрі одержують антрациклінові антибіотики, виявлені нові високоінформативні критерії доклінічної діагностики і прогнозу антрациклінової кардіоміопатії, визначені провідні фактори ризику ушкодження серця цими цитостатиками та розроблений метод медикаментозної корекції цієї патології з використанням небівололу й триметазидину. Зростання середньої ЧСС більше 90 за хв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ