Урожайність та якість насіння і надземної маси лофанту ганусового залежно від технологічних елементів вирощування в умовах низинної зони Закарпаття - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ І НАДЗЕМНОЇ МАСИ ЛОФАНТУ ГАНУСОВОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ НИЗИННОЇ ЗОНИ ЗАКАРПАТТЯРоботу виконано у Закарпатському інституті агропромислового виробництва УААН. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Горова Тамара Корніївна, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, завідувач лабораторії селекції коренеплідних та малопоширених рослин. Захист відбудеться “19” жовтня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 65.357.01 в Інституті овочівництва і баштанництва УААН за адресою: п/в Селекційне, Харківського р-ну, Харківської обл., 62478, тел.Насіння і рослини застосовують у народній та офіційній медицині для лікування і профілактики різних захворювань. Для повноцінного інформаційного, насінницького та технологічного забезпечення інтродукції цієї рослини в сільськогосподарське виробництво необхідно визначити їх ботаніко-біологічні параметри для створення нових конкурентоздатних адаптивних сортів та розробити ефективні енергозберігаючі технології вирощування насіння і надземної маси, встановити можливості їх використання в харчовій та фармацевтичній промисловостях. Дисертаційну роботу виконано згідно із завданням НТП УААН на 1991-1995 рр. “Розробити екологічно чисті технології вирощування ефіроолійних, пряно-ароматичних культур у Закарпатській області”, на 1996-2000 рр. за НТП “Овочівництво і баштанництво” “Розробити комплексні системи виробництва, зберігання і використання овочевих і баштанних культур на основі створення високопродуктивних імунних сортів та гібридів, прогресивної системи насінництва, ресурсозберігаючих технологій вирощування” № UA 01002351 Р та НТП УААН на 2001-2005 рр. “Обґрунтувати та розробити на основі сучасної методики нові сорти та гібриди, ресурсозберігаючі екологічно безпечні технології виробництва продукції овочевих, баштанних культур і гібридів на продовольчі і насіннєві цілі у відкритому і закритому ґрунті для різних ґрунтово-кліматичних зон України” № 0101 U 001169. визначити вплив способів вирощування, площі живлення і мінеральних добрив на ріст і розвиток рослин; оптимізувати технологічні та насінницькі прийоми вирощування лофанту ганусового та розробити ДСТУ „Лофант ганусовий.У дослідах вивчали вплив мікроелементів та ґрунтосуміші з добавкою цеоліту від 0,5 до 2,0 частини за масою (5 - 20 т/га) на енергію проростання, схожість насіння та розвиток розсади, розсадний та безрозсадний способи вирощування рослин за різних площ та мінерального живлення (N30-180Р30-180К30-180). лофант ганусовий закарпаття насіння Протягом вегетаційного періоду проводили: спостереження за температурним режимом, кількістю опадів; фенологічні обліки - дати сівби, садіння, фаз розвитку рослин; біохімічні аналізи - визначення вмісту сухої речовини за методом висушування до постійної маси, аскорбінової кислоти - за Муррі, каротину - за Муррі з використанням електрофотометрії, клітковину - за методом Кюрнера і Гопака, ефірну олію - методом парової перегонки. Енергія проростання при цьому склала 63%, що перевищило інші концентрації на 3-5%, і контроль на 13%, а схожість збільшувалась до 67%, що було на 14% більше в порівнянні з контролем (рис.1). Енергія проростання насіння збільшувалась відповідно до контролю на 14-16%, схожість - на 17-19% і була істотною. Висота рослин сягала 19,0 см, маса однієї рослини була 4,8 г, що перевищувало контроль відповідно на 3,3 см та 0,8 г.Передпосівна обробка насіння лофанту ганусового розчинами мікроелементів - CUSO4 в концентрації 0,05-0,1%, Н3ВОЗ - 0,1% та KMNO4 - 0,05% сприяла збільшенню енергії проростання на 13-16%, схожості - 14-19% висоти рослини - до 19 см, її маси - до 3,9-5,0 г, скорочуючи період виходу стандартної розсади на 3-6 днів. У перший рік урожайність надземної маси становила 13,5 - 18,7 т/га (розсадний спосіб) та 11,4 - 16,2 т/га (безрозсадний). Оптимальною площею живлення, яка забезпечила найвищу урожайність надземної маси є 70 Ч 30 см: у перший рік - 18,7 т/га (розсадний спосіб) і 16,2 т/га (безрозсадний); на третій рік - 37,5 та 35,4 т/га; на четвертий - 45,2 та 40,6 т/га; на пятий - 35,5 та 42,9 т/га; на шостий рік - 37,1 та 36,8 т/га. Урожайність насіння при цій площі живлення становила на другий рік 0,34 т/га, на третій - 0,36 т/га (розсадний спосіб) та 0,35 т/га (безрозсадний), на четвертий - відповідно 0,38 та 0,29 т/га, на пятий - 0,44 та 0,37 т/га і на шостий рік відповідно - 0,46 та 0,36 т/га. При внесенні мінеральних добрив урожайність надземної маси у перший рік становила 13,9-19,5 т/га, на другий рік - 29,3-37,6 т/га та насіння - 0,30-0,42 т/га, на третій рік - 32,8-49,3 т/га та 0,39-0,45 т/га відповідно, на четвертий рік - 41,8-44,1 т/га та 0,24-0,30 т/га та, на шостий рік вирощування ці показники дорівнювали 33,0-41,1 т/га та 0,24-0,40 т/га.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ