Урожай та якість картоплі при систематичному застосуванні добрив на дерново-слабкопідзолистому ґрунті Полісся України - Автореферат

Урожай та якість картоплі при систематичному застосуванні добрив на дерново-слабкопідзолистому грунті Полісся УкраїниОфіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Лісовал Анатолій Петрович, Національний аграрний університет, професор кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва кандидат сільськогосподарських наук Мельничук Андрій Олексійович, Інститут сільського господарства Полісся УААН, завідувач лабораторії меліорації З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Сидерати також запобігали руйнуванню гумусу в грунті. Використання сидератів суміші озимого жита та олійної редьки (140 та 15 кг/га) на фоні N100P60K100 забезпечило урожайність 233 ц/га бульб, що не поступається варіанту, де вносили таку ж норму мінеральних добрив на фоні 60 т/га гною. В диссертации изложены результаты исследований, связанных с оценкой влияния длительного применения различных систем удобрения на плодородие дерново-слабоподзолистой глинисто-песчаной почвы, а также на особенности формирования урожая картофеля и его качество.Недостатньо вивченими залишаються питання, впливу систем удобрення на якість бульб картоплі. Тому виникає необхідність у розробці раціональної, ресурсозберігаючої системи удобрення картоплі, яка забезпечила б збереження родючості дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту та сприяла підвищенню якості бульб картоплі. Мета і задачі досліджень полягають у вивченні засобів підвищення родючості дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту, встановленні впливу удобрення на продуктивність і якість картоплі. У звязку з цим ставилися такі основні завдання: - вивчити вплив різного рівня удобрення в сівозміні на агрохімічні властивості дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту; Наукова новизна досліджень полягає в тому, що вперше на дерново-слабкопідзолистих глинисто-піщаних грунтах Полісся виявлено оптимальну систему мінерального живлення рослини картоплі при застосуванні сидератів, вивчено біохімічні показники бульб картоплі при різних системах удобрення, доведена можливість заміни традиційних добрив сидератами без зниження урожайності картоплі.Вишневським у 1966 р. на дерново-слабкопідзолистому грунті, який на період закладки досліду (1966 р.) мав слідуючу агрохімічну характеристику: РН сольове - 4,7; сума увібраних основ - 0,96 мг-екв. на 100 г грунту; вміст загального азоту - 0,040%; гумусу - 0,8%; рухомого Р2О5 мг на 100г грунту - 4,0; обмінного калію, К2О, мг на 100 г грунту - 3,0 мг . Навіть при внесенні під картоплю невисоких доз мінеральних добрив (N60P40K60) в пятій ротації сівозміни кількість рухомого фосфору зросла з 4.0 у першій ротації сівозміни до 21 мг/100 г грунту. Збільшення дози мінеральних добрив до N150P90K150 під картоплю не підвищувало її урожайність, викликало зниження виходу крохмалю та сухої речовини з одиниці площі. За чотири роки (1996-1999) на окультуреному дерново-слабкопідзолистому глинисто-піщаному грунті підвищена доза мінеральних добрив (N150P90K150) була ефективною лише в сприятливому по вологозабезпеченню для картоплі 1996 р., коли на цьому варіанті було отримано 379 ц/га бульб . Вміст білка в бульбах на варіанті, де застосовували сидерати та мінеральні добрива (N100P60K100) був однаковим з його вмістом у бульбах на варіанті з внесенням гною (60 т/га) та мінеральних добрив (N100P60K100).

Основний зміст роботи