Усічення як тип структурно-семантичного варіювання і спосіб трансформації у фразеології - Автореферат

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА Усічення як тип структурно-семантичного варіювання і спосіб трансформації у фразеологіїРоботу виконано на кафедрі історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України Науковий керівник - кандидат філологічних наук, професор Бабич Надія Денисівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри історії та культури української мови Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Німчук Василь Васильович, директор Інституту української мови НАН України кандидат філологічних наук, доцент Бойко Вікторія Миколаївна, Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя, доцент кафедри української мови Провідна установа - Рівненський державний гуманітарний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра української мови, м. З дисертацією можна ознайомитись в Науковій бібліотеці Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (76025, м.Нашу увагу привернув один з найбільш цікавих і продуктивних видів структурно-семантичної варіантності фразеологізмів - усічення їх компонентного складу, викликане прагненням не лише до економії мовлення, а й до певного стилістичного ефекту. Ужченка та ін., до семемно-компонентної організації ФО і посилив зацікавленість прагматичними аспектами фразеологічної семантики та структури, активізував дослідження взаємозвязку денотативно-сигніфікативного, раціонального та експресивно-конотативного, емоційно-образного значення фразеологізмів, повязаного з фоновим контекстом окремих компонентів-концептів. Мета роботи - зясувати механізм усічення компонентного складу ФО і розкрити функціональні особливості усічених їх варіантів у мові. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: 1) розмежувати поняття усічення як типу структурно-семантичної варіантності і усічення як способу трансформації фразеологізмів; 4) за допомогою когнітивно-процесуального моделювання усіченої ФО в дії та верифікації простежити вплив фонових знань українців на перебіг процесу усічення та його наслідки;У першому розділі "Варіювання і трансформація у фразеології: ретроспекція та перспективи" подано огляд наукових підходів до вивчення процесів варіювання і трансформації ФО у мовознавчій традиції; відзначено здобутки сучасної фразеології у вивченні семантичної, структурної та функціональної природи фразеологічних варіантів; окреслено напрями, методи і проблеми фразеології у звязку з подальшими дослідженнями видозмін ФО; створено класифікації типів варіювання та способів трансформації і визначено перспективи подальших студій у цих галузях. У підрозділі докладно розглянуто теоретичні питання, що стосуються поняття мовної варіантності загалом і варіантності у фразеології зокрема, загальних і часткових чинників процесу варіювання, явища варіантності у діахронії та синхронії, розмежування понять варіант, синонім, дериват. Зокрема, створено класифікацію діахронічних структурно-семантичних моделей ФО, які розвивалися і розвиваються у напрямку зменшення кількості компонентів, розкрито внутрішні ресурси (будова фразеологізму) та зовнішні чинники (соціальна природа) процесу усічення ФО, що зумовлюють обсяг можливості/неможливості усічення структури та зміни/"незміни" значення і синтагматичних звязків внаслідок цього усічення. У звязку із введенням понять усічений діахронічний і усічений синхронічний фразеологічний варіант використовуємо термін структурно-семантичний варіаційний ряд, який позначає сукупність розташованих у хронологічному порядку повних та усічених варіантів ФО, як-от: ще йому (тобі) мамине (материнське) молоко не обсохло під носом (на губах) ® мамине (материне) молоко не обсохло на губах ® материне молоко не обсохло ® молоко на губах не обсохло ® молоко не обсохло ® молоко на губах. Спостерігаємо два можливі способи зменшення кількості компонентів у складі зазначеної ФО: 1) повне, або власне усічення, коли структурно-семантична модель усіченого варіанта актуалізується у висловленні без втраченого компонента (материнське) і це відбувається без посередництва певної ситуації чи контексту, оскільки фразеологізм "відволікається" від моменту мовлення, місця мовлення, наслідку мовлення, а його значення узагальнюється; короткі варіанти, які виникли внаслідок такого усічення, є самодостатніми і функціонують як самостійні висловлення або ж вільно входять у будь-який контекст (порівн. ще: вільному (вольному) воля [, а спасенному рай]; [сліпій] курці [все] просо на думці; говорить, як з книжки [читає]);Усічення як вияв варіювання і спосіб трансформації у фразеології засвідчує тісні безпосередні чи опосередковані генетичні звязки багатьох порівняно нових власне фразеологізмів (Н.

Основний зміст дисертації