Флора судинних рослин Херсона та всебічний аналіз його урбанофлори. Видовий склад судинних рослин. Систематичний, географічний, біоморфологічний та екологічний аналіз урбанофлори. Особливості зміщення структури зональної флори під впливом урбанізації.
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУКАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Бойко Михайло Федосійович, Херсонський державний педагогічний університет, завідувач кафедри ботаніки. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Корженевський Владислав Вячеславович, Державний Нікітський ботанічний сад, завідувач відділу флори та рослинності; кандидат біологічних наук, доцент Котов Сергій Федорович, Сімферопольський державний університет, завідувач кафедри ботаніки. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного Нікітського ботанічного саду УААН за адресою: 334267, Автономна Республіка Крим, м.Внаслідок концентрації у містах більшої частини соціально-економічного потенціалу людства довкілля зазнає катастрофічного антропогенного тиску, в результаті чого урбанізоване середовище перетворюється в зону екологічного лиха, що характеризується несприятливими умовами існування для його мешканців. Окремі матеріали про урбанофлору містяться в роботах, що присвячені великим територіям, складовою частиною яких є Херсон, тому дослідження даної урбанофлори є особливо актуальним. Метою нашої роботи було критично вивчити флору судинних рослин міста Херсона та здійснити всебічний аналіз його урбанофлори. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: - встановити видовий склад судинних рослин; Проведено аналіз розподілу 274 видів адвентивних рослин урбанофлори за первинними ареалами, ступенем натуралізації, за часом та способом заносу.На основі літературних джерел подано фізико-географічну (географічне положення, геологічна будова, клімат, грунтовий покрив, гідрографія) і соціально-економічну (історія виникнення та розвитку міста, сучасний соціально-економічний стан) характеристики території міста, а також дані про трансформацію природних умов у результаті урбанізації.Незважаючи на те, що флору міст в Україні почали вивчати ще в минулому столітті, жодної роботи безпосередньо присвяченої урбанофлорі Херсона за всю історію існування міста не було. Матеріали про флору міста знаходимо в роботах В.Г. Протопопової та ін., що присвячені великим територіям, до складу яких входить Херсон. Значний внесок у дослідження урбанофлори Херсона в ХІХ ст. зробив вчений-аматор І.З. Рябков. Херсона зробив Й.К. Пачоський.В основу роботи покладено матеріали польових досліджень, які були проведені автором протягом 1993-1998 рр. на території м. Зібрано 2, 8 тис. гербарних зразків, які зберігаються в гербарії Херсонського державного педагогічного університету (KHER), окремі дублети передано в гербарії Інституту ботаніки ім. При вивченні видової різноманітності флори було застосовано класичний морфолого-еколого-географічний метод, структура флори встановлена за допомогою методів порівняльної флористики, зокрема й математичного - рангової кореляції Стугрена-Радулеску.Рівень флористичного багатства дослідженої флори відповідає і навіть дещо переважає відповідний рівень флор інших міст Причорноморя - Маріуполя (915 видів; Бурда, 1997) та Миколаєва (905 видів; Мельник Р. П., in colloquio), а також степів ПЗС (916 видів; Крицька, 1987) та плавнів Нижнього Дніпра (956 видів; Дубина, 1989), займаючи, порівняно з останніми, значно меншу площу. Трансформація систематичної структури зональної флори в результаті урбанізації виявляється в концентрації великої кількості видів у небагатьох родинах (у перших 3 родинах - 29, 9% видів, у 10 - 58, 5%, у 15 - 70, 9%), низькій таксономічній різноманітності (пропорція флори складає 1: 4, 3: 9, 5, середнє число видів у роді - 2, 2) та значній долі одно-трьохвидових родин (60, 0%) і родів (84, 8%). Входження в першу десятку Chenopodiaceae та високе 4 місце Brassicaceae є проявом зміщення характерного для зональних флор спектру в результаті урбанізації та зближує досліджену флору з синантропними. Спектр перших одинадцяти за кількістю видів родів урбанофлори має такий вигляд: Carex (17 видів), Veronica (17), Potentilla (12), Euphorbia (10), Potamogeton (10), Rumex (10), Trifolium (10), Vicia (10), Chenopodium (9), Juncus (9), Polygonum (9). Результатом урбанізації флори є підвищення долі травянистих монокарпіків, видів із стрижневим типом кореневої системи і без кореневищної структури, що обумовлено нестабільністю едафічних умов в урбоекосистемі; а також - видів з безрозетковим типом пагонів, що повязано із формуванням в тіні споруд та зелених насаджень сциофітних екотопів.Традиційно терміни “археофіт” та “кенофіт” є елементами класифікації видів адвентивних рослин за часом заносу, однак у багатьох авторів термін “археофіт” має подвійний зміст: з одного боку він характеризує час заносу, з іншого - високий ступінь натуралізації. Нами терміни “археофіт” і “кенофіт” винесені з класифікації за ступенем натуралізації та розглядаються як елементи флори в складі окремого аналізу.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
