Флора судинних рослин Херсона та всебічний аналіз його урбанофлори. Видовий склад судинних рослин. Систематичний, географічний, біоморфологічний та екологічний аналіз урбанофлори. Особливості зміщення структури зональної флори під впливом урбанізації.
Аннотация к работе
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУКАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Бойко Михайло Федосійович, Херсонський державний педагогічний університет, завідувач кафедри ботаніки. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Корженевський Владислав Вячеславович, Державний Нікітський ботанічний сад, завідувач відділу флори та рослинності; кандидат біологічних наук, доцент Котов Сергій Федорович, Сімферопольський державний університет, завідувач кафедри ботаніки. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного Нікітського ботанічного саду УААН за адресою: 334267, Автономна Республіка Крим, м.Внаслідок концентрації у містах більшої частини соціально-економічного потенціалу людства довкілля зазнає катастрофічного антропогенного тиску, в результаті чого урбанізоване середовище перетворюється в зону екологічного лиха, що характеризується несприятливими умовами існування для його мешканців. Окремі матеріали про урбанофлору містяться в роботах, що присвячені великим територіям, складовою частиною яких є Херсон, тому дослідження даної урбанофлори є особливо актуальним. Метою нашої роботи було критично вивчити флору судинних рослин міста Херсона та здійснити всебічний аналіз його урбанофлори. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: - встановити видовий склад судинних рослин; Проведено аналіз розподілу 274 видів адвентивних рослин урбанофлори за первинними ареалами, ступенем натуралізації, за часом та способом заносу.На основі літературних джерел подано фізико-географічну (географічне положення, геологічна будова, клімат, грунтовий покрив, гідрографія) і соціально-економічну (історія виникнення та розвитку міста, сучасний соціально-економічний стан) характеристики території міста, а також дані про трансформацію природних умов у результаті урбанізації.Незважаючи на те, що флору міст в Україні почали вивчати ще в минулому столітті, жодної роботи безпосередньо присвяченої урбанофлорі Херсона за всю історію існування міста не було. Матеріали про флору міста знаходимо в роботах В.Г. Протопопової та ін., що присвячені великим територіям, до складу яких входить Херсон. Значний внесок у дослідження урбанофлори Херсона в ХІХ ст. зробив вчений-аматор І.З. Рябков. Херсона зробив Й.К. Пачоський.В основу роботи покладено матеріали польових досліджень, які були проведені автором протягом 1993-1998 рр. на території м. Зібрано 2, 8 тис. гербарних зразків, які зберігаються в гербарії Херсонського державного педагогічного університету (KHER), окремі дублети передано в гербарії Інституту ботаніки ім. При вивченні видової різноманітності флори було застосовано класичний морфолого-еколого-географічний метод, структура флори встановлена за допомогою методів порівняльної флористики, зокрема й математичного - рангової кореляції Стугрена-Радулеску.Рівень флористичного багатства дослідженої флори відповідає і навіть дещо переважає відповідний рівень флор інших міст Причорноморя - Маріуполя (915 видів; Бурда, 1997) та Миколаєва (905 видів; Мельник Р. П., in colloquio), а також степів ПЗС (916 видів; Крицька, 1987) та плавнів Нижнього Дніпра (956 видів; Дубина, 1989), займаючи, порівняно з останніми, значно меншу площу. Трансформація систематичної структури зональної флори в результаті урбанізації виявляється в концентрації великої кількості видів у небагатьох родинах (у перших 3 родинах - 29, 9% видів, у 10 - 58, 5%, у 15 - 70, 9%), низькій таксономічній різноманітності (пропорція флори складає 1: 4, 3: 9, 5, середнє число видів у роді - 2, 2) та значній долі одно-трьохвидових родин (60, 0%) і родів (84, 8%). Входження в першу десятку Chenopodiaceae та високе 4 місце Brassicaceae є проявом зміщення характерного для зональних флор спектру в результаті урбанізації та зближує досліджену флору з синантропними. Спектр перших одинадцяти за кількістю видів родів урбанофлори має такий вигляд: Carex (17 видів), Veronica (17), Potentilla (12), Euphorbia (10), Potamogeton (10), Rumex (10), Trifolium (10), Vicia (10), Chenopodium (9), Juncus (9), Polygonum (9). Результатом урбанізації флори є підвищення долі травянистих монокарпіків, видів із стрижневим типом кореневої системи і без кореневищної структури, що обумовлено нестабільністю едафічних умов в урбоекосистемі; а також - видів з безрозетковим типом пагонів, що повязано із формуванням в тіні споруд та зелених насаджень сциофітних екотопів.Традиційно терміни “археофіт” та “кенофіт” є елементами класифікації видів адвентивних рослин за часом заносу, однак у багатьох авторів термін “археофіт” має подвійний зміст: з одного боку він характеризує час заносу, з іншого - високий ступінь натуралізації. Нами терміни “археофіт” і “кенофіт” винесені з класифікації за ступенем натуралізації та розглядаються як елементи флори в складі окремого аналізу.