Урожайність та якість зерна пивоварних сортів ячменю ярого залежно від мінерального живлення, норм висіву насіння, строків та способів збирання - Автореферат

Інститут зернового господарства української академії аграрних наук Урожайність та якість зерна пивоварних сортів ячменю ярого залежно від мінерального живлення, норм висіву насіння, строків та способів збиранняРобота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН ВО України Жемела Григорій Пимонович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри рослинництва. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Ткаліч Ігор Дмитрович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії олійних та крупяних культур; Захист відбудеться 22 січня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 в Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600, м.Вирішення цієї проблеми полягає у вдосконаленні технології вирощування пивоварних сортів ячменю. Мета досліджень полягала в науковому обґрунтуванні та розробці агротехнічних заходів сортової адаптованої технології вирощування ячменю ярого пивоварного призначення в лівобережній лісостеповій зоні, які б забезпечили одержання найбільшої врожайності якісного, екологічно безпечного зерна. Для досягнення поставленої мети програмою досліджень передбачалось вирішення таких завдань: - визначити формування структури врожайності різних сортів ячменю ярого залежно від умов вирощування; виявити залежність урожайності та якості зерна досліджуваних сортів ячменю ярого від погодних умов і рівня мінерального живлення; Уперше досліджено динаміку накопичення сухої речовини, склоподібності, вмісту білка в процесі достигання зерна, енергії проростання зерна залежно від удобрення, норм висіву насіння та погодних умов, визначено вміст важких металів у ґрунті і зерні ячменю ярого залежно від доз внесення мінеральних добрив.Обліки, спостереження та аналізи в дослідах проводили згідно з загальноприйнятими методиками: фенологічні спостереження - за методикою Держсортовипробування з визначенням початку та повних фаз сходів, кущіння, виходу в трубку, колосіння, молочного стану, воскової і повної стиглості зерна; структуру врожайності - перед збиранням ячменю ярого в двох місцях ділянки відбиралися снопові зразки з площі 0,25 м2; у лабораторних умовах підраховували густоту стояння рослин, загальну і продуктивну кущистість, кількість зерен у колосі та масу зерна з одного колоса; облік урожайності - поділяночно методом суцільного обмолоту кожної ділянки з наступним перерахунком на 100% чистоту та 14% вологість. Аналіз зерна проводили в сертифікованій лабораторії якості зерна Полтавської державної аграрної академії згідно з методиками визначення показників якості та Державних стандартів за такими показниками: маса 1000 зерен (ГОСТ 10842-89); натура (ГОСТ 10840-64); склоподібність (ГОСТ 10987-76); плівчастість (ДСТУ 3769-98); вміст білка в зерні (ГОСТ 10846-91); енергія проростання (ГОСТ 10968-88). Підрахунки кількості продуктивних стебел на 1 м2 у ячменю ярого в наших дослідженнях показали, що цей показник значною мірою залежить від біологічних особливостей сорту, рівня мінерального живлення та норм висіву насіння. Так, якщо у сорту Цезар залежно від норм висіву насіння і рівня мінерального живлення на 1 м2 у середньому за 2005-2007 рр. налічувалось від 312 до 688 шт. продуктивних стебел, то у сорту Гетьман - 303…657 шт., а у сорту Галактик - 299…668 шт. Найбільша кількість зерен у колосі порівняно з іншими сортами була у сорту Гетьман на ділянках без внесення добрив і становила 17,9…19,3 шт., у сортів Цезар та Галактик - 16,3…17,7 та 15,0…16,0 шт.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення питання формування продуктивності та якості зерна ячменю ярого пивоварного за використання різних сортів, норм висіву насіння, мінерального живлення, строків та способів збирання. Зі збільшенням дози мінеральних добрив до N120Р60К60 рівень цього показника в усіх сортів зменшувався на 2,8…3,0 шт., а зі збільшення норми висіву насіння від 3,0 до 7,0 млн. насінин/га він зменшувався у середньому по сортах на 6,5…14,1%. На формування маси зерна з колоса найбільший влив мала норма висіву насіння - відповідно частка впливу 49,8%. У середньому за роки досліджень найврожайнішим - 2,45…4,20 т/га був сорт Гетьман, дещо меншу врожайність формували сорти - Цезар (2,35…4,15 т/га) і Галактик (2,30…3,83 т/га). Так, за збирання ячменю ярого прямим комбайнуванням в повну стиглість зерна рівень врожайності був більшим, ніж за роздільного способу на початку воскової стиглості на 0,59…0,99 т/га, в середині воскової стиглості на 0,25…0,57 т/га, в кінці воскової стиглості на 0,02…0,28 т/га залежно від норми висіву насіння та удобрення.

Основний зміст роботи