Урбаріальна реформа М. Терезії в північно-східних слов"янських землях Угорського королівства - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: доктор історичних наук, професор Клапчук Сергій Миколайович, Київський славістичний університет, професор кафедри історії. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Віднянський Степан Васильович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин; Захист відбудеться «19» квітня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.123.01 у Київському славістичному університеті за адресою: м.Середина та друга половина XVIII століття в історії Габсбурзької монархії - це доба «освіченого абсолютизму», якій були притаманні кардинальні зміни як у суспільно-політичній, так і в соціально-економічній сферах, що було викликано зародженням у надрах феодально-кріпосницького ладу нових ринкових відносин. Усі ці процеси є частиною історії й українського народу, оскільки у досліджуваний період західна частина земель нинішньої України (Закарпаття, Галичина та Буковина) входила до складу монархії Габсбургів. Незважаючи на те, що ці дослідники представляли різні напрями в історичній науці, ними введено в науковий обіг значний фактичний матеріал, який й на сьогодні не втратив своєї цінності. Проте, не всі вони змогли подати всебічного висвітлення аграрних змін другої половини XVIII століття в словянських землях північно-східної Угорщини, тобто сучасного Закарпаття та Східної Словаччини. Актуальність теми дисертаційної роботи визначається й тим, що соціально-економічні зміни у північно-східних регіонах Угорського королівства, зокрема селянська урбаріальна реформа середини XVIII століття, до сьогодні в українській історичній науці не була предметом спеціального комплексного дослідження.У своїх дослідженнях вони ґрунтовно вивчають інтеграційні процеси й національну специфіку історичного розвитку Габсбурзької монархії і, зокрема, аргументовано довели, що реформа Марії Терезії стала логічною відповіддю на запити тогочасного суспільства і на вимоги часу та своєрідним підсумком тривалої боротьби кріпосного селянства, яке зі зброєю в руках виступило проти феодальних порядків та експлуатації. На працях російських (як й тогочасних українських) науковців глибокий відбиток залишала марксистсько-ленінська методологія, яка в основу розвязання складних процесів суспільно-економічного характеру, ставила класовий підхід, заперечуючи ефективність розвязання будь-яких проблем шляхом реформ. Низку документів, які стосуються досліджуваної проблеми, виявлено у фондах «Адміністративна комісія Ужанської жупи» (ДАЗО, Фонд 5), «Архів баронів Перені» (ДАЗО, Фонд 60), «Архів пяти коронних міст» (ДАЗО, Фонд, 61), «Архів Мукачівсько-Чинадіївської латифундії» (ДАЗО, Фонд 214), з яких почерпнуто відомості про передачу кріпаків дворянам та інші матеріали. В дисертації проаналізована роль Державних зборів Угорщини, як головного чинника врегулювання відносин між землевласниками та селянами, На основі статистичних даних відзначено, що обкладені різними повинностями селяни були не в змозі винести додаткові податкові обовязки. В розділі виділено місце і значення важливого документу «Нотатки для кріпаків» в урбаріальних процесах, які, певною мірою, відіграли позитивну роль у житті найнижчих прошарків суспільства, оскільки рекомендували поміщикам якнайшвидше завершити «нарізування» селянам ріллі, пашні і внутрішніх (присадибних) наділів, бо поки цього не буде зроблено, згідно урбаріального закону селяни, не зобовязані виконувати свої повинності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ