Урбоекологічний підхід в архітектурному формоутворенні середовища (на прикладі Йорданії) - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ УРБОЕКОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В АРХІТЕКТУРНОМУ ФОРМОУТВОРЕННІ СЕРЕДОВИЩА (НА ПРИКЛАДІ ЙОРДАНІЇ)Офіційні опоненти: доктор архітектури, професор Раллєв Олександр Борисович, Одеська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри основ архітектури кандидат архітектури, доцент Буряк Олександр Петрович, Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри основ архітектури Захист відбудеться “_6_” листопада 2003 р. о 13°° годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.056.02 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури: 61002, м. Выявлены основные принципы взаимодействия архитектуры и природы: принцип баланса архитектуры и природы, их двойственного взаимоотношения, тенденция отказа от природы, принцип связи архитектуры и природы через интерьер, создание искусственных природных ландшафтов, вторжение и освоение архитектурой природы. Сформулированы принципы и архитектурные приемы экологического подхода в формообразовании урбанизированных территорий и микросреды (интерьеров) в природно-климатических условиях Иордании: 1 - экологическая защита среды жизнедеятельности арабского общества религиозными и архитектурно-строительными нормами (правилами ахкам аль-биньян); 2 - природа в архитектуре (сохранение и расширение природного каркаса городских систем); 3 - экологическая устойчивость инфраструктуры арабо-исламской макро-и микросреды, программа развития самодостаточной инфраструктуры; 4 - равновесие уровней материальной культуры в пространственной организации инфраструктуры городов; 5 - структура и дифференциация городской территории (закрытые частные и открытые внешние публичные пространства); 6 - сомасштабность архитектурного пространства (“экологической ниши”) к человеку; 7 - последовательный традиционализм, контекстуализм (регионализм) в процессе строительства и реконструкции урбанизированных территорий, символика архитектурной формы, этнокультурная идентичность архитектурного формообразования, видеоэкология; 8 - архитектурная этика в отношении к памятникам истории, культуры, архитектуры, программы развития потенциала рекреационных систем.На її території утворюються міські агломерації: Амманська (міста Амман, Зарка, Сахаб, Сафут), Ірбідська (міста Ірбід, Хакама, Айдун, Мадаба, Маін), у яких нарощується небезпечна екологічна ситуація. Нерівномірна система розселення, концентрація населення і забудови, соціально-психологічний, санітарно-гігієнічний дискомфорт життя в крупному місті та його ускладнена структура, поширення транспортної інфраструктури, забруднене повітря, шум (70 % автомобілів концентрується у містах Амман, Ірбід, Зарка, Мадаба, рівень автомобілізації сягає 100 - 170 авт./1000 жителів), неродюча земля, нерозвиненість технологій безвідходного виробництва, інформаційне перевантаження, прогресуючий відхід від природи - це чинники, які є причинами (за даними аналітиків з Інформаційних Програм Вивчення Населення при університеті Джона Хопкінса) тотальної урбоекологічної кризи. Екологічна ситуація в Йорданії загострюється також існуючими природно-кліматичними умовами, ускладненим ландшафтно-геоморфологічним профілем території, дефіцитом лісів (1,4 % території), водних ресурсів і обмеженими площами землі, придатними для життя населення та сільськогосподарської діяльності (20 %), швидким розвитком мереж міського господарства (78,8 %). Вирішення екологічних проблем Йорданії можливо за умов удосконалення містобудівельної структури на основі принципів сталого розвитку, що були визначені Всесвітніми конференціями: “Самміт Землі” (Бразилія, Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), „Самміт міст” (Habitat II) у Стамбулі (Туреччина, 1996 р.), де була прийнята “Стамбульська декларація” і сформульовані оптимальні принципи містобудування в умовах глобальних соціально-політичних та екологічних змін за трьома групами факторів (екологічних, соціально-економічних і культурних). Для Йорданії проводились наукові дослідження екологічного спрямування: Яхлеф Мажида Субхі “Планувальне регулювання розвитку міст в системі розселення Йорданії” (КДТУБА, 1996 р.) та Ал Заідіеен Слеіман “Вишукування раціональних транспортно-планувальних рішень пішохідних зон у центрах міст Йорданії (на прикладі міста Амман)” (КНУБА, 2000 р.).У вступі розкривається ступінь вивченості наукової проблеми, обґрунтовується актуальність дослідження, визначається мета і задачі роботи, її звязок з науковими програмами, планами, темами, виділяються обєкт і предмет дослідження, наводиться методика і межі дослідження, наукова новизна, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, апробація роботи і публікації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ