Вплив сидеральних культур на агрохімічні показники родючості ґрунту, урожайність і якість зерна пшениці озимої. Сортоспецифічна реакція за урожаєм при застосуванні попередників-сидератів. Винос та затрати елементів живлення на формування одиниці врожаю.
При низкой оригинальности работы "Урожайність і якість зерна пшениці озимої при застосуванні сидератів в умовах Лісостепу України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Урожайність і якість зерна пшениці озимої при застосуванні сидератів в умовах Лісостепу УкраїниОднією з основ біологічного рослинництва є застосування зелених добрив або сидератів, які збагачують ґрунт органічними речовинами й азотом, поліпшують водний і повітряний режими ґрунту внаслідок розпушуючої дії кореневої системи рослин. З метою розробки сидеральної системи удобрення в умовах Лісостепу України, як складової частини впровадження біологічного рослинництва, виникає необхідність комплексного дослідження впливу сидеральних парозаймаючих культур на агрохімічні властивості ґрунту, формування урожайності і якості зерна пшениці озимої, що і становить актуальність наших досліджень. O дослідити вплив сидеральних добрив на урожайність і якість зерна пшениці озимої; O зясувати сумісний вплив попередників - сидератів та обробки насіння біопрепаратом «Байкал-ЕМ-1У» на урожайність і якість зерна пшениці озимої; Вперше для умов Лісостепу України визначені особливості розвитку та формування урожайності і якості зерна пшениці озимої; встановлено норми витрат і коефіцієнти використання основних елементів мінерального живлення сортами пшениці озимої залежно від попередників-сидератів; зясовано сумісний вплив сидеральних і мінеральних добрив та обробки насіння препаратом «Байкал-ЕМ-1-У» на урожайність і якість зерна пшениці озимої.При використанні в основне удобрення N60P60K60 по всіх попередниках-сидератах відмічено підвищення в ґрунті вмісту рухомого калію від 0,7 мг/кг при вирощуванні пшениці озимої після гороху на сидерат до 27,7 та 48,8 мг/кг після удобреного чорного пару та вики озимої і жита озимого на сидерат. Найбільшою вологістю ґрунту характеризувався вегетаційний період 2004-2005 рр. При цьому, на період сходів пшениці озимої найбільшу вологість ґрунту відмічено за попередником горох на сидерат - 74,4 мм в шарі ґрунту 0-30 см та 188,2 мм в шарі ґрунту 0-100 см. У фазі осіннього кущення та на час відновлення весняної вегетації вищим цей показник був по попередниках вико-овес та вика озима жито озиме на сидерат: 65,6-75,2 мм в шарі ґрунту 0-30 см та 193,0-215,9 мм в шарі ґрунту 0-100 см. Прибавки відносно контролю становили на цьому фоні від 0,4 т/га за попередником горох на сидерат до 1-2,1 т/га за попередником вика озима жито озиме на сидерат. Основними попередниками, які сприяють підвищенню врожайності пшениці озимої на фонах із застосуванням мінеральних добрив були: вико-овес, вика озима жито озиме на сидерат.Виявлені закономірності накопичення в ґрунті доступних форм поживних речовин і їх впливу на урожай і якість зерна пшениці озимої дозволили розробити нові ефективні елементи технології вирощування цієї культури які підвищують урожайність і якість зерна, що має важливе значення для АПК України. На фоні з використанням мінеральних добрив запаси легкогідролізованого азоту після удобреного пару зростали на 2,3 мг/кг сухого грунту, а після сидеральної суміші вики озимої з житом озимим - на 4,5 мг/кг. Встановлено специфічну реакцію за врожайністю сортів пшениці озимої по різних попередниках на фони мінерального живлення: - середня врожайність сорту Харус за роки досліджень на фоні без добрив склала 4,60 т/га, а при внесенні N60P60K60 вона зростала на 13% і становила 5,20 т/га; сорт Донецька 48 формував відповідно 4,65 і 5,34 т/га, а прибавка від застосування добрив склала 0,69 т/га, або 14,8%; для сорту Харус кращими попередниками були чорний пар та вика озима жито озиме з рівнем його врожайності на неудобреному фоні відповідно від 4,68 т/га до 4,86 т/га та від 5,37 т/га до 5,45 т/га на фоні використання мінеральних добрив, а для сорту Донецька 48 - чисті пари та горох на сидерат (з рівнем врожайності відповідно від 4,69 до 4,75 т/га та від 5,38 до 5,48 т/га); Обробка насіння сорту Донецька 48 забезпечила прибавку на рівні до 0,44 т/га після попередників удобрений пар та горох на сидерат; у сорту Харус прибавки відмічено лише у 2005 р.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы